Книга Суддів 9
1 І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всьо́го роду ба́тьківського дому своєї матері, кажучи:
And Abimelech the son of Jerubbaal went to Shechem to his mother’s brothers, and communed with them, and with all the family of the house of his mother’s father, saying,
2 „Говорі́ть го́лосно до всіх сихемських госпо́дарів: Що́ ліпше для вас: чи панува́ння над вами семидесяти́ мужів, усіх Єруббаа́лових сині́в, чи панува́ння над вами му́жа одно́го? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше“.
Speak, I pray you, in the ears of all the men of Shechem, Whether is better for you, either that all the sons of Jerubbaal, which are three score and ten persons, reign over you, or that one reign over you? remember also that I am your bone and your flesh.
3 І говорили брати його матері про нього го́лосно до сихемських госпо́дарів усі ті слова́, — і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: „Він наш брат“.
And his mother’s brothers spoke of him in the ears of all the men of Shechem all these words: and their hearts inclined to follow Abimelech; for they said, He is our brother.
4 І дали́ йому сімдеся́т шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легкова́жних людей, — і вони пішли за ним.
And they gave him three score and ten pieces of silver out of the house of Baalberith, with which Abimelech hired vain and light persons, which followed him.
5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаа́лових, сімдеся́т чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаа́лів, наймолодший, бо сховався.
And he went to his father’s house at Ophrah, and slew his brothers the sons of Jerubbaal, being three score and ten persons, on one stone: notwithstanding yet Jotham the youngest son of Jerubbaal was left; for he hid himself.
6 І були́ зі́брані всі сихемські госпо́дарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.
And all the men of Shechem gathered together, and all the house of Millo, and went, and made Abimelech king, by the plain of the pillar that was in Shechem.
7 І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхі́в'ї гори Ґаріззі́м, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: „Почуйте мене, сихемські госпо́дарі, і хай почує вас Бог!
And when they told it to Jotham, he went and stood in the top of mount Gerizim, and lifted up his voice, and cried, and said to them, Listen to me, you men of Shechem, that God may listen to you.
8 Пішли були раз дерева́, щоб пома́зати царя над собою, і сказали вони до оли́вки: Царюй ти над нами!
The trees went forth on a time to anoint a king over them; and they said to the olive tree, Reign you over us.
9 А оли́вка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду́ над дере́вами?
But the olive tree said to them, Should I leave my fatness, with which by me they honor God and man, and go to be promoted over the trees?
10 І сказали дере́ва до фіґи: Іди ти, та й над нами царю́й!
And the trees said to the fig tree, Come you, and reign over us.
11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодо́щі та свій добрий врожа́й, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?
But the fig tree said to them, Should I forsake my sweetness, and my good fruit, and go to be promoted over the trees?
12 І дере́ва промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!
Then said the trees to the vine, Come you, and reign over us.
13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого со́ка, що Бога й людей весели́ти, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?
And the vine said to them, Should I leave my wine, which cheers God and man, and go to be promoted over the trees?
14 Тоді всі дере́ва сказали терни́ні: Іди ти, та й над нами царюй!
Then said all the trees to the bramble, Come you, and reign over us.
15 А терни́на сказала дере́вам: якщо справді мене на царя над собою пома́зуєте, — підійді́ть, похова́йтеся в ті́ні моїй! А як ні, — то ось вийде огонь із терни́ни, та кедри лива́нські поїсть!
And the bramble said to the trees, If in truth you anoint me king over you, then come and put your trust in my shadow: and if not, let fire come out of the bramble, and devour the cedars of Lebanon.
16 А тепер, — якщо направду й у невинності зробили ви, що настанови́ли Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,
Now therefore, if you have done truly and sincerely, in that you have made Abimelech king, and if you have dealt well with Jerubbaal and his house, and have done to him according to the deserving of his hands;
17 бо мій ба́тько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпе́ку, і врятував вас із руки Мідія́на,
(For my father fought for you, and adventured his life far, and delivered you out of the hand of Midian:
18 а ви сьогодні повстали на дім ба́тька мого, та й повбивали синів його, сімдеся́т люда, на одно́му камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими госпо́дарями, бо він брат ваш,
And you are risen up against my father’s house this day, and have slain his sons, three score and ten persons, on one stone, and have made Abimelech, the son of his maidservant, king over the men of Shechem, because he is your brother; )
19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, — то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!
