Плач Єремії 2
1 Як захма́рив Господь в Своїм гніві сіо́нську дочку́! Він кинув із неба на зе́млю пишно́ту Ізраїля, і не згадав у день гніву Свого́ про підні́жка ногам Своїм, —
Mano kaka Ruoth Nyasaye osekumo Nyar Sayun gi mirimbe motwere ka rumbi! Duongʼ mar Israel ma yande otundo nyaka e polo, osewito piny, bende kuom mirimbe ok oseparo ni en raten mar tiende.
2 понищив Господь, не помилував жи́тла всі Яковові. Він позбу́рював у гніві Своїм у дочки́ Юди тверди́ні, на землю звали́в, збезче́стив Він ца́рство й князі́в усіх його́.
Ruoth Nyasaye oseketho mier duto mag Jakobo ka ok odewo; nikech mirimbe osemuko kuonde mochiel motegno mag Nyar Juda. Nokuodo wi jopinyno gi jotende mi odwoko lochgi chien.
3 В люті гніву відтяв увесь Ізраїлів ріг, прави́цю Свою відверну́в Він від во́рога, та й запала́в проти Якова, мов той палю́чий огонь, що навко́ло жере́!
Osetieko teko mar jo-Israel gi mirimbe mager, kendo osejwangʼogi e lwet wasikgi. Osewengʼo ka Jakobo kaka mach mager makakni ma wangʼo gik moko duto molwore.
4 Він нап'я́в Свого лу́ка, як ворог, проти́вником стала прави́ця Його́, і Він вибив усе, що для ока було пожада́не, у скинії до́ньки сіонської вилив запе́клість Свою, як огонь.
Oseywayo atungʼe mar kedo gi joge mana ka gima gin wasike. Kaka jasigu neko, osenego jogo duto mane nenore mabeyo e wangʼ, kendo oseolo mirimbe oko ka mach kuom hemb Nyar Sayun.
5 Господь став, як той во́рог, пони́щив Ізраїля Він, всі пала́ти його зруйнува́в, тверди́ні його попусто́шив, — і Юдиній до́ньці примно́жив зідха́ння та сто́гін!
Ruoth Nyasaye chalo gi jasigu; kendo osetieko Israel! Osemuko ute Israel duto mag ruoth kendo oseketho mieche mochiel motegno. Osemedo ywagruok kod kuyo ne Nyar Juda.
6 Понищив горо́жу Свою, немов у садка́, місце зборів Своїх попусто́шив, Госпо́дь учинив, що забу́ли в Сіоні про свято й суботу, і відки́нув царя́ та священика в лю́тості гніву Свого́.
Oseketho kare mar dak mana ka puodho moketh chambe modongʼ nono, kendo osemuko kare mar romo. Jehova Nyasaye osemiyo Sayun wiye owil kod sewni moyier gi Sabatoge; kendo kuom mirimbe mager, osejwangʼo ruoth kaachiel gi jadolo.
7 Покинув Господь Свого же́ртівника, допусти́в побезче́стити святиню Свою́, передав в руку во́рога му́ри пала́ців її, — вороги́ зашуміли в Господньому домі, немов би святко́вого дня!
Ruoth Nyasaye osedagi kendone mar misango kendo jwangʼo kare maler mar lemo. Osechiwo ohinga mag kuonde mag dak e lwet wasigu; gisegoyo koko e od Jehova Nyasaye mana kaka ne itimo e odiechiengʼ mar sawo moyier.
8 Задумав Госпо́дь зруйнува́ти мур сіо́нської до́ньки, Він ви́тягнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб не нищити, сумни́ми вчинив передму́р'я та мур, — вони ра́зом осла́бли,
Jehova Nyasaye osechano muko ohinga molworo Nyar Sayun. Oserieyo rapim kendo ne ok ogengʼo lwete mondo kik okethe. Nomiyo chiel ma oko mar dala kod ohinga oyiengni, giduto kaachiel ne gimukore mi gigore piny.
9 її брами запа́лися в зе́млю, пони́щив Він та полама́в її за́суви. Її цар і князі́ її серед поганів. Немає навча́ння Зако́ну, і пророки її не знахо́дять виді́ння від Господа.
Dhorangeyene osegore piny molal ei lowo, oseturo lodi mage kendo kethogi. Ruodhe gi jodonge oke e kind ogendini, chik onge koro, to jonabi mage koro ok yud fweny moa kuom Jehova Nyasaye.
10 Сидять на землі та мовчать старші́ до́ньки сіо́нської, по́рох посипали на свою голову, підпереза́лись вере́тами, аж до землі свою го́лову єрусалимські дівчата схили́ли.
Jodongo mag nyar Sayun, obedo piny kolingʼ thi, gisebuko wiyegi gi buru kendo girwako piende gugru. Nyi Jerusalem osekulo wiyegi piny.
11 Повиплива́ли від сліз мої очі, моє ну́тро клеко́че, на землю печінка моя вилива́ється через зане́пад дочки́ мого люду, коли немовля́ й сосуне́ць умліва́ють голодні на пло́щах міськи́х.
Wangʼa ojony nikech ywak, chunya ool, kendo chandore malit nikech joga osetieki, kendo nyithindo kod nyithindo mayom kech nego e yore mag dala maduongʼ.
