Книга Суддів 21
1 І присягнув Ізра́їльтянин в Міцпі, говорячи: „Жоден із нас не дасть своєї дочки́ Веніяминові за жінку!“
以色列人曾在米茲帕起誓說：「我們中誰也不可把自己的女兒嫁給本雅明人為妻。」
2 І посхо́дився народ до Бет-Елу, та й сидів там аж до вечора перед Божим лицем. І підне́сли вони го́лос свій, та й плакали плаче́м великим.
民眾來到貝特耳，在天主面前，坐在那裏，放聲大哭，直到晚上；
3 I сказали вони: „Чому, Господи, Боже Ізраїлів, сталося це між Ізраїлем, щоб сьогодні бракувало з Ізраїля одне пле́м'я?“
然後說：「上主以色列的天主! 為什麼在以色列中間發生了這事，今日竟使以色列中少了一支派﹖」
4 І сталося назавтра, і встав рано наро́д, та й збудували же́ртівника, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви.
次日，百姓一早起來，在那裏築了一座祭壇，獻了全燔祭與和平祭。
5 І сказали Ізраїлеві сини: „Хто зо всіх Ізраїлевих племен не ввійшов до зборів до Господа? Бо та прися́га була велика на того, хто не прийшов до Господа, до Міцпи, говорячи: „ Такий буде конче забитий“.
以後，以色列子民問說：「以色列眾支派中，有誰沒有上到上主面前，參加集會呢﹖」因為他們先前對於那些凡不上米茲帕到上主面前來的人，曾發過嚴誓說：「死無赦! 」
6 І жалували Ізраїлеві сини за Веніямином, своїм братом, та й сказали: „Сьогодні відру́бане з Ізраїля одне пле́м'я!
以色列子民對他們的弟兄本雅明起了憐憫之心說：「今天以色列絕了一支派。
7 Що́ ми зробимо їм, позосталим, щодо жіно́к? А ми присягнули Господом, що не дамо їм із дочо́к наших за жіно́к“.
我們曾指著上主起過誓，決不將我們的女兒給他們為妻，那麼，我們怎樣給所剩下的人娶妻呢﹖」
8 І сказали вони: „Яке́ одне́ з Ізраїлевих племен не прийшло́ до Господа до Міцпи?“Аж ось ви́явилось, що з Явешу ґілеадського ніхто не прихо́див до табо́ру на збори.
他們又問說：「以色列眾支派中，有那一支派沒有上米茲帕來到上主面前呢﹖」看，由基肋阿得雅貝士中沒有一人入營，參加集會。
9 І був переглянений народ, а оце — не було там нікого з ме́шканців Явешу ґілеадського!
的確，檢閱百姓的時候，沒有一個基肋阿得雅貝士的居民在場。
10 І послала громада туди дванадцять тисяч чоловіка хоробрих людей, і наказали їм, говорячи: „Ідіть, і повбиваєте ме́шканців ґілеадського Явешу вістрям меча, — і жінок і дітей.
因此會眾打發一萬二千勇士到那裏去，吩咐他們說：「你們去用刀屠殺基肋阿得雅貝士的居民，連婦女孩子都在內。
11 А це та річ, що ви зробите: Кожного чоловіка та кожну ланку, що пізна́ла чолові́ка, зробите закляттям“.
你們要這樣作；所以男子和與男子同過房的婦女，盡行殺掉，但要保留處女。」他們就這樣作了。
12 І знайшли вони з ме́шканців ґілеадського Явешу чотири сотні дівчат паннів, що не пізна́ли чолові́ка, і спровадили їх до табо́ру в Шіло́, що в ханаанському Кра́ї.
他們在基肋阿得雅貝士居民中，尋得了四百個未曾認識過男子，也未曾與男子同過房的少年處女，就把她們帶到客納罕地史羅營裏。
13 І послала вся та громада, а ті говорили до Веніяминових синів, що в Села-Ріммоні, та й кликнули їм: „Мир!“
全會眾又打發人往黎孟岩石去，與住在那裏的本雅明子孫談判，與他們講和。
14 І вернувся Веніямин того ча́су, і дали́ їм тих жінок, яких позоставили при житті, із жінок ґілеадського Явешу. Та не знайшли їм до́сить.
本雅明子孫當時就回來了，會眾就把基肋阿得雅貝士女子中所保留的少女，給他們為妻，但是數目不足。史羅搶妻
15 А народ той жалував за Веніямином, бо Господь зробив проло́ма в Ізраїлевих племенах.
民眾仍為本雅明人傷心難過，因為上主使以色列支派中有了缺陷。
16 І сказали старші́ громади: „Що́ ми зробимо позосталим щодо жінок? Бо вигублена жінка з Веніямина“.
會中的長老說：「本雅明的婦女既然都消滅了，我們怎樣給所剩下的人娶妻呢﹖」
17 І сказали вони: „Останки насліддя — для Веніямина, і не буде витерте пле́м'я з Ізраїля.
又說：「本雅民的遺民該有承嗣，免得以色列中泯沒一支。
18 А ми не можемо дати їм жінок із наших дочо́к, бо Ізраїлеві сини присягли́, говорячи: „Прокля́тий, хто дає жінку Веніяминові!“
但是，我們不能將自己的女兒給他們為妻，因為以色列曾起誓說：誰把女兒給本雅明人是可詛咒的! 」
19 І сказали вони: „Ось буває рік-у-рік свято Господнє в Шіло́, що на північ від Бет-Елу, на схід сонця від дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, і з пі́вдня від Левони“.
有人說：「看，年年在史羅舉行上主的慶節。」─使羅位於貝特耳之北，貝特耳至舍根大路之東，肋波納之南。
20 І наказали вони Веніяминовим синам, говорячи: „Ідіть, і будете чатува́ти в виноградниках.
於是他們給本雅明子孫出主意說：「你們往葡萄園去，藏在那裏。
21 І побачите, аж ось до́чки Шіла́ вийдуть танцювати та́нці, то ви вийдете з виноградників, та й схо́пите собі кожен свою жінку з дочо́к Шіла́, і пі́дете в Веніяминів край.
等到你們看見史羅的童女出來列隊跳舞，你們就從葡萄園中出來，從史羅的女兒中，各搶一個為妻，然後回本雅明地方去。
22 І буде, коли їхні батьки або їхні брати при́йдуть до нас сваритися, то ми скажемо їм: Змилуйтеся над ними, бо не взяли́ ми для кожного з них жінку на війні, і ви не дали́ їм, тому цього ча́су ви винні“.
她們的父親或兄弟若是出來與我們爭論，我們就說：求你們看我們的情面，恩待這些人，因為他們戰場上沒有得到女子為妻；況且又不是你們將女兒交給他們；若是你們給的，那就有罪了。」
23 І зробили так Веніяминові сини, і взяли жінок за числом своїм із тих, що танцювали, що їх вони викрали. І пішли вони, і вернулися до наді́лу свого, і побудували міста́, та й осілися в них.
本雅明子孫就這樣作了：按數目搶跳舞的女子，各娶一個為妻；以後他們就走了，回到自己的地業，重建城邑，住在那裏。
24 І порозхо́дилися звідти Ізраїлеві сини того ча́су кожен до племени свого та до роду свого, і пішли звідти кожен до спа́дку свого.
以後以色列子民從那裏各回自己的支派和家族，從那裏各回自己的家鄉。
25 Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що здавалося правдивим в його оча́х!
那時，在以色列沒有君王，各人任意行事。