If you then have dealt truly and sincerely with Jerubbaal and with his house this day, then rejoice you in Abimelech, and let him also rejoice in you:
20 А як ні, — ви́йде огонь з Авімелеха, та й поїсть госпо́дарів Сихему й Бет-Мілло, і ви́йде огонь із госпо́дарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха“.
But if not, let fire come out from Abimelech, and devour the men of Shechem, and the house of Millo; and let fire come out from the men of Shechem, and from the house of Millo, and devour Abimelech.
21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.
And Jotham ran away, and fled, and went to Beer, and dwelled there, for fear of Abimelech his brother.
22 І володів Авімеле́х над Ізраїлем три роки.
When Abimelech had reigned three years over Israel,
23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими госпо́дарями, — і зрадили сихемські госпо́дарі Авімелеха,
Then God sent an evil spirit between Abimelech and the men of Shechem; and the men of Shechem dealt treacherously with Abimelech:
24 щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.
That the cruelty done to the three score and ten sons of Jerubbaal might come, and their blood be laid on Abimelech their brother, which slew them; and on the men of Shechem, which aided him in the killing of his brothers.
25 І сихемські господарі́ поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабува́ли все, що прихо́дило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.
And the men of Shechem set liers in wait for him in the top of the mountains, and they robbed all that came along that way by them: and it was told Abimelech.
26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, — і дові́рилися йому сихемські господарі́.
And Gaal the son of Ebed came with his brothers, and went over to Shechem: and the men of Shechem put their confidence in him.
27 І вихо́дили вони в поле, і збирали виноград свій, і вича́влювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.
And they went out into the fields, and gathered their vineyards, and stepped the grapes, and made merry, and went into the house of their god, and did eat and drink, and cursed Abimelech.
28 І говорив Ґаал, син Еведів: „Хто Авімелех і хто Сихе́м, що бу́демо служити йому? Чи ж він не син Єруббаа́лів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми бу́демо служити йому?
And Gaal the son of Ebed said, Who is Abimelech, and who is Shechem, that we should serve him? is not he the son of Jerubbaal? and Zebul his officer? serve the men of Hamor the father of Shechem: for why should we serve him?
29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє ві́йсько, та й вийди!“
And would to God this people were under my hand! then would I remove Abimelech. And he said to Abimelech, Increase your army, and come out.
30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, — і запалився його гнів.
And when Zebul the ruler of the city heard the words of Gaal the son of Ebed, his anger was kindled.
31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: „Ось Ґаал, син Еведів, та брати його прихо́дять до Сихему, і ось вони підбу́рюють місто проти тебе.
And he sent messengers to Abimelech privately, saying, Behold, Gaal the son of Ebed and his brothers be come to Shechem; and, behold, they fortify the city against you.
32 А тепер устань уночі ти та той наро́д, що з тобою, і чату́й на полі.
Now therefore up by night, you and the people that is with you, and lie in wait in the field:
33 І буде, — встанеш рано вранці, як схо́дитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, — він та народ той, що з ним, ви́йдуть до тебе, а ти зробиш йому, як зна́йде потрібним рука твоя“.
And it shall be, that in the morning, as soon as the sun is up, you shall rise early, and set on the city: and, behold, when he and the people that is with him come out against you, then may you do to them as you shall find occasion.
34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.
And Abimelech rose up, and all the people that were with him, by night, and they laid wait against Shechem in four companies.
35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході місько́ї брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із за́сідки.
And Gaal the son of Ebed went out, and stood in the entering of the gate of the city: and Abimelech rose up, and the people that were with him, from lying in wait.
36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: „Ось народ схо́дить із верхі́в гір“. І сказав до нього Зевул: „Ти бачиш гірську́ тінь, немов людей!“
And when Gaal saw the people, he said to Zebul, Behold, there come people down from the top of the mountains. And Zebul said to him, You see the shadow of the mountains as if they were men.
37 А Ґаал далі говорив та казав: „Ось народ сходить з верхі́в'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму“.
