Книга Суддів 13

1 А Ізраїлеві сини й далі робили зло в Господніх оча́х. І Господь віддав їх у руку филисти́млян на сорок літ.

И приложиша еще сынове Израилевы творити зло пред Господем: и предаде я Господь в руку Филистимску четыредесять лет.

2 І був один чоловік з Цар'ї, да́нівець з роду, а ім'я́ йому — Мано́ах. А жінка його була неплідна, і не родила.

И бяше муж един от Сараи, от племене Данова, имя же ему Маное: и жена ему бяше неплоды и не раждаше.

3 І явився Ангол Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: „Ось ти неплі́дна, і не роджала, але ти зачнеш і породиш сина.

И явися Ангел Господень к жене и рече к ней: се, ты неплоды и не раждала еси, и зачнеши и родиши сына:

4 А тепер стережись, і не пий вина та п'янко́го напо́ю, і не їж нічого нечистого,

и ныне блюдися, и не пий вина и сикера, и не яждь всякаго нечистаго:

5 бо ось ти зачнеш, і сина породиш, і бри́тва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божим назоре́єм від утро́би, — і він зачне спаса́ти Ізраїля з руки филисти́млян“.

яко се, ты во утробе приимеши и родиши сына: и железо на главу его не взыдет, яко назорей Богови будет сие отроча от чрева: и сей начнет спасати Израиля из руки Филистимли.

6 І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого, говорячи: „Божий чоловік прихо́див до мене, а вигляд його — як вигляд Божого Ангола, дуже грізни́й. І я не питала його, звідки він, а йме́ння свого він мені не сказав.

И вниде жена и рече мужу своему, глаголющи: человек Божий прииде ко мне, и образ его яко образ Ангела Божия, страшен зело: и вопрошах его, откуду еси? И имене своего не поведа ми,

7 І сказав він мені: Ось ти зачне́ш, і поро́диш сина, а тепер не пий вина та п'янко́го напо́ю, і не їж жодної нечистости, бо дитя те буде Божим назоре́єм від утро́би аж до дня смерти своєї“.

и рече мне: се, ты во утробе зачнеши и родиши сына: и ныне не пий вина, ни сикера, и не яждь всякаго нечистаго, яко назорей Богу будет отрочищь от утробы даже до дне смерти своея.

8 І благав Мано́ах Господа, та й сказав: „О Господи, — Божий чоловік, що його́ посилав Ти, нехай при́йде ще до нас, і нехай нас навчи́ть, що́ ми зробимо для дитини, що народиться“.

И помолися Маное ко Господу и рече: во мне, Господи, человек Божий, егоже послал еси, да приидет еще к нам и наставит ны, что сотворим отрочати раждающемуся.

9 І вислухав Бог цей Маноахів голос, і прийшов Божий Ангол ще до тієї жінки. А вона сиділа на полі, і Мано́аха, чоловіка її, не було́ з нею.

И послуша Бог молитвы Маноевы: и прииде паки Ангел Божий к жене, сия же седяше на селе, и Маное муж ея не бяше с нею.

10 І поспішила та жінка, і побігла та й оповіла́ чоловікові своєму, і сказала до нього: „Ось з'явився мені той чоловік, що прихо́див був того дня до ме́не“.

И потщася жена, и текши скоро поведа мужу своему, и рече к нему: се, явися мне муж, иже приходил в день он ко мне.

11 І встав, і пішов Маноах за своєю жінкою, і прийшов до того чоловіка, та й сказав йому: „Чи ти той чоловік, що говорив до цієї жінки?“А той сказав: „Я“.

И востав иде Маное вслед жены своея, и прииде к мужу и рече ему: ты ли еси муж глаголавый к жене (моей)? И рече Ангел: аз.

12 І сказав Маноах: „Тепер нехай спо́вниться слово твоє. Та як нам вихо́вувати ту дитину, і що чинити з нею?

