Книга Суддів 17

1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я́ йому Миха́.

Vivía un hombre en la montaña de Efraím que se llamaba Micas;

2 І сказав він до своєї матері: „Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла́ за них, і також сказала це, щоб і я чув, — ось те срі́бло зо мною, це я його взяв“. І сказала мати його: „Благослове́нний син мій у Господа!“

el cual dijo a su madre: “Los mil cien siclos de plata que te fueron robados, en cuya ocasión proferiste maldiciones, oyéndolas también yo, mira, ese dinero tengo yo; yo lo tomé.” Y le dijo su madre: “¡Bendito seas de Yahvé, hijo mío!”

3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: „Я справді посвятила те срі́бло Господе́ві з своєї руки за сина свого, щоб зробити бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того. А тепер звертаю його тобі“.

Devolvió entonces los mil cien siclos de plata a su madre. Y dijo su madre: “Yo de mi parte destino este dinero para Yahvé en favor de mi hijo, para que se haga una imagen, una estatua de fundición. Y así te lo devuelvo.”

4 Та він вернув те срі́бло своїй матері. І взяла́ його мати дві сотні шеклів срі́бла та й дала його золотаре́ві, а він зробив із нього бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того; і було це в домі Михи́.

Habiendo él devuelto el dinero a su madre tomó esta doscientos siclos de plata, y los dio al fundidor; el cual hizo una imagen, una estatua de fundición, que quedó en casa de Micas.

5 А цей чоловік Миха́ мав удома божни́цю. І зробив він ефо́да та тера́фи, і ви́святив одно́го з синів своїх, і він був йому за священика.

Así un hombre como Micas tuvo una casa de Dios; pues hizo también un efod y unos terafim, y consagró a uno de sus hijos que le sirvió de sacerdote.

6 Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що правдиве було в його оча́х.

En aquel tiempo no había rey en Israel, sino cada cual hacía lo que mejor le parecía.

7 І був юна́к із Віфлеє́му Юдиного, з Юдиного ро́ду, а він Левит, і він був там прихо́дько.

Había un joven de Betlehem de Judá, de la tribu de Judá, que era levita y habitaba allí como forastero.

8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часо́во пожити, де зна́йде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи́, щоб далі йти своєю дорогою.

Este hombre partió de la ciudad de Betlehem de Judá, para hallar un lugar donde vivir, y en su viaje llegó a la montaña de Efraím, a casa de Micas.

9 І сказав йому Миха́: „Звідкіля ти прихо́диш?“А той йому відказав: „Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часо́во пожити, де знайду́“.

Micas le preguntó: “¿De dónde vienes?” Le contestó: “Soy un levita de Betlehem de Judá, y voy de camino a fin de hallar un lugar dónde vivir.”

10 І сказав йому Миха: „Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця́ та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою“. І пішов той Левит до нього,

Le dijo: “Quédate conmigo y sé mi padre y sacerdote. Te daré diez siclos de plata al año, vestido completo y comida.” El levita entró,

11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юна́к йому, як один із синів його.

y consintió en habitar con aquel hombre, para quien el joven era como uno de sus hijos.

12 І Миха ви́святив того Левита, і був йому той юна́к за священика, і був у Михиному домі.

Micas consagró al levita, y el joven vino a ser su sacerdote y se quedó en casa de Micas.

13 І сказав Миха́: „Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика“.

Entonces dijo Micas: “Ahora sé que Yahvé me bendecirá, porque tengo este levita por sacerdote.”