And Gaal spoke again, and said, See there come people down by the middle of the land, and another company come along by the plain of Meonenim.
38 І сказав до нього Зевул: „Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми бу́дем служити йому? А оце той народ, що ти пого́рджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!“
Then said Zebul to him, Where is now your mouth, with which you said, Who is Abimelech, that we should serve him? is not this the people that you have despised? go out, I pray now, and fight with them.
39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господаря́ми, та й воював з Авімелехом.
And Gaal went out before the men of Shechem, and fought with Abimelech.
40 І Авімелех погнав його, і він побі́г перед ним. І напа́дало багато трупів аж до входу до брами.
And Abimelech chased him, and he fled before him, and many were overthrown and wounded, even to the entering of the gate.
41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаал а та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.
And Abimelech dwelled at Arumah: and Zebul thrust out Gaal and his brothers, that they should not dwell in Shechem.
42 I сталося другого дня, і вийшов наро́д на поле, а Авімелеху доне́сли про це.
And it came to pass on the morrow, that the people went out into the field; and they told Abimelech.
43 І взяв він людей, і поділив їх на три ві́дділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ вихо́дить із міста, — і встав він на них, та й побив їх.
And he took the people, and divided them into three companies, and laid wait in the field, and looked, and, behold, the people were come forth out of the city; and he rose up against them, and smote them.
44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході місько́ї брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.
And Abimelech, and the company that was with him, rushed forward, and stood in the entering of the gate of the city: and the two other companies ran on all the people that were in the fields, and slew them.
45 І Авімелех воював із містом ці́лий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.
And Abimelech fought against the city all that day; and he took the city, and slew the people that was therein, and beat down the city, and sowed it with salt.
46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.
And when all the men of the tower of Shechem heard that, they entered into an hold of the house of the god Berith.
47 І було доне́сено Авімелехові, що зібралися всі господарі́ сихемської ба́шти.
And it was told Abimelech, that all the men of the tower of Shechem were gathered together.
48 І вийшов Авімелех на го́ру Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настина́в галу́ззя з де́рева, і позно́сив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: „Що ви бачили, що́ зробив я, — поспішно зробіть, як я“.
And Abimelech got him up to mount Zalmon, he and all the people that were with him; and Abimelech took an ax in his hand, and cut down a bough from the trees, and took it, and laid it on his shoulder, and said to the people that were with him, What you have seen me do, make haste, and do as I have done.
49 І настина́в також увесь народ кожен галу́ззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської ве́жі, близько тисячі чоловіків та жінок.
And all the people likewise cut down every man his bough, and followed Abimelech, and put them to the hold, and set the hold on fire on them; so that all the men of the tower of Shechem died also, about a thousand men and women.
50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборува́в при Тевеці, та й здобув його.
Then went Abimelech to Thebez, and encamped against Thebez, and took it.
51 А в сере́дині міста була́ міцна́ башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі́ міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.
But there was a strong tower within the city, and thither fled all the men and women, and all they of the city, and shut it to them, and got them up to the top of the tower.
52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.
And Abimelech came to the tower, and fought against it, and went hard to the door of the tower to burn it with fire.
53 Тоді одна жінка кинула горі́шнього ка́меня від жо́рен на Авімелехову голову, — та й розторо́щила йому че́репа.
And a certain woman cast a piece of a millstone on Abimelech’s head, and all to broke his skull.
54 І він зараз кликнув до юнака́, свого́ зброєно́ші, та й сказав йому: „Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила!“І його юна́к проколов його, — і він помер.
Then he called hastily to the young man his armor bearer, and said to him, Draw your sword, and slay me, that men say not of me, A women slew him. And his young man thrust him through, and he died.
55 І побачили ізра́їльтяни, що Авімелех помер, та й порозхо́дилися кожен на своє місце.
And when the men of Israel saw that Abimelech was dead, they departed every man to his place.
56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдеся́т братів своїх.
Thus God rendered the wickedness of Abimelech, which he did to his father, in slaying his seventy brothers:
57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню го́лову, — і прийшло на них прокля́ття Йотама, Єруббаа́лового сина.
And all the evil of the men of Shechem did God render on their heads: and on them came the curse of Jotham the son of Jerubbaal.