И рече Маное: ныне убо да приидет слово твое, кий будет суд отрочате, и что дела его?

13 І сказав Ангол Господній до Маноаха: „Усього, що́ сказав я жінці, нехай вона стереже́ться.

И рече Ангел Господень к Маною: от всех, яже глаголах к жене, да сохранится:

14 Усього, що́ виходить із виноградного куща́, не буде вона їсти, а вина та напо́ю п'янко́го нехай не п'є, і нічого нечистого нехай не їсть. Нехай додержує всього, що я наказав“.

от всего, еже исходит из винограда, да не яст, и вина и сикера да не пиет, и всякаго нечистаго да не яст: и вся, елика заповедах ей, да хранит.

15 І сказав Маноах до Ангола Господнього: „Нехай ми заде́ржимо тебе, і пригото́вимо для тебе козля́“.

И рече Маное ко Ангелу Господню: да удержим тя зде, и сотворим пред тобою козлище от коз.

16 І сказав Ангол Господній до Маноаха: „Якщо ти заде́ржиш мене, я не бу́ду їсти твого хліба. А якщо приготу́єш цілопа́лення — для Господа принесеш його“. Бо Маноах не знав, що це Ангол Господній.

И рече Ангел Господень к Маною: аще мя понудиши, не буду ясти хлеба твоего: но аще сотвориши всесожжение Господеви, то вознеси е. Не ведяше бо Маное, яко Ангел Господень той.

17 І сказав Маноах до Господнього Ангола: „Яке ім'я́ твоє? Коли спо́вниться твоє слово, то ми вшануємо тебе“.

И рече Маное ко Ангелу Господню: что имя твое? Да егда сбудется слово твое, прославим тя.

18 І сказав йому Ангол Господній: „Чому ти питаєшся про моє ім'я́? Воно дивне“.

И рече ему Ангел Господень: почто сие вопрошаеши имене моего? И то есть чудно.

19 І взяв Маноах козля́ та жертву хлі́бну, і на скелі приніс Господе́ві. І Він учинив чудо, а Маноах та його жінка бачили те.

И взя Маное козлища от коз и жертву, и вознесе на камень Господеви чудная творящему: Маное же и жена его зряста.

20 І сталося, коли по́лум'я підіймалося з-над жертівника до неба, то Ангол Господній вознісся в по́лум'ї жертівника. А Маноах та жінка його бачили це, та й попа́дали обличчям своїм на землю.

И бысть егда пламень взыде выше олтаря даже до небесе, и взыде Ангел Господень в пламени олтаря: Маное же и жена его смотряста, и падоста лицем своим на землю.

21 І Ангол Господній більш уже не появлявся до Маноаха та до жінки його. Тоді Маноах пізнав, що це Ангол Господній.

И не приложи ктому Ангел Господень явитися Маною и жене его. Тогда уведе Маное, яко Ангел Господень есть.

22 І сказав Маноах до своєї жінки: „Ми справді помремо́, бо ми бачили Бога“.

И рече Маное к жене своей: смертию умрем, яко Бога видехом.

23 І сказала йому жінка його: „Коли б Господь хотів був повбивати нас, не взяв би з нашої руки цілопа́лення та хлібної жертви, і не дав би нам побачити всього цьо́го, і не об'явив би нам цього ча́су речі, як це“.

И рече ему жена его: аще бы хотел Господь умертвити нас, не бы взял от рук наших всесожжения и жертвы, и не бы показал нам сих всех, и не бы слышана сия сотворил нам якоже ныне.

24 І породила та жінка сина, і назвала ім'я́ йому: Самсо́н. І виро́став той хло́пець, і Господь благословля́в його́.

И роди жена сына, и нарече имя ему Сампсон. И возмужа отроча, и благослови е Господь:

25 А Дух Господній почав дія́ти в ньо́му в Дановім табо́рі між Цор'а та між Ештаолом.

и нача Дух Господень ходити с ним в полце Данове, посреде Сараи и посреде Есфаола.