Плач Єремії 3
1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
Namni ulee dheekkamsa isaatiin rakkina arge anaa dha.
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
Inni fuula isaa duraa na ariʼee akka ani qooda ifaa dukkana keessa deemu na godhe;
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
dhugumaan inni guyyaa guutuu, ammumaa amma harka isaa natti deebise.
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
Inni foon kootii fi gogaa koo dulloomseera; lafee koo illee caccabseera.
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
Inni na marsee hadhaaʼummaa fi gidiraa natti naannesseera.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
Akkuma warra dur dhumanii akka ani dukkana keessa jiraadhu na godhe.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
Inni akka ani hin miliqneef dallaa natti ijaare; foncaa ulfaatus natti feʼe.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
Yommuu ani waammadhu yookaan gargaarsaaf iyyadhutti illee inni kadhannaa koo dhagaʼuu dida.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
Karaa koo dhagaa soofameen cufe; daandii koo illee ni jalʼisa.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
Inni akkuma amaaketa riphee waa eeggatuu, akkuma leenca dhokatee jiruu
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
daandii irraa na harkisee na ciccire; kophaatti na gate.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
Inni iddaa isaa luqqifatee xiyya isaa natti qabe.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
Korojoo isaa keessaa xiyya baasee onnee koo waraane.
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
Ani saba koo hundaaf waan kolfaa nan taʼe; isaan guyyaa guutuu faaruudhaan natti qoosu.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
Inni waan hadhaaʼaa na nyaachise; hadhooftuu illee na quubse.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
Inni dhagaadhaan ilkaan koo cabse; awwaara keessattis na dhidhiite.
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
Ani nagaa nan dhabe; gammachuun maal akka taʼes nan irraanfadhe.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
Kanaafuu ani “Ulfinni koo, abdiin ani Waaqayyo irraa qabu hundinuu badeera” nan jedhe.
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
Ani rakkinaa fi asii achi jooruu koo, hadhaaʼummaa fi hadhooftuus nan yaadadha.
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
Lubbuun koo yeroo hunda waan kana yaaddi; na keessattis gad of qabdi.
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
Taʼus ani waan kana nan qalbeeffadha; kanaafuu ani abdii qaba.
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
Nu sababii jaalala Waaqayyoo guddaa sanaatiif hin badnu; gara laafinni isaa hin dhumuutii.
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
Isaan ganama hunda haaraa dha; amanamummaan kees guddaa dha.
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
Anis, “Waaqayyo qooda koo ti; kanaafuu ani isa nan eeggadha” ofiin nan jedha.
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
Waaqayyo warra isa abdataniif, kanneen isa barbaadaniif gaarii dha;
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
Fayyisuu Waaqayyoo calʼisanii eeggachuun gaarii dha.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
Yeroo dargaggummaa isaatti waanjoo baachuun namaaf gaarii dha.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
Inni kophaa isaa calʼisee haa taaʼu; Waaqayyo isa baachiseeraatii.
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
Amma illee abdiin ni jira taʼaatii, inni fuula isaa awwaara keessa haa suuqqatu.
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
Inni nama isa dhaʼutti maddii isaa haa qabu; salphinaanis haa guutamu.
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
Gooftaan bara baraan nama hin gatuutii.
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
Inni gadda fidu illee garaa ni laafa; jaalalli isaa kan hin geeddaramne sun guddaadhaatii.
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
Inni itti yaadee rakkina yookaan dhiphina sanyii namaatti hin fiduutii.
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
Yommuu hidhamtoonni biyyattii keessa jiran hundi miilla jalatti dhidhiitaman,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
yommuu fuula Waaqa Waan Hundaa Olii duratti mirgi nama tokkoo dhiibamu,
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
yommuu murtiin qajeelaan dhabamu, Gooftaan waan akkasii hin arguu?
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
Yoo Gooftaan ajajuu baate eenyutu dubbatee waan sana fiixaan baasuu dandaʼa?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
Wanni hamaanii fi wanni gaariin afaanuma Waaqa Waan Hundaa Oliitii baʼa mitii?
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
Yoos namni lubbuun jiraatu kam iyyuu maaliif yommuu cubbuu isaatiif adabamutti guunguma ree?
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
Kottaa nu daandii keenya qorree haa ilaallu; gara Waaqayyoottis haa deebinu.
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
Nu onnee keenyaa fi harka keenya gara Waaqa samii keessa jiruutti ol qabnee akkana haa jennu:
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
“Nu cubbuu hojjenneerra; fincilleerras; atis nuuf hin dhiifne.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
“Ati dheekkamsaan of haguugdee nu ariite; gara laafina malees nu fixxe.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
Akka kadhannaan tokko iyyuu gara kee hin dhufneef ati duumessaan of haguugde.
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
Ati saboota gidduutti xurii fi kosii nu goote.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
“Diinonni keenya hundinuu, afaan nutti banataniiru.
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
Sodaa fi kiyyoon, diigamuu fi badiisni nutti dhufeera.”
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
Sababii uummanni koo barbadaaʼeef lolaan imimmaanii ija koo keessaa yaaʼa.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
Iji koo boqonnaa malee utuu gargar hin kutin imimmaan lolaasa;
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
kunis hamma Waaqayyo ol samiidhaa gad ilaalee argutti.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
Sababii dubartoota magaalaa koo hundaatiif wanni ani argu lubbuu koo gaddisiisa.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
Warri sababii malee diina natti taʼan akkuma simbiraa na adamsan.
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
Isaan lubbuu koo boolla keessatti galaafatanii dhagaa natti garagalchuu yaalan;
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
bishaan mataa koo irra gara gale; anis, “Baduu koo ti” nan jedhe.
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
Yaa Waaqayyo, ani boolla qilee keessaa maqaa kee nan waammadha.
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
Ati kadhannaa koo kan, “Iyya ani gargaarsa barbaachaaf iyyu dhagaʼuu hin didin” jedhu dhageesseerta.
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
Yeroo ani si waammadhetti ati natti dhiʼaattee “Hin sodaatin” naan jette.
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
Yaa gooftaa ati dubbii koo naa falmite; lubbuu koos ni baraarte.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
Yaa Waaqayyo, ati daba natti hojjetame argiteerta; dubbii koo naa ilaali!
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
Ati haaloo baʼuu isaaniitii fi natti malachuu isaanii hundas argiteerta.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
Yaa Waaqayyo, ati arraba isaaniitii fi natti malachuu isaanii hunda dhageesseerta;
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
kunis arraba warra natti kaʼaniitii fi waan isaan guyyaa guutuu waaʼee koo hasaasanii dha.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
Ati isaan ilaali! Isaan taaʼanii yookaan dhadhaabatanii weedduu isaaniitiin natti qoosu.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
Yaa Waaqayyo, waan isaaniif malu akkuma hojii harka isaaniitti deebisii kenniif.
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
Onnee isaanii haguugi; abaarsi kees isaan irra haa buʼu!
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
Samiiwwan Waaqayyoo jalaa dheekkamsaan isaan ariʼii isaan balleessis.
