Книга Суддів 8
1 І сказали йому му́жі Єфремові: „Що́ це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідія́ном?“І вони сильно спереча́лися з ним.
And the men of Ephraim said to him, Why hast thou done this to us, that thou didst call us not, when thou wentest to fight with the Midianites? And they did contend with him sharply.
2 І сказав він до них: „Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобра́ння?
And he said to them, What have I done now in comparison of you? Is not the gleaning of the grapes of Ephraim better than the vintage of Abiezer?
3 У вашу руку Бог дав мідіянітянських князі́в, — Орева та Зеева, — і що́ міг я зробити, як ви?“Тоді заспоко́ївся їхній дух проти нього, як він сказав оце сло́во.
God hath delivered into your hands the princes of Midian, Oreb and Zeeb: and what was I able to do in comparison of you? Then, when he had said that, their anger toward him abated.
4 І прийшов Гедеон до Йорда́ну, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, зму́чені в пого́ні.
And Gideon came to Jordan, and passed over, he, and the three hundred men that were with him, faint, yet pursuing them.
5 І сказав він до людей Сукко́ту: „Дайте но буханці́в хліба наро́дові, що за мною, бо вони зму́чені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими“.
And he said to the men of Succoth, Give, I pray you, loaves of bread to the people that follow me; for they are faint, and I am pursuing Zebah and Zalmunna, kings of Midian.
6 І сказали суккотські князі: „Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму ві́йську?“
And the princes of Succoth said, Are the hands of Zebah and Zalmunna now in thy hand, that we should give bread to thy army?
7 І сказав Гедео́н: „Тому́ то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними те́рнями та колючка́ми!“
And Gideon said, Therefore when the LORD hath delivered Zebah and Zalmunna into my hand, then I will tear your flesh with the thorns of the wilderness and with briers.
8 І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пеиуїлу відповіли́ йому, як відповіли́ люди Сукко́ту.
And he went up from there to Penuel, and spoke to them likewise: and the men of Penuel answered him as the men of Succoth had answered him.
9 І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: „Коли я верта́тимусь у ми́рі, — розіб'ю́ оцю ве́жу“.
And he spoke also to the men of Penuel, saying, When I come again in peace, I will break down this tower.
10 А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табо́ри, близько п'ятнадцяти тисяч, — усі позосталі з усього табо́ру синів Кедему. А тих, що впали, — було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витяга́ли меча.
Now Zebah and Zalmunna were in Karkor, and their hosts with them, about fifteen thousand men, all that were left of all the hosts of the children of the east: for there fell an hundred and twenty thousand men that drew sword.
11 А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табо́ра, коли та́бір був безпечний.
And Gideon went up by the way of them that dwelt in tents on the east of Nobah and Jogbehah, and smote the host: for the host was secure.
12 І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопи́в обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь та́бір нагнав жаху.
And when Zebah and Zalmunna fled, he pursued them, and took the two kings of Midian, Zebah and Zalmunna, and overcame all the host.
13 І вернувся Гедео́н, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.
And Gideon the son of Joash returned from battle before the sun had risen,
14 І захопи́в він юнака́ з людей Суккоту, та й запита́вся його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старши́х його, — сімдеся́т і сім чоловіка.
And caught a young man of the men of Succoth, and enquired of him: and he described for him the princes of Succoth, and its elders, even seventy and seven men.
15 І прийшов він до людей Сукко́ту та й сказав їм: „Ось Зе́вах та Цалму́нна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо́ хліба твоїм змученим лю́дям?“
And he came to the men of Succoth, and said, Behold Zebah and Zalmunna, with whom ye upbraided me, saying, Are the hands of Zebah and Zalmunna now in thy hand, that we should give bread to thy men that are weary?
16 І схопи́в він старши́х того міста, і пустинне те́рня та колючки́, і побив ними суккотських людей.
And he took the elders of the city, and thorns of the wilderness and briers, and with them he taught the men of Succoth.
17 А пенуїльську ве́жу розбив, і позабивав людей того міста.
And he beat down the tower of Penuel, and slew the men of the city.
18 І сказав він до Зе́ваха та до Цалму́нни: „Які ті люди, що ви повбивали на Фаво́рі?“А ті сказали: „Як ти, так вони — одне, мають вигляд царськи́х синів“.
