Плач Єремії 3
1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
Mwen se moun ki te wè afliksyon akoz baton kòlè Li a.
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
Li te mennen mwen, e te fè m mache nan tenèb, pa nan limyè.
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
Anverite, li te vire men L kont mwen plizyè fwa, tout jounen an.
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
Li te fè chè m ak po m vin epwize sòti sou mwen, Li te kase zo m yo.
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
Li te jennen mwen e te antoure m ak ametim ak difikilte.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
Nan kote ki fènwa, li te fè m abite, tankou sila ki fin mouri lontan yo.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
Li te antoure m anndan pou m pa ka sòti. Li te fè chenn mwen an byen lou.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
Menm lè m kriye e rele sekou, Li fèmen lapriyè m deyò.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
Li te bloke wout mwen yo ak wòch taye. Li te fè chemen mwen yo vin kwochi.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
Li pou mwen tankou yon lous ki kouche ap tann, tankou yon lyon nan kote an kachèt.
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
Li te detounen tout chemen mwen yo e Li te chire mwen an mòso; Li te fè m vin dezole nèt.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
Li te koube banza Li, e Li te chwazi m kon pwen final pou flèch Li.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
Li te fè flèch nan fouwo L yo antre nan ren mwen.
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
Mwen te vin yon rizib pou tout pèp mwen an, chante giyonnen yo sonnen tout lajounen.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
Li te plen mwen ak anmetim. Li te fè m sou ak dlo absent.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
Li te kase dan m ak gravye. Li fè m kache nan pousyè.
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
Nanm mwen p ap jwenn lapè ankò. Bonè vin bliye pou mwen.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
Konsa mwen di: “Fòs mwen fin peri, ansanm ak espwa m ki sòti nan SENYÈ a.”
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
Sonje soufrans mwen ak mizè mwen an; dlo absent ak anmetim ki nan kè m nan.
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
Anverite, nanm mwen sonje yo. Li vin koube anndan mwen.
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
Men sa mwen sonje nan tèt mwen; pou sa, mwen gen espwa.
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
Lamou dous SENYÈ a, anvèrite, p ap janm sispann, paske mizerikòd Li p ap janm manke.
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
Yo renouvle chak maten. Gran se fidelite Ou.
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
“SENYÈ a se pòsyon mwen.” Se sa nanm mwen di m. Konsa, mwen mete espwa m nan Li.
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
SENYÈ a montre dousè Li a sila ki tann Li yo, a moun ki chache Li a.
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
Se bon pou yon nonm gen espwa, e tann byen trankil pou sali SENYÈ a.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
Se bon pou yon nonm pote jouk la nan jenès li.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
Kite li chita apa pou kont li, e rete an silans, akoz Li te poze sa sou li.
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
Kite li mete bouch li nan pousyè, si se konsa, pou l ka gen espwa.
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
Kite li lonje machwè li, bay sila k ap frape l la. Kite li ranpli ak repwòch.
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
Paske se pa pou tout tan ke Senyè a ap rejte.
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
Paske malgre se gwo doulè ke Li fè rive; alò, Li va gen mizerikòd selon gran lanmou dous Li a.
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
Paske se pa ak kè kontan ke Li aflije, oswa pou atriste fis a lòm yo.
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
Pou kraze anba pye, tout prizonye nan mond la,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
pou retire jistis sou yon nonm nan prezans a Pi Wo a,
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
pou fè yon nonm tò nan pwosè legal pa li, sou bagay sa yo, Senyè a p ap dakò.
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
Se kilès li ye ki pale, e sa vin rive, amwenske Senyè a te pase lòd la?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
Èske sa ki bon ak sa ki mal pa soti nan bouch a Pi Wo a?
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
Poukisa yon nonm vivan dwe plenyen, yon nonmta plenyen lè l resevwa pinisyon pou pwòp peche l yo?
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
Annou egzamine e sonde wout nou yo pou nou retounen kote SENYÈ a.
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
Annou leve kè nou ak men nou vè Bondye nan syèl la;
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
Nou te peche e nou te fè rebèl; Ou pa t padone.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
Ou te kouvri nou ak kòlè e te kouri dèyè nou. Ou te touye. Ou pa t gen pitye menm.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
Ou te kouvri tèt Ou ak yon nwaj lakolè, pou okenn lapriyè pa ka pase ladann.
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
Ou fè nou kon poupou bèt ak fatra ki rejte nan mitan lòt nasyon yo.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
Tout lènmi nou yo te ouvri bouch yo laj kont nou.
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
Sezisman ak pyèj tonbe sou nou, ravaj ak destriksyon.
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
Zye m koule nèt ak flèv dlo akoz destriksyon a fi a pèp mwen an.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
Zye m koule san sès, san rete menm pou yon ti moman,
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
jiskaske SENYÈ a gade anba soti nan wotè syèl la pou wè.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
Zye m pote doulè rive nan nanm mwen, akoz tout fi nan vil mwen.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
Lènmi m yo san koz te fè lachas dèyè m tankou zwazo. Se lènmi m san koz.
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
Yo te fè m rete an silans nan twou fòs la e te poze yon wòch sou mwen.
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
Dlo yo te koule depase tèt mwen. Mwen te di: “Mwen fin koupe retire nèt”!
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
Mwen te rele non Ou, O SENYÈ, depi nan twou fòs pi ba a.
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
Ou te tande vwa m: pa kache zòrèy W de lapriyè mwen pou sekou, ak kriyè mwen an.
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
Ou te vin rapwoche lè m te rele Ou a. Ou te di: “Pa pè!”
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
O Senyè, Ou te plede ka pou nanm mwen an. Ou te rachte lavi mwen.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
O SENYÈ, Ou te wè jan m oprime. Jije ka m nan.
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
Ou te wè tout vanjans pa yo; tout manèv yo kont mwen.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
Ou te tande repwòch yo, O SENYÈ, tout manèv yo kont mwen.
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
Lèv a sila k ap atake m yo ak konplo yo kont mwen tout lajounen.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
Gade jan yo chita ak jan yo leve; se mwen ki sijè chan giyonnen yo a.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
Ou va rekonpanse yo, O SENYÈ, selon zèv men yo.
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
Ou va bay yo yon kè ki di; madichon pa yo va sou yo.
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
Ou va kouri dèyè yo nan kòlè Ou e detwi yo soti anba syèl SENYÈ a!
