Плач Єремії 3

1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —

Ra Anumzamo'a arimpa ahenanteno, knaza namino nazeri haviza hige'na, tusi natama kria zana nagra ke'noe.

2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.

Ana nehuno narotago higena, hanimpi tavira omane'nea kante vu'noe.

3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.

Tamagerfa huno maka zupa nagrike'za nazeri haviza huvava huno nevuno, mago'a vahera anara osu'ne.

4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,

Ama navufga nazeri navesra nehuno, navufga nazeri haviza nehuno zaferinani'aramina ruhantagi'ne.

5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,

Knaza atregeno eno eme nazeri kanegigeno, hazenke zamo'a maka kaziga nazeri kagi'ne.

6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.

Korapa'ma fri'za vu'naza vahe'mo'zama hanimpima mani'nazaza huno, natrege'na hanimpi mani'noe.

7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.

Tusi'a vihu kegina huno nazeri agu'atege'na, anampintira atre'na atiorami'noe. Ana nehuno seni nofiteti nagia nazampina kinarente'ne.

8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,

Nazama hinogu'ma Anumzamofontega nunamuna hu'na antahige'noanagi, krafa keni'a eri atre'ne.

9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.

Kama vunaku'ma hua kampina Anumzamo'a ra have ome anteno rehiza nehuno, vunaku'ma huankana eri kazakinkazoko hige'na haviza hu'nea kante vu'noe.

10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!

Beamo'o laionimo'o afi zaga azerinaku kafo anteno maniaza huno, Ra Anumzamo'a nazeri haviza hunaku kafonteno mani'neno,

11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!

navazuhu kanti atreno, laionimo nehiaza huno navufga tagnataganu vaziteno, natrege'na vahe'mo'a eme naza osige'na mase'noe.

12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —

Anumzamo'a keve'a atifi erinteteno, avazuhu krarapeno nahenaku krinkenke hu'ne.

13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́

Ana huteno keve'areti tumoni'a ahetane'ne.

14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.

Maka nagri vahe'mo'zama nenage'za tusi nagiza re'naze. Ana nehu'za amnea omani'za maka zupa zagame nehu'za ana zagamepi kiza zokago ke hunante vava hu'naze.

15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.

Rama'a knazanteti nagu'afina antevi'neteno, aka trazanteti tro hu'naza ti namige'na ne'noe.

16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,

Anumzamo'a ne'onse haverami nagipina eri hatrentege'na navera ani futagi'noe. Ana nehugeno kugusopa hatreno nagofetu ante'ne.

17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.

Arimpa fruma huno mani'zana nomanizanifina omanegeno, knare huno musema huno mani'zankura nagekani'noe.

18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.

Ana hige'na amanage hu'noe, hanaveni'a omanegeno, Ra Anumzamofonkuma amuhama nehuazana huonantegahie hu'na antahi'noe.

19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —

Hagi nagrama ranknazama eri'noa zamo'ene vahe moparegama kraga vahe kna'ma hu'na vano vanoma hu'noa zamo'enena, mago aka tima neazama hu'noa zana nagera okani'ne.

20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.

Maka zupa ana zanku'ma nagesa nentahugeno'a, nagu'amo'a kna nehigeno havizantfa hu'ne.

21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:

E'ina hu'neanagi mago zanku nagesa nentahi'na, amuhara nehue.

22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —

Ra Anumzamo'ma avesiranteno knare'ma hunerantea avesi'zamo'a, tamagerfa huno vagaore mevava nehie. Na'ankure agri asunkuzamo'a vagaore meno nevie.

23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!

Maka nanterana Anumzamoka kagri kasunku zamo'a egasefa huvava nehiankino, hugahuema hunka hu'nana zama nehana kavukvazamo'a tusi zankerfa me'ne.

24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!

Nagra'ma nagesa antahuana, Agra nagri Ra Anumza mani'negu nagra Agriteke amuhara huntegahue.

25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!

Ra Anumzamo'a agrite'ma amuha'ma nehu'za, zamagu'areti'ma hu'za agriku'ma nehakaza vahera zamazeri knare nehie.

26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.

Akoheno avega anteno mani'nenigeno Ra Anumzamo'ma ete agu'vazino avre avu'ava zamo'a knare hu'ne.

27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —

Nahezavema mani'nesire'ma knazama eri'zamo'a, e'i knare hu'ne.

28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;

Ra Anumzamo'ma mago vahe'ma knazama neminigeno'a, anazankura keaga osu agraku akoheno manino.

29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;

Anama nehanigeno keaga osu agra avufgama anteramino kugusopafima mani'nesigeno, negeno azama hunaku'ma hanuno'a aza hugahie.

30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.

Hagi mago vahemo'ma ameragente'ma rupro huminaku'ma nehanigeno'a, amne ante vivi hu'nesnigeno rupro humina, agra amne agazea erigahie.

31 Бо Господь не наві́ки ж покине!

Na'ankure Ra Anumzamo'a mago vahera amagena humi vava huno ovugahie.

