Плач Єремії 3
1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
ALEPH ego vir videns paupertatem meam in virga indignationis eius
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
ALEPH me minavit et adduxit in tenebris et non in lucem
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
ALEPH tantum in me vertit et convertit manum suam tota die
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
BETH vetustam fecit pellem meam et carnem meam contrivit ossa mea
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
BETH aedificavit in gyro meo et circumdedit me felle et labore
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
BETH in tenebrosis conlocavit me quasi mortuos sempiternos
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
GIMEL circumaedificavit adversum me ut non egrediar adgravavit conpedem meam
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
GIMEL sed et cum clamavero et rogavero exclusit orationem meam
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
GIMEL conclusit vias meas lapidibus quadris semitas meas subvertit
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
DELETH ursus insidians factus est mihi leo in absconditis
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
DELETH semitas meas subvertit et confregit me posuit me desolatam
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
DELETH tetendit arcum suum et posuit me quasi signum ad sagittam
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
HE misit in renibus meis filias faretrae suae
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
HE factus sum in derisu omni populo meo canticum eorum tota die
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
HE replevit me amaritudinibus inebriavit me absinthio
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
VAV et fregit ad numerum dentes meos cibavit me cinere
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
VAV et repulsa est anima mea oblitus sum bonorum
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
VAV et dixi periit finis meus et spes mea a Domino
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
ZAI recordare paupertatis et transgressionis meae absinthii et fellis
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
ZAI memoria memor ero et tabescet in me anima mea
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
ZAI hoc recolens in corde meo ideo sperabo
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
HETH misericordiae Domini quia non sumus consumpti quia non defecerunt miserationes eius
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
HETH novae diluculo multa est fides tua
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
HETH pars mea Dominus dixit anima mea propterea expectabo eum
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
TETH bonus est Dominus sperantibus in eum animae quaerenti illum
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
TETH bonum est praestolari cum silentio salutare Domini
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
TETH bonum est viro cum portaverit iugum ab adulescentia sua
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
IOTH sedebit solitarius et tacebit quia levavit super se
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
IOTH ponet in pulvere os suum si forte sit spes
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
IOTH dabit percutienti se maxillam saturabitur obprobriis
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
CAPH quia non repellet in sempiternum Dominus
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
CAPH quia si abiecit et miserebitur secundum multitudinem misericordiarum suarum
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
CAPH non enim humiliavit ex corde suo et abiecit filios hominis
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
LAMED ut contereret sub pedibus suis omnes vinctos terrae
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
LAMED ut declinaret iudicium viri in conspectu vultus Altissimi
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
LAMED ut perverteret hominem in iudicio suo Dominus ignoravit
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
MEM quis est iste qui dixit ut fieret Domino non iubente
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
MEM ex ore Altissimi non egredientur nec mala nec bona
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
MEM quid murmuravit homo vivens vir pro peccatis suis
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
NUN scrutemur vias nostras et quaeramus et revertamur ad Dominum
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
NUN levemus corda nostra cum manibus ad Dominum in caelos
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
NUN nos inique egimus et ad iracundiam provocavimus idcirco tu inexorabilis es
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
SAMECH operuisti in furore et percussisti nos occidisti nec pepercisti
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
SAMECH opposuisti nubem tibi ne transeat oratio
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
SAMECH eradicationem et abiectionem posuisti me in medio populorum
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
FE aperuerunt super nos os suum omnes inimici
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
FE formido et laqueus facta est nobis vaticinatio et contritio
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
FE divisiones aquarum deduxit oculus meus in contritione filiae populi mei
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
AIN oculus meus adflictus est nec tacuit eo quod non esset requies
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
AIN donec respiceret et videret Dominus de caelis
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
AIN oculus meus depraedatus est animam meam in cunctis filiabus urbis meae
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
SADE venatione ceperunt me quasi avem inimici mei gratis
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
SADE lapsa est in lacu vita mea et posuerunt lapidem super me
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
SADE inundaverunt aquae super caput meum dixi perii
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
COPH invocavi nomen tuum Domine de lacis novissimis
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
COPH vocem meam audisti ne avertas aurem tuam a singultu meo et clamoribus
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
COPH adpropinquasti in die quando invocavi te dixisti ne timeas
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
RES iudicasti Domine causam animae meae redemptor vitae meae
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
RES vidisti Domine iniquitatem adversum me iudica iudicium meum
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
RES vidisti omnem furorem universas cogitationes eorum adversum me
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
SEN audisti obprobria eorum Domine omnes cogitationes eorum adversum me
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
SEN labia insurgentium mihi et meditationes eorum adversum me tota die
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
SEN sessionem eorum et resurrectionem eorum vide ego sum psalmus eorum
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
THAU reddes eis vicem Domine iuxta opera manuum suarum
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
THAU dabis eis scutum cordis laborem tuum
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
THAU persequeris in furore et conteres eos sub caelis Domine
