Юда 1
1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, — покликаним, улю́бленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:
Jude, a slave of Jesus Christ, and a brother of James. To those who are in God, the Father beloved, kept for Jesus Christ, and called.
2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься!
May mercy and peace and love be multiplied to you.
3 Улюблені, всяке дбання́ чинивши писати до вас про наше спільне спасі́ння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.
Beloved, although I was making all haste to write to you in regard to our common salvation, I am compelled to write you an appeal to defend the faith once for all committed to the saints.
4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа.
For certain men have crept in stealthily - men predestined in ancient prophecies for this condemnation - impious ones! They pervert the grace of our God into licentiousness, and deny Jesus Christ, our sole Master and Lord.
5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.
I wish to remind you of what you already know right well, that although the Lord once saved a people out of the land of Egypt, he afterward destroyed those who did not believe;
6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня. (aïdios g126)
while the angels who did not keep their first domain but left their proper abode, are held by him in blank darkness, in everlasting chains, in preparation for the judgment of the Great Day. (aïdios g126)
7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, — (aiōnios g166)
So also Sodom and Gomorrah and the near-by cities which in like manner glutted themselves in sensuality and unnatural vice, are exhibited as a warning of the eternal fire, in the punishment they undergo. (aiōnios g166)
8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави.
Yet in just the same way these dreamers also defile the flesh, while they set at naught dominion and scoff at dignities.
9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“
But Michael, the Archangel, when in contending with the devil, he was disputing about the body of Moses, did not dare to pronounce sentence for blasphemy, but said, "The Lord rebuke you."
10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються.
Yet these men blaspheme about matters of which they know nothing, while they use such things as they do understand by instinct (like the animals who have no reason) for their own destruction.
11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я!
Alas for them! They have walked in the path of Cain; for the sake of gain they have rushed headlong into Balaam’s error, and have perished in Korah’s rebellion.
12 Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені;
These are they who are stains upon your love-feasts; when they feast sumptuously without scruple, looking after none but themselves. They are clouds without water, driven along by the winds; trees of autumn, fruitless, doubly dead, torn up by the roots,
13 люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік. (aiōn g165)
wild waves of the sea, foaming out their own shame; wandering stars, for whom is reserved the blackness of darkness forever. (aiōn g165)
14 Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих,
It was to these, too, that Enoch, the "seventh in descent from Adam," prophesied, saying, "Lo! the Lord is come with myriads of his saints,
15 щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“.
to execute judgment upon all, and to convict all the ungodly of all the ungodly deeds which in their ungodliness they have committed; and of all the hard things which they have spoken against Him, ungodly sinners that they are!"
16 Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску!
For these are murmurers, always complaining. They always go where their passions lead, and their mouth speaks great swelling words, while they pay court to men for the sake of the advantage they can get.
17 А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа,
But as for you, dearly beloved, remember the words spoken before by the apostles of our Lord Jesus Christ,
18 які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“.
how they used to say to you, "In the last times there will be scoffers who will be led only by their godless passions."
19 Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають.
These are the men, sensual and unspiritual, who cause divisions.
20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться у Дусі Святім,
But you, beloved, continually building yourselves up on your most holy faith, and ever praying in the Holy Spirit,
21 бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя. (aiōnios g166)
must keep yourselves in the love of God, while waiting for the mercy of our Lord Jesus Christ, which ends in life eternal. (aiōnios g166)
22 І до одних, хто вагається, будьте милости́ві,
Pity some who are wavering, and save by dragging them out of the fire;
23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла!
others pity, but with caution, hating even the garment spotted by the flesh.
24 А Тому́, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,
Now unto Him who has power to guard you from stumbling, and to make you stand in the presence of his glory, faultless and exultant,
25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь. (aiōn g165)
to the only God, our Saviour, through Jesus Christ our Lord, be ascribed glory, majesty, might, and authority, as it was before time began, is now, and ever shall be to all the ages. Amen. (aiōn g165)