32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —

Ra Anumzamo'a vahera knazana amigahianagi, Agra vaga ore mevava avesi zama'agu nentahino, avesinezmanteno knare avu'ava hunezmante.

33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.

Ra Anumzamo'ma knazama atregeno eno vahe'ma zamazeri havizama nehiana, Agra'a anaza hunakura nosie.

34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,

Hanki vahe'mo'zama kina vahe'ma zamazeri havizama huge,

35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,

mago vahe'mo'ma Marerisa Anumzamofo avure'ma fatgo avu'ava'ma nehanigeno'ma, haviza hane huno'ma huntege,

36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!

keagare'ma oti zupama havige hu'za zamazeri havizama nehaza avu'ava zanku'enena Ra Anumzamo'a ave'nosie.

37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?

Ra Anumzamo'ma osu'nenia nanekerera, iza agra'a avesitera mago zana eri forera hugahie?

38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?

Ra Anumzana Marerisa Anumzamo'a Agra agipinti huama huno, knare zane havi zanena forera huo huno higeno forera nehie.

39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.

Ofri kasefa'ma huno mani'nesnia vahe'mo'a, agri kumi'mofo nonama huno azeri havizama hania zankura ke hakarea osino.

40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!

Hagi tagrama nehuna tavutavara rezaganeta ke so'e huteta, ana tavutva zampintira ete rukrahe huta Ra Anumzamofontega esanune.

41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!

Hanki tagu'areti huta tazana erisga nehuta, monafinkama mani'nea Anumzamofontega amanage huta nunamuna hugahune,

42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,

tagra kumi huta kagrira tamefi hugamunkenka, kumitia atre orante'nane.

43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

Kagrira karimpa ahe'zamo'a avitegenka, kasunkura hunka oratrenka tavaririnka tahe fri'nane.

44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.

Kagrira tusi hampomo refitegenka mani'nanketa, nunamuna hu'nonanagi tagri nunamumo'a kagritera ovu'ne.

45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,

Tagrira tatranketa vahe moparega vano nehunke'za, amne zama hiaza hu'za tage so'ea osu'naze.

46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,

Maka ha' vahetimo'za huhaviza hurante'naze.

47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.

Anama hazageta koro hu'none. Na'ankure tagesa ontahuna hazenke zamo eme tazeri havizantfa hu'ne.

48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.

Knazamo'ma eno nagri vahe'ma eme zamazeri havizama hiazama negogeno'a, navunumo'a tima eviankna huno,

49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,

navufintira navunura hu vava nehie.

50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —

Ana zavira ontagane ate vava nehanugeno, Ra Anumzamo'a monafinti kefenka ateno nagegahie.

51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.

Jerusalemi rankumanifi a'neneramima, ha' vahe'mo'zama eme zamazeri havizama hazazama negogeno'a, tumonimo'a netanegeno nagu'amo'a havizantfa hu'ne.

52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,

Nagra mago havizana osu'noanagi, ha' vahe'nimo'za namama ahenakuma rotago'ma hazaza hu'za nagene re'naze.

53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.

Zamagra nahe'za nagrira kerifi eri nevazi'za, ana kerigana havenu refite'naze.

54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“

Ana hazageno timo nazeri nakari'aza higena, nagra frigahue hu'na antahi'noe.

55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,

Ana kerifima mani'nofintira Ra Anumzamoka kagra naza huogu kagri kagia ahe'na nunamuna nehue.

56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!

Hagi Kagra nunamu keni'a nentahinanki, kagesa renkani oro.

57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“

Hagi nazama huogu'ma kema hugenka Kagra nagrite erava'o nehunka, korora osuo hunka nasami'nane.

58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

Ra Anumzamoka keagani'a refko hunka nentahinka nagu'vazinke'na knare hu'na mani'noe.

59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!

Ra Anumzamoka nagri'ma hazenkema eme nami'naza vahera hago kenka antahinka hu'nane. Ana hu'nananki nagri kaziga antenka agra fatgo hu'ne hunka ana vahera keaga huzmanto.

60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,

Ana vahe'mo'zama nagri'ma nazeri havizama hunaku'ma, maka keagama retro'ma hu'nazana hago ke'nane.

61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,

Hagi ana vahe'mo'zama kiza zokago kema hunenante'za, nagri'ma nazeri haviza hu kema anakiza nanekea Ra Anumzamoka hago antahi'nane.

62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.

Ha' vaheni'amo'za maka zupa, nagri'ma nazeri havizama hanaza nanekea, zamagira magopi ante'neza sumisumi hu'za keaga huvava nehaze.

63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!

Manizafina zagamepi erinte'za kiza zokago zagame ke hunante'naze.

64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

Ra Anumzamoka ana vahe'mo'zama hu'naza havi zamavu'zamava negenka, mizana zamitere hugahane.

65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!

Ana vahe'mokizmi zamagu'a eri hankavetige'za, sifnafi maniho.

66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!

Ana vahera Kagra krimpa ahenezmantenka, zamarotago hunka zamahe hana huge'za, Ra Anumzamoka mopamofo agofetura omanitfa hiho.