Плач Єремії 3
1 Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
Kai tah a thinpom caitueng dongkah phacipphabaem aka hmu hlang ni.
2 Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
Kai te m'hmaithawn tih hmaisuep ah n'caeh sak vaengah vangnah om pawh.
3 Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
Kai taengah a tloeng tangloeng tih khohnin yung ah a kut a hluem.
4 Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
Ka vin neh ka saa a hmawn sak tih ka rhuh a paep sak.
5 обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
Kai he rhahalung n'suem thil tih sue neh bongboepnah te m'ven thil.
6 у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
Ka khosak he khosuen kah aka duek bangla khohmuep ah ka om.
7 Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
Kai taengah khoep a biing tih ka rhohum loh n'nan he ka loeih pawh.
8 І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
Ka khue tih ka pang vaengah pataeng ka thangthuinah te a toeng.
9 Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
Lungrhaih neh ka longpuei a biing tih ka hawn a paihaeh sak.
10 Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
Kai taengah tah vom neh sathueng pataeng a huephael kah sathueng bangla amah rhongngol coeng.
11 Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
Ka longpuei ah m'phaelh sak tih kai n'soek dongah kai aka pong la n'khueh.
12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
A lii a phuk tih thaltang ham kutnoek la kai n'tai.
13 пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
Anih kah liva ca loh ka kuel khuila pawlh.
14 Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
Ka pilnam pum kah nueihbu neh khohnin yung ah amih kah rhotoeng la ka poeh.
15 Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
Ankhaa te kai ng'kum sak tih pantong neh kai m'hmilhmal sak.
16 І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
Ka no he lungcang neh a mawth tih hmaiphu khuiah kai m'vuei.
17 і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
Ka hinglu he ngaimongnah lamloh a hlahpham tih a then khaw ka hnilh.
18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
Te dongah kai kah hmailong neh BOEIPA lamkah ka ngaiuepnah khaw paltham coeng ka ti.
19 Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
Kai kah phaiphabaem neh ka airhoeng khaw, ka pantong neh ka anrhat khaw poek lah.
20 душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
A poek a poek vaengah ka khuikah ka hinglu tah tlayae la tlayae coeng.
21 Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
He he ka ngaiuep dongah ni ka lungbuei he ka mael puei.
22 Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
BOEIPA kah sitlohnah tah bawt pawt tih a haidamnah khaw muei pawh.
23 нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
Mincang ah na uepomnah thai khaw ping.
24 Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
Ka hinglu loh, “BOEIPA tah ka khoyo ni,” a ti dongah amah te ka ngaiuep van.
25 Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
BOEIPA tah amah aka lamtawn ham neh amah aka toem hinglu ham a then pah.
26 Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
BOEIPA kah loeihnah dongah tah rhingoel ngolsut ham khaw then.
27 Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
A camoe vaengah hnamkun a phueih te ni hlang ham khaw then.
28 нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
Amah soah a poeh bangla amah bueng khosa saeh lamtah kuemsuem saeh.
29 хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
A ka te laipi khuiah vuei saeh lamtah ngaiuepnah a om khaming.
30 хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
Amah aka ngawn ham a kam duen pah saeh lamtah kokhahnah neh kum saeh.
31 Бо Господь не наві́ки ж покине!
Ka Boeipa loh kumhal duela a hlahpham ngawn moenih.
32 Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
Pae sak bal mai cakhaw a sitlohnah dongkah sitlohnah a khawk vanbangla a haidam bitni.
33 бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
Hlang ca te a lungbuei a phaep pah tih a pae sak bal moenih.
34 Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
Khohmuen kah thongtla boeih te a kho hmuiah a phop ham,
35 щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
Khohni kah mikhmuh ah hlang kah tiktamnah hnawt ham,
36 щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
A tuituknah neh hlang a khun sak ham khaw ka Boeipa loh a hmuh ngaih moenih.
37 Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
Ka Boeipa loh a uen pawt te om ni tila unim aka thui thai.
38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
A thae neh a then khaw Khohni ka lamloh thoeng pawt nim.
39 Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
A tholhnah sokah a tholhnah yuvat ah balae tih tongpa hlang hing loh a kohuet mai eh.
40 Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
Mamih kah longpuei he phuelhthaih tih n'khe phoeiah BOEIPA taengla mael uh sih.
41 підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
Mamih kah thinko neh kut he vaan kah Pathen taengah phuel uh sih.
42 Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
Kaimih kah boekoek neh nang kan koek uh te khodawk nan ngai uh moenih.
43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
Thintoek neh na cun uh vaengah kaimih nan hloem tih lungma ti kolla nan ngawn.
44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
Thangthuinah neh paan ham khaw namah te cingmai neh na cun uh.
45 Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
Kaimih he pilnam lakli ah yun-aek neh kawnhnawt la nan khueh.
46 наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
Ka thunkha boeih loh kaimih taengah a ka a ang uh.
47 страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
Birhihnah neh rhom khaw kaimih taengah omdamnah neh pocinah la thoeng.
48 Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
Ka pilnam nu kah a pocinah dongah ka mik he sokca tui la long.
49 Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
Ka mik loh a hawk vetih a bawtnah om pawt hil kak mahpawh.
50 аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
A dan neh BOEIPA loh vaan lamkah a hmuh duela.
51 моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
Ka khopuei tanu boeih kongah ka mik loh ka hinglu he a poelyoe.
52 Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
Lunglilungla maila kai he ka thunkha rhoek loh vaa bangla m'mae khaw m'mae uh mai.
53 життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
Ka hingnah te tangrhom ah a det uh kai taengah lungto a omtoem thil.
54 Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
Ka lu he tui loh a et vaengah tah n'tuiphih muema ka ti.
55 Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
BOEIPA na ming te tangrhom laedil lamloh kang khue.
56 Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
Ka hilhoemnah ham ka pang te hna na buem pawt dongah ka ol na yaak coeng.
57 Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
Namah kang khue khohnin ah na mop tih, “Rhih boeh,” na ti.
58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
Ka hinglu kah tuituknah khaw ka Boeipa loh na rhoe tih ka hingnah na tlan.
59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
BOEIPA aw ka lolhmaihnah na hmuh cakhaw ka laitloeknah dongah n'tang sak lah.
60 Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
Kai soah amih kah tawnlohnah boeih neh amih kah kopoek boeih te na hmuh.
61 Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
BOEIPA aw kai soah amih kah kokhahnah neh amih kah kopoek boeih te na yaak coeng.
62 мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
Khohnin yung ah a phungding ol neh kamah taengah kai m'pai thiluh.
63 Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
A hoepnah neh a painah ah, amih kah hnaelnah ni ka paelki.
64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
BOEIPA aw, amih kut dongkah khoboe neh a tiing la amih te thuung lah.
65 Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
Amih te lungbuei kotalh la khueh lamtah na tapvoepnah te amih soah thoeng sak.
66 Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
BOEIPA aw thintoek te na hloem dongah ni amih te vaan hmui lamloh na mitmoeng sak.
