Юда 1
1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, — покликаним, улю́бленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:
Jude a servant of Jesus Christ, and brother of James, to them that are sanctified in God the Father, and who are preserved and called in Jesus Christ;
2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься!
mercy, and peace, and love be multiplied unto you.
3 Улюблені, всяке дбання́ чинивши писати до вас про наше спільне спасі́ння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.
Beloved, having an earnest desire to write to you concerning the common salvation, I was under a necessity of writing to exhort you that ye would strive earnestly for the faith which was once delivered to the saints.
4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа.
For there have crept in some men, who have been of old described as under this condemnation, impious people, that turn the grace of our God into lasciviousness, and deny God the only Lord, and our Lord Jesus Christ.
5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.
But I would remind you of this, which ye know already, that though the Lord saved the people out of the land of Egypt, yet He afterwards destroyed those that believed not:
6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня. (aïdios g126)
and the angels that kept not their primitive state, but left their proper abode, hath He reserved in everlasting chains, under darkness, to the judgement of the great day: (aïdios g126)
7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, — (aiōnios g166)
as Sodom and Gomorrha, and the cities about them, in like manner with them committing lewdness, and going after strange flesh, are set forth as an example, suffering the vengeance of perpetual fire. (aiōnios g166)
8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави.
So these vile dreamers also defile the flesh, despise authority, and speak evil of dignities.
9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“
Whereas Michael the archangel, when contending with the devil he disputed about the body of Moses, did not presume to bring against him a railing accusation, but said, "The Lord rebuke thee."
10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються.
But these men speak evil of what they know not: and what they know naturally, as brute animals, in these things they are corrupt.
11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я!
Wo unto them; for they have gone in the way of Cain, and been carried away by Balaam's error, the love of lucre, and perished as in the contradiction of Korah.
12 Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені;
These are spots in your love-feasts, feeding themselves without fear, when they are feasting with you: clouds without water, carried about by the winds; trees withered and without fruit, twice dead and rooted up; raging waves of the sea, foaming out their own shame;
13 люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік. (aiōn g165)
wandering stars, for whom blackness of darkness is reserved for ever. (aiōn g165)
14 Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих,
And Enoch the seventh from Adam prophesied against these, saying, Behold the Lord cometh with his holy myriads,
15 щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“.
to pass judgement upon all, and to convict all the ungodly among them of all their wicked works, which they have impiously committed, and of all the hard things which impious sinners have spoken against Him.
16 Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску!
These are murmurers, complainers, who walk according to their own irregular desires; and their mouth speaketh great swelling words, with admiration of certain persons for some advantage of their own.
17 А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа,
But, beloved, remember the words which were formerly spoken by the apostles of our Lord Jesus Christ; for they told you,
18 які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“.
that in the latter days there will be scoffers, walking according to their own impious lusts.
19 Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають.
These are they who separate themselves, sensualists, not having the Spirit.
20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться у Дусі Святім,
But ye, beloved, edifying yourselves in your most holy faith, and praying in the holy Spirit, keep yourselves in the love of God,
21 бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя. (aiōnios g166)
looking for the mercy of our Lord Jesus Christ unto eternal life. (aiōnios g166)
22 І до одних, хто вагається, будьте милости́ві,
And on some have compassion, making a difference; others save with fear,
23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла!
as snatching them out of the fire: hating even the garment spotted by the flesh.
24 А Тому́, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,
Now unto Him that is able to keep you from falling, and to present you blameless before the presence of his glory with exceeding joy:
