Плач Єремії 3
1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
Kai teh nama e lungkhueknae dawk reithai rucatnae ka kâhmo e tami lah ka o.
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
Kai hah na pâlei teh angnae dawk laipalah hmonae dawk na cei sak.
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
Atangcalah, kai hah hnin touh thung a kut hoiyah na pakhuppathan.
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
Ka tak hoi ka vuennaw a hmawn sak teh, ka hrunaw hah a khoe.
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
Kai koe lah na rakhan teh reithai rucatnae hoi na kalup.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
Ka dout tangcoungnaw patetlah a hmonae thung na o sak.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
Na paung teh karipoung e rui hoi kahlout thai hoeh nahanlah na katek.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
Hramki hoi ka ka teh, pahrennae ka kâhei nakunghai, ka ratoumnae hah na coe pouh hoeh.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
Ka lamthung hai talung a e hoi na khan pouh. Ka lamthung a longkawi sak.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
Kai na ka pawm e tavom patetlah kâhronae dawk kaawm e sendek patetlah na o sak.
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
Ka lamthung na phen sak teh, kai hah thawkthawk na raboung. Kângue han awm laipalah na o sak.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
Ahnie licung a sawn teh, pala hoi ka hanelah a nue e patetlah na ta.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
Ahnie palacung teh ka kuen thung a kâen sak.
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
Kai teh ka taminaw e hmalah hnin touh thung dudamnae hoi la lah na sak awh hanelah ka o toe.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
Na min ni kakhat e kung hoi na kawi sak teh, lungkhueknae hoi na phum.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
Ka hâ teh talung kate e hoi a khoe. Hraba hoi muen a ramuk.
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
Ka lungthin muitha teh roumnae thung hoi na takhoe toung dawkvah, bawinae tie teh ka pahnim toe.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
Ka ngaihawinae hoi ka lentoenae teh, BAWIPA ama koehoi a kahma toe telah ka ti.
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
Kaie reithai rucat ka khangnae, lungkhueknae hoi kakhat e naw na pahnim pouh hanh.
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
Ka hringnae ni hote hnonaw hah pahnim hoeh niteh, ka thungvah pou ao. Kaie lungthin muitha hah tha ayoun sak.
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
Hettelah ka lungthin bout na pouk sak nah ka ngaihawinae bout ka tawn.
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
Bangkongtetpawiteh, BAWIPA mae pahren lungmanae hoi ngaithoumnae teh nâtuek hai a poutnae ao hoeh dawkvah, maimouh teh rawk laipalah o awh.
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
Amom tangkuem a tha lah pahren lungmanae na pang sak. Nama e yuemkamcunae teh a lenpoung.
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
BAWIPA teh kai hanelah doeh ao. Hatdawkvah, ka lungthin muitha ni ama teh a ngaihawi.
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
BAWIPA teh ama ka tawng e hoi ama kâuepnaw hanelah, ahawinae a sak pouh.
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
BAWIPA e rungngangnae duem ka ring e teh, kahawi e hno doeh.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
Nawsai nah kahnam phu hanelah ao.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
Cathut ni a van kahnam a toung dawkvah, amadueng a tahung vaiteh, duem awm naseh.
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
Hote hmuen koe ngaihawinae ao thai dawkvah, amae a pahni teh vaiphu dawk hrueng naseh.
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
Ka tambei e tami hah hmaibei vang rek patueng pouh, a minhmai mathout naseh.
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
Bangkongtetpawiteh, Bawipa ni a yungyoe na pahnawt mahoeh.
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
Ama ni lung na mathoe sak nakunghai, a lentoe lungmanae hoi bout na pahren han doeh.
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
Bangkongtetpawiteh, taminaw lungmathoe sak e hoi rucatnae pha sak hanelah ngai hoeh.
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
Talai dawkvah, thongkabawtnaw khok rahim coungroe e hai thoseh,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
A lathueng Poung Cathut hmalah tami e lannae pahnawtnae hai thoseh,
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
Kayanae lahoi ayâ sungsaknae hai thoseh, Bawipa ni a ngai e nahoeh.
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
Bawipa ni kâpoenae awm laipalah, tami ni dei e hah coung thai han namaw.
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
A lathueng Poung e Cathut e pahni dawk hoi yawhawinae yawthoenae teh ka tho e doeh.
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
Ama e yon dawk reknae a khang e hah tami ni bangkongmaw a phuenang awh vaw.
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
Maimae lamthungnaw hah maimouh ni tanouknae hoi tawng awh sei. BAWIPA koe lah bout kamlang awh sei.
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
Kalvan kaawm e Cathut koe maimae lungthin hoi kutnaw dâw awh sei.
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
Kaimanaw ni ka payon teh na taran awh toe. Nama ni kayonnae na ngaithoum hoeh.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
Nama e lungkhueknae dawk minhmai na kamlang takhai teh, kaimouh koe lungmanae awm laipalah na thei toe.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
Kaimae ratoumnae teh nama koe a cei thai hoeh nahanelah, tâmai hoi na ramuk pouh toe.
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
Nama ni kaimanaw teh miphunnaw e rahak vah, kakhin e hoi panuettho e eitaboung lah na o sak.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
Tarannaw ni kaimouh koe lah a pahni a ang awh.
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
Kaimouh koe takinae hoi karap teh a pha toe.
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
Kaie tami tanglanaw a rawk dawkvah, ka mit teh palang tui patetlah a lawng.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
Ka mitphi teh palang tui ka lawng e patetlah poutnae awm laipalah a lawng.
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
BAWIPA ni kalvan hoi a khetcathuk teh a hmu.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
Ka khopui thung e canu tanglanaw abuemlae kecu dawk, ka mit ni ka lungthin dawk a pataw sak.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
Bang hoeh e dawk ka tarannaw ni, tava patetlah na pâyuep awh.
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
Ahnimouh ni ka hringo tangkom dawk na pabo teh, talungnaw hoi na ratet sin awh.
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
Ka lû dawk hoi tui ni muen na licung teh, ka due han toe telah ka pouk.
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
Oe BAWIPA, kai ni tangkom thung hoi nama e na min teh ka kaw.
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
Kaie ka kâheinae lawk na thai teh ka ka navah, na hnâpakeng laipalah awm hanh.
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
Kai ni nama na kawnae hnin nah ka teng na tho teh, taket hanh na ti pouh.
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
Oe BAWIPA nama ni ka lungthin na rungngang pouh teh, ka hringnae na ratang.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
Oe BAWIPA nama ni kapayonnaw na hmu toe. Kai hanlah lawk na ceng pouh haw.
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
Nama ni kai ka tak dawk thoe ka sak e taminaw e kahawihoehe pouknae hah na hmu pouh.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
Oe BAWIPA kai ka tak dawk thoe ka sak e pathoenae hoi khokhannae pueng teh, nama ni na thai.
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
Ka tarannaw ni a dei e hoi a pouk e naw pueng teh, hnin touh thung a sak awh.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
Ahnimae tahungnae kangduenae hah khenhaw! Kai teh ahnimouh e pathoe hanelah ka o.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
Oe BAWIPA amamae kut hoi a sak e pueng dawk aphu teh bout poe haw.
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
Ahnimae lungthin patak sak nateh, nama e thoebonae ahnimae lathueng phat naseh.
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
BAWIPA e kalvan rahim hoi na lungkhueknae hoi ahnimanaw teh be raphoe haw.
