Ісус Навин 7
1 І спроневі́рилися Ізраїлеві сини в заклятому, — Ахай, син Кармія, сина Завдієвого, сина Зерахового, Юдиного племени, узяв із заклятого. І запали́вся Господній гнів на Ізраїлевих синів.
Копиий луй Исраел ау пэкэтуит ку привире ла лукруриле дате спре нимичире. Акан, фиул луй Карми, фиул луй Забди, фиул луй Зерах, дин семинция луй Иуда, а луат дин лукруриле дате спре нимичире. Ши Домнул С-а апринс де мыние ымпотрива копиилор луй Исраел.
2 І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: „Підіть, і ви́відайте цей Край“. І пішли ті му́жі, і вивідали той Ай.
Иосуа а тримис дин Иерихон ниште бэрбаць ла Ай, каре есте лынгэ Бет-Авен, ла рэсэрит де Бетел. Ши ле-а зис: „Суици-вэ ши искодиць цара.” Ши оамений ачея с-ау суит ши ау искодит четатя Ай.
3 І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: „Нехай не йде ввесь наро́д, — коло двох тисяч лю́да або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб'ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисле́нні“.
С-ау ынторс ла Иосуа ши й-ау спус: „Деӂяба май фачь сэ май мяргэ тот попорул; доуэ сау трей мий де оамень вор ажунӂе ка сэ баць четатя Ай; ну остени тот попорул, кэч оамений ачея сунт пуцинь ла нумэр.”
4 І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, — та вони повтікали перед айськими людьми́.
Апроапе трей мий де оамень ау порнит, дар ау луат-о ла фугэ динаинтя оаменилор дин Ай.
5 І айські люди повибива́ли з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбі́ччі гори. І охля́ло серце народу, та й стало як вода.
Оамений дин Ай ле-ау оморыт апроапе трейзечь ши шасе де оамень; й-ау урмэрит де ла поартэ пынэ ла Шебарим ши й-ау бэтут ла вале. Попорул а рэмас ынкременит ши ку инима моале ка апа.
6 І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші́, і посипа́ли порохом свою го́лову.
Иосуа шь-а сфышият хайнеле ши с-а арункат ку фаца ла пэмынт пынэ сяра ынаинтя кивотулуй Домнулуй, ел ши бэтрыний луй Исраел, ши шь-ау пресэрат капул ку цэрынэ.
7 І сказав Ісус: „Ах, Владико Господи, для чого Ти конче перепровадив цей наро́д через Йорда́н, щоб дати нас у руку аморе́янина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позоста́лися, і осіли по той бік Йорда́ну!
Иосуа а зис: „Ах! Доамне Думнезеуле, пентру че ай трекут пе попорул ачеста Йорданул, ка сэ не дай ын мыниле аморицилор ши сэ не прэпэдешть? Де ам фи штиут сэ рэмынем де чялалтэ парте а Йорданулуй!
8 О, Господи! Що я скажу́ по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворога́ми?
Дар, Доамне, че вой зиче дупэ че Исраел а дат досул ынаинтя врэжмашилор луй?
9 І почують ханаанеянин та всі ме́шканці цього краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я́ наше з землі. І що́ Ти зробиш Своєму великому Йменню?“
Канааниций ши тоць локуиторий цэрий вор афла; не вор ынконжура ши не вор штерӂе нумеле де пе пэмынт. Ши че вей фаче Ту Нумелуй Тэу челуй маре?”
10 І сказав Господь до Ісуса: „Устань, — по́що то ти падаєш на обличчя своє?
Домнул а зис луй Иосуа: „Скоалэ-те! Пентру че стай кулкат астфел пе фаца та?
11 Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі.
Исраел а пэкэтуит; ау кэлкат легэмынтул Меу пе каре ли л-ам дат, ау луат дин лукруриле дате спре нимичире, ле-ау фурат ши ау минцит ши ле-ау аскунс принтре лукруриле лор.
12 І не зможуть Ізраїлеві сини всто́яти перед своїми ворогами, — вони обернуть спи́ну перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не ви́губите заклятого з-поміж себе!
Де ачея копиий луй Исраел ну пот сэ цинэ пепт врэжмашилор лор: вор да досул ын фаца врэжмашилор лор, кэч сунт даць спре нимичире; Еу ну вой май фи ку вой дакэ ну нимичиць че есте дат спре нимичире дин мижлокул востру.
13 Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш усто́яти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого.
Скоалэ-те, сфинцеште попорул. Спуне-ле: ‘Сфинцици-вэ пентру мыне. Кэч аша зиче Домнул Думнезеул луй Исраел: «Ын мижлокул тэу есте ун лукру дат спре нимичире, Исраеле; ну вей путя сэ ций пепт врэжмашилор тэй пынэ ну вець скоате лукрул дат спре нимичире дин мижлокул востру.
