Ісус Навин 9
1 І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йорда́ну, на горі та на поді́ллі, та на всім бе́резі Великого моря навпроти Лива́ну: хітте́янин, і аморе́янин, ханаане́янин, періззе́янин, хівве́янин і євусе́янин,
約旦河西，住在山地和平原並沿大海一帶直到黎巴嫩山上的眾王子，即赫特人、阿摩黎人、客納罕人、堷黎齊人、希威人和耶步斯人，聽見了這些事，
2 то вони зібралися ра́зом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.
聯合起來，同心協力對抗若蘇厄和以色人。
3 А ме́шканці Ґів'ону почули, що́ Ісус зробив Єрихо́нові та Аєві,
基貝紅居民聽說若蘇厄對耶利哥和哈依所行的事，
4 то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпе́чились живністю на дорогу, — і взяли́ повити́рані мішки для ослів своїх, і бурдюки́ для вина повити́рані, і потріскані, і пов'я́зані,
便設詭許帶著行糧上路將一些舊布袋和破裂縫補的舊酒囊馱在驢上；
5 і взуття повитиране та пола́тане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, заплісні́лий.
腳上穿著補過的破鞋，身上穿著襤褸的衣服；所帶的食物，又乾又碎，
6 І пішли вони до Ісуса, до табо́ру в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: „Ми прийшли з далекого кра́ю, а ви тепер складіть з нами умову“.
來到基耳加耳營中見若蘇厄；對他和以色列人說：「我們是遠方來的，現在請你們與我們立約。」
7 І сказали Ізраїлеві мужі до хівве́ян: „Може ви сидите́ побли́зу нас, то я́к ми складемо з вами умову?“
以色列對這些希威人說：「你們也許是我們附近的居民，我們怎能同你們立約﹖」
8 І сказали вони до Ісуса: „Ми твої раби“. А Ісус сказав до них: „Хто́ ви та звідки прихо́дите?“
他們回答若蘇厄說：「我們是你的僕人。」若蘇厄問他們說：「你們是什麼人﹖是從那裏來的﹖」
9 І вони сказали йому: „З дуже далекого кра́ю прийшли твої раби до Йме́ння Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що́ Він зробив був в Єгипті,
他們答說：「你的僕人是因為聽了上主你們天主的名聲，由極遠的地方來的，因為我們聽見人 談及衪的聲望，和衪在埃及所行的一切，
10 і все, що́ Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, — Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.
以及衪對住在約旦河東的的兩阿摩黎王：即赫市朋王息紅和阿市塔洛特的巴商王敖格所行的一切。
11 І сказали до нас наші старші́ та всі ме́шканці нашого кра́ю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.
為此，我們的長老和我們本地的居民，對我們說：你們手中拿些路用的食物，去迎接以色列人；對他們說：我們是你們的僕人，現在請你們與我們立約。
12 Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого ви́ходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став заплісні́лий.
看，這是我們的食物，我們從家中帶出來，要到你們這裏來的那天還熱，看，現在又乾又碎；
13 А ці бурдюки́ вина, що понапо́внювали ми нові, ось поде́рлися! А ось одежа наша та взуття́ наше повитира́лося від цієї дуже далекої дороги“.
這就是我們的酒囊，才盛酒的時候還新，看，現在都破裂了；這是我們的衣服和鞋，為了路途遙遠，都穿爛了。」
14 І взяли́ люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.
以色列的首領便取了他們的行糧，並沒有請求上主的諭示；
15 І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.
若蘇厄便與他們修好，與他們立了約，讓他們生存，會眾的首領也向他們起了誓。
16 І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі́ вони до нього, і сидять вони поміж ними.
但是，與他們立約後才過了三天，以色列人就聽說，他們是住在自己附近的居民。
17 І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули́ до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.
以色列子民於是動身，第三天便到了他們的城市：就是基貝紅、革非辣、貝洛特和克黎雅特耶阿陵。
18 І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли́ були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.
但以色列子民沒有擊殺他們，因為會眾的首領指著上主，以色列的天主，對他們起過誓；但全會眾對他們的首領不滿。
19 І сказали всі начальники до всієї громади: „Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.
眾首領對全會眾說：「我們既已指著上主以色列的天主對他們起誓，那麼我們決不能加害他們，
20 Оце зробімо їм, — позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за прися́гу, що ми присягнули їм“.
只有這樣做，就是讓他們生存下去，免得因我們對他們所起的誓，為我們招來上主的義怒。」
21 І сказали до них начальники: „Нехай вони живуть“. І стали вони рубати дро́ва та носи́ти воду для всієї громади, як говорили їм начальники.
首領又對民眾說：「讓他們生存下去，但他們應為全會眾劈柴挑水。」全會眾便遵照首領的話而行。
22 І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: „Чому́ ви обмани́ли нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите́ серед нас?
若蘇厄將基貝紅人召來，對他們說：「你們為什麼欺騙我們說：我們離你們很遠，其實你們就住在我們附近﹖
23 А тепер ви прокля́ті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі́ дров, і носії́ води для дому Бога мого“.
從此你們應受詛咒，你們中間，決不斷有人在我天主的殿內，做劈柴挑水的勞役。」
24 А вони відповіли Ісусові та й сказали: „Бо справді ви́явлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей край, і ви́губити всіх ме́шканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.
他們回答若蘇厄說：「你的僕人確實聽說：上主你的天主，曾吩咐衪的僕人梅瑟，要把這整塊土地賜給你們，並在你們面前，將這地方上的一切居民消滅；我們見你們前來，我們實在為我們的生命擔憂，所以才做了這事。
25 А тепер ми оце в руці твоїй: я́к добре, і я́к справедливо в оча́х твоїх учинити нам, учини“.
現在，我們都在你手裏，你以為怎樣好，怎樣對，就怎樣對待我們吧! 」
26 І він зробив їм так, — і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.
若蘇厄就這樣對待了他們：將他們由以色列人手中救出，不讓人加害他們。
27 І дав їх Ісус того дня за рубачі́в дров та за носії́в води для громади й для Господнього же́ртівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.
當天就派定他們在上主選定的地方，為會眾，為上主的祭壇，劈柴挑水，直到今日。