12 Вони кви́лять своїм матеря́м: „Де пожи́ва й вино?“І ску́люються, як ране́ний, на пло́щах міськи́х, коли ду́ші свої випускають на лоні своїх матері́в.
Kech negogi e kor minegi, ka jogo mohiny e lweny e yore mag dala maduongʼ, mi gipodhi, omiyo gipenjo minegi niya, “Ere chiemo kod divai?”
13 Що засві́дчу тобі, що вподо́блю до тебе, о єрусалимськая до́чко? Що вчиню́ тобі рі́вним, щоб тебе звесели́ти, о діво, о до́чко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя́, — хто тебе поліку́є?
Yaye Nyar Jerusalem, en angʼo madawach kuomi? Koso en angʼo ma dapimigo? Yaye Nyar Sayun mapok ongʼeyo dichwo, en angʼo ma dapimigo, koso en angʼo ma dahoyigo? Adhola ma in-go tut mana ka nam. Ere ngʼama dithiedhnigo?
14 Пророки твої провіща́ли для тебе марно́ту й фальши́ве, і не відкривали твого гріха́, щоб долю твою відверну́ти, — для тебе вбачали пророцтва марно́ти й вигна́ння.
Fweny mane jonabi magi oneno ne ok adiera, to gin mana miriambo lilo, ne ok ginyisi richoni mondo omi kik teri e twech. To fweny mane ginyisi ne gin mana weche mag miriambo kendo ma wito ji.
15 Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посви́стують та головою своє́ю хита́ють над до́нькою Єрусалиму та кажуть: „Хіба це те місто, що про ньо́го казали: Корона пишно́ти, розра́да всієї землі?“
Ji duto makadho buti pamo ni lwetegi; gijari kendo gikino wigi kuom gigo mosetimorene Nyar Jerusalem, ka gipenjore niya, “Bende ma e dala maduongʼ ma yande ongʼere ni dala maler, kendo mor mar piny mangima?”
16 Усі вороги твої па́щу на тебе роззя́влюють, сви́щуть й зубами скрего́чуть та кажуть: „Ми поже́рли її. Оце справді той день, що чекали його, — знайшли ми і бачимо його!“
Wasiki duto wuoyo marach kuomi; gijari ka gikayo lekegi kagiwacho niya, “Wasetieke chuth. Ma e ndalo mane wasebedo ka warito; adier, osechopo ma wanene.”
17 Учинив Господь те, що заду́мав, Він ви́повнив слово Своє, що його наказав від днів да́вніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він ро́га підійняв супроти́вних твоїх.
Jehova Nyasaye osetimo gima ne osechano; osechopo mano mane owacho, ma en gima nochiko chon. Osetieki ma ok odewo, kendo osemiyo wasigu goyoni siboi, komedogi teko.
18 Їхнє серце до Господа крик підіймає, о муре, о до́чко Сіону! Проливай, як потік, сльози вдень та вночі, не давай відпочи́нку собі, нехай не спочи́не зіни́ця твоя!
Chunje ji ywak ni Ruoth Nyasaye. Yaye ohinga mar Nyar Sayun, we pi wangʼi omol ka aora, odiechiengʼ gotieno; kik iywe kata matin, kendo pi wangʼi kik chogi.
19 Уставай, голоси уночі на поча́тку сторо́жі! Виливай своє серце, мов во́ду, навпроти обли́ччя Господнього! Підійми ти до Нього доло́ні свої за душу своїх немовля́т, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!
Aa malo, ywagi otieno duto, e kindego mag arita ma otieno chakore, kendo weche duto manie chunyi ol oko ka pi e nyim Ruoth Nyasaye. Tingʼ bedeni malo kilame nikech nyithindi, ma kech nego e wangʼ yore duto.
20 Споглянь, Господи, і подивися, кому́ Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки́ їли плід свій, свої́х немовля́т, яких ви́плекали? Щоб був у святині Господній заби́тий священик і пророк?
Yaye Jehova Nyasaye winjie wachni: En ngʼa misetimone gima lit machal kama? Bende mon dicham nyithindgi ma giserito maber kama? Koso jodolo gi jonabi dinegi e kama ler mar lemo mar Ruoth Nyasaye adier?
21 Лежать на землі на вулицях ря́дом юнак та стари́й. Попа́дали діви мої та мої парубки́ від меча́, — Ти побив їх в день гніву Свого́, порізав, не мав милосердя.
Jomatindo gi jomadongo nindo e yore motimo buru; yawuota gi nyiga oseneg gi ligangla. Isenegogi ka in gi mirima kendo isetiekogi ka ok idewo.
22 Ти викли́кував, мов на день свята, жахо́ти мої із довкі́лля, — і врято́ваного не було́, і позоста́льця в день гніву Господнього, — повигублював ворог мій тих, кого ви́плекала та зрости́ла була́.
Ne iluongo masira koa kuonde duto mana ka ji mabiro e nyasi moro maduongʼ. E odiechiengʼ mar mirimb Jehova Nyasaye onge ngʼato mane otony kata mane odongʼ kangima. Kuom joga mane apidho kendo arito, wasika osetieko.
