< Плач Єремії 3 >

1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
I [am] the man [who] he has seen affliction by [the] rod of fury his.
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
Me he has driven and he has made walk darkness and not light.
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
Surely on me he returned he turned hand his all the day.
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
He has made to waste away flesh my and skin my he has broken bones my.
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
He has built on me and he has surrounded [me] poison and hardship.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
In dark places he has caused to dwell me like dead people of antiquity.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
He has walled up behind me and not I will go out he has made heavy bronze fetter[s] my.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
Also if I will cry out and I may cry for help he has shut out prayer my.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
He has walled up ways my with hewn [stone] paths my he has made crooked.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
[is] a bear Lying in wait he to me (a lion *Q(K)*) in hiding places.
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
Ways my he has caused to deviate and he has torn in pieces me he has made me desolate.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
He has bent (bow his *L(abh)*) and he has set up me like target for arrow.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
He has brought in kidneys my [the] sons of quiver his.
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
I have become a laughingstock to all people my taunt song their all the day.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
He has surfeited me with bitter things he has made drink me wormwood.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
And he has broken with gravel teeth my he has made cower me in ash[es].
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
And it has excluded from peace self my I have forgotten good.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
And I said it has perished endurance my and hope my from Yahweh.
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
Remember affliction my and homelessness my wormwood and poison.
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
Continually it remembers (so it may bow down *Q(K)*) on me self my.
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
This I bring back to heart my there-fore I will wait.
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
[the] covenant loyalti of Yahweh for not we have met our end for not they come to an end compassion his.
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
[they are] new To the mornings [is] great faithfulness your.
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
[is] portion My Yahweh it has said self my there-fore I will wait for him.
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
[is] good Yahweh (to [those who] wait for him *Q(K)*) to anyone [who] it will seek him.
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
[is] good And waiting and silently for [the] salvation of Yahweh.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
[is] good For man that he will bear a yoke in youth his.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
Let him sit alone and let him be silent for he has laid [it] on him.
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
Let him put in the dust mouth his perhaps there [is] hope.
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
Let him give to [the] [one who] strikes him a cheek let him be sated with reproach.
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
For not he will reject for ever [the] Lord.
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
That except he has caused grief and he will have compassion according to [the] greatness of (covenant loyalti his. *Q(K)*)
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
For not he has afflicted from heart his and he has grieved ([the] children of *L(abh)*) a man.
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
To crush under feet his all [the] prisoners of [the] land.
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
To turn aside [the] justice of a man before [the] presence of [the] Most High.
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
To subvert anyone in case at law his [the] Lord not he has seen.
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
Who? this has he spoken and it was [the] Lord not he commanded [it].
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
From [the] mouth of [the] Most High not does it goes forth? the troubles and the good.
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
Why? will he complain a person living a man on (sins his. *Q(K)*)
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
Let us examine ways our and let us examine and let us return to Yahweh.
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
Let us lift up heart our to palms to God in the heavens.
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
We we have transgressed and we have rebelled you not you have forgiven.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
You have covered yourself with anger and you have pursued us you have killed not you have spared.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
You have covered with cloud yourself from passing through prayer of.
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
Scouring and refuse you have made us in [the] midst of the peoples.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
They have opened on us mouth their all enemies our.
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
Terror and a pit it has happened to us devastation and brokenness.
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
Streams of water it goes down eye my on [the] brokenness of [the] daughter of people my.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
Eye my it has poured itself and not it will cease from not stop.
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
Until he will look down and he will see Yahweh from heaven.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
Eye my it has dealt severely to self my from all [the] daughters of city my.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
Certainly they hunted me like bird enemies my without cause.
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
They destroyed in the pit life my and they threw down a stone on me.
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
They overflowed waters over head my I said I have been cut off.
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
I called name your O Yahweh from a pit of lowest parts.
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
Voice my you heard may not you hide ear your to relief my to cry for help my.
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
You drew near on [the] day [when] I called on you you said may not you fear.
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
You have conducted O Lord [the] cases of self my you have redeemed life my.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
You have seen O Yahweh oppression my judge! judgment my.
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
You have seen all vengeance their all plans their to me.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
You have heard reproach their O Yahweh all plans their on me.
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
[the] lips of [those who] rise against Me and muttering their on me all the day.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
Sitting their and rising their look at! I [am] mocking song their.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
You will repay to them recompense O Yahweh according to [the] work of hands their.
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
You will give to them shamelessness of heart curse your [may it belong] to them.
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
You will pursue [them] in anger and you will destroy them from under [the] heavens of Yahweh.

< Плач Єремії 3 >