< Плач Єремії 3 >

1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
Ndini munhu akaona kutambudzika neshamhu yehasha dzake.
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
Akandidzingira kure akaita kuti ndifambe murima panzvimbo yomuchiedza;
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
zvirokwazvo, akashandura ruoko rwake kuti rundirwise nguva nenguva, zuva rose.
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
Akasakadza ganda rangu nenyama yangu uye akavhuna mapfupa angu.
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
Akandikomba akandipoteredza neshungu nokurwadziswa.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
Akandigarisa murima savanhu vakafa kare kare.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
Akandipfigira kuti ndisapunyuka, akandiremedza nengetani.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
Kunyange ndikadana kana kuridza mhere kuti ndibatsirwe, anopfigira munyengetero wangu kunze.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
Akadzivira nzira yangu namatombo; akaminamisa nzira dzangu.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
Sebere rakavandira, seshumba yakavanda,
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
akandikwekweredza kubva munzira uye akandibvarura-bvarura akandisiya ndisina mubatsiri.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
Akawembura uta hwake akandiita chinhu chinonangwa nemiseve yake.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
Akabaya mwoyo wangu nemiseve yaibva mugoba rake.
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
Ndakava chiseko chavanhu vangu vose; vakandihomera nenziyo pazuva rose.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
Akandigutsa nemiriwo inovava, uye akandinwisa nduru.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
Akagura mazino angu nerukangarabwe; akanditsokodzera muguruva.
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
Ndakatorerwa rugare; ndakakanganwa kuti kubudirira chii.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
Naizvozvo ndinoti, “Kubwinya kwangu kwaenda, uye nezvose zvandanga ndakatarisira kuna Jehovha.”
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
Ndinorangarira kutambudzika kwangu nokudzungaira kwangu, kurwadziwa uye nenduru.
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
Ndinozvirangarira kwazvo, uye mweya wangu wasuruvara mukati mangu.
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
Asi izvi ndinozvirangarira mupfungwa uye naizvozvo ndine tariro:
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
Nokuda kwerudo rukuru rwaJehovha, hatina kuparadzwa, nokuti tsitsi dzake hadzitongoperi.
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
Itsva mangwanani oga oga, kutendeka kwenyu kukuru.
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
Ndinoti kumwoyo wangu, “Jehovha ndiye mugove wangu; naizvozvo ndichamumirira.”
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
Jehovha akanaka kuna avo vanovimba naye, kumunhu anomutsvaka;
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
chinhu chakanaka kumirira ruponeso rwaJehovha unyerere.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
Chinhu chakanaka kuti munhu atakure joko achiri mudiki.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
Ngaagare ari oga anyerere, nokuti Jehovha ndiye akariturika paari.
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
Ngaavige chiso chake muguruva, zvimwe tariro ichiripo.
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
Ngaape dama rake kumunhu anomurova, uye ngaazadzwe nenyadzi.
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
Nokuti vanhu havangaraswi naIshe nokusingaperi.
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
Kunyange achiuyisa kusuwa, achanzwira hake tsitsi, rukuru sei rudo rwake rusingaperi.
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
Nokuti haafariri kuuyisa kurwadziwa kana kusuwa kuvana vavanhu.
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
Kutsikira pasi petsoka vasungwa vose venyika,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
kurambira munhu kodzero yake pamberi peWokumusoro-soro,
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
kutadzisa munhu kuwana kururamisirwa kwake ko, Ishe haangaoni zvinhu zvakadai here?
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
Ndiani angataura akaita kuti zviitike kana Ishe asina kuzvirayira?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
Ko, hazvibvi mumuromo weWokumusoro-soro here zvose zvakaipa nezvinhu zvakanaka zvinouya?
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
Ko, munhu mupenyu anonyunyutirei kana arangwa nokuda kwezvivi zvake?
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
Ngatinzverei nzira dzedu uye ngatidziedzei, uyewo ngatidzokerei kuna Jehovha.
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
Ngatisimudzei mwoyo yedu namaoko edu kuna Mwari ari kudenga, tigoti:
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
“Takatadza uye takakumukirai uye imi hamuna kukanganwira.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
“Makazvifukidza nokutsamwa mukatidzingirira; makauraya musinganzwiri ngoni.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
Makazvifukidza negore kuti kurege kuva nomunyengetero ungasvikako.
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
Makatiita marara netsvina pakati pendudzi.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
“Vavengi vedu vose vakashama miromo yavo kwazvo kuti vatituke.
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
Takawirwa nokutya uye takateyiwa nehunza, kuparara nokuparadzwa kukuru.”
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
Hova dzemisodzi dzinoyerera kubva mumaziso angu, nokuti vanhu vangu vaparadzwa.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
Meso angu acharamba achiyerera misodzi, pasina zvinoyamura,
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
kusvikira Jehovha aringira pasi kubva kudenga akaona.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
Zvandinoona zvinochemedza mweya wangu, nokuda kwavakadzi vose veguta rangu.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
Avo vakanga vari vavengi vangu ini pasina chikonzero vakandivhima seshiri.
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
Vakaedza kundiuraya mugomba uye vakapotsera matombo kwandiri;
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
mvura zhinji yakafukidza musoro wangu, uye ndakafunga kuti ndava pedyo nokufa.
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
Ndakadana zita renyu, imi Jehovha, ndiri mugomba rakadzika.
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
Makanzwa kukumbira kwangu: “Regai kudzivira nzeve dzenyu pandinochemera rubatsiro.”
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
Makaswedera pedyo pandakakudanai, mukati, “Usatya.”
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
Haiwa Ishe, makandireverera mhaka yangu; makadzikinura upenyu hwangu.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
Makaona imi Jehovha, zvakaipa zvandakaitirwa. Nditongerei mhaka yangu!
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
Makaona udzamu hwokutsva kwavo, idzo rangano dzavo dzose pamusoro pangu.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
Haiwa Jehovha, makanzwa kutuka kwavo, idzo rangano dzavo dzose pamusoro pangu,
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
dzinozevezerwa nokungurumwa navavengi vangu pamusoro pangu zuva rose.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
Tarirai kwavari! Vakagara kana kumira, vanondituka nenziyo dzavo.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
Varipidzirei zvakavafanira, imi Jehovha, zvakaitwa namaoko avo.
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
Isai chidziro pamwoyo yavo, uye kutuka kwenyu ngakuve pamusoro pavo!
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
Vadzinganisei makatsamwa muvaparadze, vabve pasi pamatenga aJehovha.

< Плач Єремії 3 >