Плач Єремії 3
1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
ALEPH. I am a man watching my own poverty by the rod of his indignation.
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
ALEPH. He has driven me and led me into darkness, and not into light.
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
ALEPH. Against me only, he has turned and turned again his hand, all day long.
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
BETH. My skin and my flesh, he has made old; he has crushed my bones.
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
BETH. He has built all around me, and he has encircled me with gall and hardship.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
BETH. He has gathered me into darkness, like those who are forever dead.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
GHIMEL. He has built against me all around, so that I may not depart. He has increased the burden of my confinement.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
GHIMEL. Yet even when I cry out and beg, he excludes my prayer.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
GHIMEL. He has enclosed my ways with square stones; he has subverted my paths.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
DALETH. He has become to me like a bear lying in ambush, like a lion in hiding.
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
DALETH. He has subverted my paths, and he has broken me. He has placed me in desolation.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
DALETH. He has bent his bow, and he has positioned me like a target for his arrows.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
HE. He has shot into my kidneys the daughters of his quiver.
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
HE. I have become a derision to all my people, their song throughout the day.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
HE. He has filled me with bitterness; he has inebriated me with wormwood.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
VAU. And he has broken each one of my teeth; he has fed me with ashes.
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
VAU. And my soul has been driven away from peace; I have forgotten what is good.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
VAU. And I said, “My end and my hope from the Lord has perished.”
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
ZAIN. Remember my poverty and my transgression, the wormwood and the gall.
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
ZAIN. I will call to mind the past, and my soul shall languish within me.
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
ZAIN. These recollections are in my heart; therefore, I shall hope.
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
HETH. By the mercies of the Lord, we are not consumed. For his compassion has not passed away.
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
HETH. I know it at first light; great is your faithfulness.
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
HETH. “The Lord is my portion,” said my soul. Because of this, I will wait for him.
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
TETH. The Lord is good to those who hope in him, to the soul that seeks him.
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
TETH. It is good to stand ready in silence for the salvation of God.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
TETH. It is good for a man, when he has carried the yoke from his youth.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
JOD. He shall sit solitary and silent. For he has lifted it upon himself.
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
JOD. He shall place his mouth in the dirt, if perhaps there may be hope.
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
JOD. He shall give his cheek to those who strike him; he shall be saturated with reproaches.
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
CAPH. For the Lord will not rebuke forever.
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
CAPH. For, if he has cast down, he will also have compassion, according to the multitude of his mercies.
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
CAPH. For he has not humiliated from his heart, nor has he thrown aside the sons of men,
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
LAMED. as if to crush under his feet all the prisoners of the land,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
LAMED. as if to turn aside the judgment of a man in the sight of the presence of the Most High,
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
LAMED. as if to pervert a man in his judgment: the Lord does not do this.
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
MEM. Who is this, who said to do what the Lord did not command?
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
MEM. Does not both misfortune and good proceed from the mouth of the Most High?
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
MEM. Why has a living man murmured, a man suffering for his sins?
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
NUN. Let us examine our ways, and seek out, and return to the Lord.
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
NUN. Let us lift up our hearts, with our hands, toward the Lord in the heavens.
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
NUN. We have acted sinfully, and we have provoked to wrath. About this, you are relentless.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
SAMECH. You have covered us in your fury, and you have struck us. You have killed, and have not spared.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
SAMECH. You have set a cloud opposite you, lest our prayer pass through.
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
SAMECH. In the midst of the peoples, you have uprooted me and cast me out.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
PHE. All our enemies have opened their mouths over us.
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
PHE. Prediction has become for us a dread, and a snare, and a grief.
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
PHE. My eye has brought forth streams of water at the contrition of the daughter of my people.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
AIN. My eye has been afflicted, and it has not been quieted, because there would be no rest
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
AIN. until the Lord looked down and saw from the heavens.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
AIN. My eye has exhausted my soul over every one of the daughters of my city.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
SADE. My enemies have chased me, and they have caught me like a bird, without reason.
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
SADE. My life has fallen into a pit, and they have placed a stone over me.
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
SADE. The waters have flooded over my head. I said, “I am lost.”
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
COPH. I called upon your name, O Lord, from the furthest pit.
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
COPH. You have heard my voice. Do not turn away your ear from my sobbing and my cries.
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
COPH. You drew near in the daytime, when I called upon you. You said, “Fear not.”
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
RES. You have judged, O Lord, the case of my soul. You are the Redeemer of my life.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
RES. You have seen, O Lord, their iniquity against me. Judge my case.
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
RES. You have seen all their fury, every one of their thoughts is against me.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
SIN. You have heard their reproach, O Lord, all their thoughts are against me.
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
SIN. The lips of those who rise up against me, and their meditations, are against me all day long.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
SIN. Watch their sitting down and their rising up: I am their psalm.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
THAU. You shall pay a recompense to them, O Lord, according to the works of their hands.
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
THAU. You shall give them a heavy shield of the heart: your hardship.
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
THAU. You shall pursue them in fury, and you shall destroy them under the heavens, O Lord.