14 І підходьте ра́но вранці за вашими племена́ми. І станеться, те пле́м'я, що його виявить Господь, нехай підходить за ро́дами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за дома́ми, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчи́нами.
Сэ вэ апропияць мыне диминяцэ дупэ семинцииле воастре; ши семинция пе каре о ва арэта Домнул прин сорць се ва апропия пе фамилий, ши фамилия пе каре о ва арэта Домнул прин сорць се ва апропия пе касе, ши каса пе каре о ва арэта Домнул прин сорць се ва апропия пе бэрбаць.
15 І станеться, хто буде ви́явлений у заклятім, той буде спалений в огні, — він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем“.
Чине ва фи арэтат прин сорць кэ а луат дин че ера дат спре нимичире ва фи арс ын фок, ел ши тот че есте ал луй, пентру кэ а кэлкат легэмынтул Домнулуй ши а фэкут о мишелие ын Исраел.»’”
16 І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племена́ми, — і було́ виявлене Юдине пле́м'я.
Иосуа с-а скулат дис-де-диминяцэ ши а апропият пе Исраел, дупэ семинцииле луй, ши а фост арэтатэ прин сорць семинция луй Иуда.
17 І привів він Юдині ро́ди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за роди́нами, і був виявлений Завдій.
А апропият фамилииле луй Иуда ши а фост арэтатэ прин сорць фамилия луй Зерах. А апропият фамилия луй Зерах пе касе ши а фост арэтатэ прин сорць каса луй Забди.
18 І привів він його дім за мужчи́нами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени.
А апропият каса луй Забди пе бэрбаць ши а фост арэтат прин сорць Акан, фиул луй Карми, фиул луй Забди, фиул луй Зерах, дин семинция луй Иуда.
19 І сказав Ісус до Ахана: „Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що́ ти зробив? Не скажи неправди передо мною!“
Иосуа а зис луй Акан: „Фиуле, дэ славэ Домнулуй Думнезеулуй луй Исраел, мэртурисеште ши спуне-мь че ай фэкут, ну-мь аскунде нимик.”
20 І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: „Дійсно, згрішив я Господе́ві, Богові Ізраїля, і зробив так та так.
Акан а рэспунс луй Иосуа ши а зис: „Есте адевэрат кэ ам пэкэтуит ымпотрива Домнулуй Думнезеулуй луй Исраел, ши ятэ че ам фэкут.
21 І побачив я в здо́бичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зли́вка, п'ятдесят шеклів вага його, — і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в сере́дині намету мого, а срібло під ним“.
Ам вэзут ын прадэ о манта фрумоасэ де Шинеар, доуэ суте де сикли де арӂинт ши о плакэ де аур ын греутате де чинчзечь де сикли; ле-ам пофтит ши ле-ам луат; ятэ, сунт аскунсе ын пэмынт ын мижлокул кортулуй меу ши арӂинтул есте пус суб еле.”
22 І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.
Иосуа а тримис ниште оамень, каре ау алергат ын корт, ши ятэ кэ лукруриле ерау аскунсе ын кортул луй Акан ши арӂинтул ера суб еле.
23 І забрали його́ з сере́дини намету, і прине́сли його́ до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його́ перед Господнім лицем.
Ле-ау луат дин мижлокул кортулуй, ле-ау адус луй Иосуа ши тутурор копиилор луй Исраел ши ле-ау пус ынаинтя Домнулуй.
24 І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зли́вка, і синів його, і дочо́к його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиво́дили їх до долини Ахор.
Иосуа ши тот Исраелул, ымпреунэ ку ел, ау луат пе Акан, фиул луй Зерах, арӂинтул, мантауа, плака де аур, пе фиий ши фийчеле луй Акан, боий луй, мэгарий, оиле, кортул луй ши тот че ера ал луй ши й-ау суит ын валя Акор.
25 І сказав Ісус: „На́що ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе́ це нещастя Господь цього дня!“І вкаменува́ли його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням.
Иосуа а зис: „Пентру че не-ай ненорочит? Ши пе тине те ва ненорочи Домнул азь.” Ши тот Исраелул й-а учис ку петре. Й-ау арс ын фок, й-ау учис ку петре
26 І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я́ того місця: Ахор, аж до цього дня.
ши ау ридикат песте Акан ун морман маре де петре, каре се веде пынэ ын зиуа де азь. Ши Домнул С-а ынторс дин юцимя мынией Луй. Дин причина ачестей ынтымплэрь с-а дат пынэ ын зиуа де азь локулуй ачелуя нумеле де валя Акор.