Then said he to Zebah and Zalmunna, What manner of men were they whom ye slew at Tabor? And they answered, As thou art, so were they; each one resembled the children of a king.
19 А він сказав: „То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, — коли б ви були позоста́вили їх при житті, не повбивав би я вас!“
And he said, They were my brethren, even the sons of my mother: as the LORD liveth, if ye had saved them alive, I would not slay you.
20 І сказав він до Єтера, свого пе́рвенця: „Устань, — забий їх!“Та той юна́к не витяг свого меча, бо боявся, — бо він був ще мали́й.
And he said to Jether his firstborn, Arise, and slay them. But the youth drew not his sword: for he feared, because he was yet a youth.
21 І сказав Зевах та Цалмунна: „Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його“. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздо́бні мі́сяці, що були на шиях їхніх верблю́дів.
Then Zebah and Zalmunna said, Rise thou, and fall upon us: for as the man is, so is his strength. And Gideon arose, and slew Zebah and Zalmunna, and took away the ornaments that were on their camels’ necks.
22 І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: „Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідія́на“.
Then the men of Israel said to Gideon, Rule thou over us, both thou, and thy son, and thy son’s son also: for thou hast delivered us from the hand of Midian.
23 І сказав до них Гедеон: „Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, — Господь панува́тиме над вами“.
And Gideon said to them, I will not rule over you, neither shall my son rule over you: the LORD shall rule over you.
24 І сказав до них Гедеон: „Попрошу́ від вас проха́ння, — і дайте мені кожен носову́ сере́жку зо своєї здо́бичі“, — бо в них, мідіянітян, були золоті носові сере́жки, бо ізмаїльтя́ни вони.
And Gideon said to them, I would desire a request of you, that you would give me every man the earrings of his spoil. (For they had golden earrings, because they were Ishmaelites.)
25 І сказали вони: „Дати — дамо́“. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сере́жку зо своєї здо́бичі.
And they answered, We will willingly give them. And they spread a garment, and cast into it every man the earrings of his spoil.
26 І була вага золотих носових сере́жок, що він просив, тисяча й сімсо́т шеклів золота, крім оздобних місяців, і сере́жок, і пу́рпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім наши́йників, що на шиях їхніх верблю́дів.
And the weight of the golden earrings that he requested was a thousand and seven hundred shekels of gold; besides ornaments, and collars, and purple raiment that was on the kings of Midian, and besides the chains that were about their camels’ necks.
27 А Гедеон зробив із того ефо́да, і поставив його́ у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там пере́люб увесь Ізра́їль, і це стало па́сткою для Гедеона та для дому його.
And Gideon made of it an ephod, and put it in his city, even in Ophrah: and all Israel went there playing the harlot with it: which thing became a snare to Gideon, and to his house.
28 І був упоко́рений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови́. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.
Thus was Midian subdued before the children of Israel, so that they raised their heads no more. And the country was in quietness forty years in the days of Gideon.
29 І пішов Єруббаа́л, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.
And Jerubbaal the son of Joash went and dwelt in his own house.
30 А в Гедеона було сімдеся́т синів, що походили зо сте́гон його, бо він мав багато жіно́к.
And Gideon had seventy sons of his body begotten: for he had many wives.
31 А нало́жниця його, що в Сихемі, — породила йому сина й вона, а він назвав ім'я́ йому: Авімелех.
And his concubine that was in Shechem, she also bore him a son, whose name he called Abimelech.
32 І помер Гедео́н, син Йоашів, у добрій сивизні́, і був похо́ваний у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.
And Gideon the son of Joash died in a good old age, and was buried in the sepulchre of Joash his father, in Ophrah of the Abiezrites.
33 І сталося, як помер Гедео́н, то Ізра́їлеві сини́ зно́ву чинили пере́люб і́з Ваа́лами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.
And it came to pass, as soon as Gideon was dead, that the children of Israel turned again, and went playing the harlot with Baalim, and made Baalberith their god.
34 І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навко́лишніх ворогів.
And the children of Israel remembered not the LORD their God, who had delivered them from the hands of all their enemies on every side:
35 І не зроби́ли вони ми́лости з домом Єруббаа́ла-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.
Neither showed they kindness to the house of Jerubbaal, namely, Gideon, according to all the goodness which he had shown to Israel.
