Ісус Навин 6
1 А Єрихо́н замкнувся, і був за́мкнений зо страху перед Ізраїлевими синами, — ніхто не вихо́див і не вхо́див.
Иерихон же заключен и огражден бысть от лица сынов Израилевых: и никтоже из него исхождаше, ниже вхождаше.
2 І сказав Господь до Ісуса: „Ось, Я дав у твою ру́ку Єрихо́н та царя його, сильних вояків.
И рече Господь ко Иисусу: се, Аз предаю тебе в руце Иерихон и царя его, и сущыя в нем, сильны крепостию:
3 І обі́йдете навколо це місто, всі вояки́, — о́бхід навко́ло міста один раз. Так зробиш шість день.
и обходите град окрест вси мужие крепцыи единою (на день), тако сотворите шесть дний:
4 А сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих ро́гів перед ковчегом. А сьомого дня обі́йдете навколо те місто сім раз, а священики засурмлять у ро́ги.
и седмь жерцы да возмут седмь труб рожаных пред кивотом: и в седмый день оыдите град седмижды, и жерцы да вострубят в трубы рожаны:
5 І станеться, коли засурми́ть бара́нячий ріг, коли ви почуєте голос тієї сурми́, а ввесь народ крикне гучни́м криком, то мур цього міста впаде́ на своєму місці, а народ уві́йде кожен перед себе“.
и будет егда вострубите трубою рожаною, внегда услышати вам глас трубы, да воскликнут вси людие: и воскликнувшым им, падут сами стены града во основании своем, и внидут вси людие устремившеся кийждо прямо себе во град.
6 І покликав Ісус, син Навинів, священиків, та й сказав до них: „Несіть ковчега заповіту, а сім священиків будуть нести сім су́рем із баранячих ро́гів перед Господнім ковчегом“.
И вниде Иисус сын Навин к жерцем сынов Израилевых и рече им глаголя: возмите кивот завета Господня, и седмь жерцы да возмут седмь труб рожаных пред лицем кивота Господня.
7 А до народу сказав: „Підіть, обійдіть навколо це місто, а озбро́єний пі́де перед Господнім ковчегом“.
И рече им глаголя: повелите людем оыти и окружити град, и воини да предидут вооружени пред кивотом Господним.
8 І сталося, як Ісус сказав це наро́дові, то сім священиків, що не́сли сім су́рем із баранячих рогів, ішли та сурми́ли в ці су́рми, а ковчег Господнього заповіту йшов за ними.
И бысть егда рече Иисус к людем, и седмь жерцы имуще седмь труб священных да предидут такожде пред Господем, и да вострубят доброгласно: и кивот завета Господня вслед по них да идет:
9 А озбро́єні йшли перед священиками, що сурми́ли в роги, а ві́йсько заднє йшло за ковчегом. І все сурми́ли в су́рми.
воини же да предидут напреди, и жерцы трубяще в трубы, и последующии созади кивота завета Господня бяху идуще и трубяще трубами.
10 А народові Ісус наказав, говорячи: „Не будете кричати, і не дасте почути вашого голосу, і не вийде слово з ваших уст аж до дня, коли я скажу́ вам: Закричіть! І ви закричите́“.
Людем же заповеда Иисус, глаголя: не вопите, ниже да слышит кто гласа вашего, ниже да изыдет из уст ваших слово до дне, в оньже повелю вам сам воскликнути, и тогда воскликните.
11 І Господній ковчег пішов навколо міста, — обійшов один раз. І ввійшли до табо́ру, та й ночували в табо́рі.
И обшед кивот завета Божия окрест града (единою), абие иде в полк, и ста тамо.
12 І встав Ісус рано вранці, і поне́сли священики Господнього ковчега.
Во вторый же день воста Иисус заутра, и воздвигоша жерцы кивот завета Господня.
13 А сім священиків, що не́сли сім су́рем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом, ішли та все сурми́ли в сурми, а озбро́єні йшли перед ними, а ві́йсько заднє йшло за Господнім ковчегом. І все сурми́ли в су́рми.
И жерцы седмь носящии седмь труб предидяху пред кивотом Господним и трубиша трубами, и воини вооружени идяху, и прочии людие вслед кивота завета Господня идуще, и жерцы вострубиша трубами рожаными.
14 І обійшли навколо міста другого дня один раз, та й вернулися до табо́ру. Так зробили шість день.
И обыдоша град в день вторый единою, и поидоша паки в полк: сице творяху шесть дний.
15 І сталося сьомого дня, і повставали вони рано вранці, як схо́дила ра́ння зоря́, і обійшли навколо міста за тим при́писом сім раз. Тільки того дня обійшли місто навколо сім раз.
И бысть в седмый день, восташа в востание утреннее, и обыдоша град в той день седмижды.
16 І сталося, коли сьо́мого ра́зу засурми́ли священики в су́рми, то Ісус сказав до народу: „Закричіть, бо Господь віддав вам це місто!
И бысть во обхождении седмем вострубиша жерцы трубами, и рече Иисус к сыном Израилевым: воскликните, предаде бо Господь вам град:
17 І станеться це місто закляттям, — воно та все, що в ньому, для Господа. Тільки блудни́ця Раха́в буде жити, вона та всі, хто з нею в домі, бо вона сховала була послів, яких ми посилали.
и будет град сей проклят, и вся, елика суть в нем, Господу сил: токмо Раав блудницу снабдите ю, и вся, елика суть в дому ея, яко сокры прелагатаи, ихже посылахом:
18 Та тільки стережіться закля́того, щоб ви самі не стали закляттям, і не взяли́ з заклятого, і щоб тим не завели́ Ізраїлевого табо́ру під закляття, і не довели́ його до нещастя.
но вы соблюдитеся от клятвы, да не когда помысливше вы возмете от клятвы, и сотворите полк сынов Израилевых клятву, и потребите ны:
19 А все срібло та золото, і речі мідяні та залізні, — це святість для Господа, воно вві́йде до Господньої скарбни́ці“.
злато же все и сребро, и медь и железо свято да будет Господу: в сокровище Господне да внесется.
20 І закричав народ, і засурми́ли в су́рми. І сталося, як народ почув голос сурми́, і закричав народ гучни́м криком, то впав мур на своє́му місці, а народ увійшов до міста, кожен перед се́бе. І здобули́ вони те місто.
И вострубиша жерцы трубами: егда же услышаша людие глас трубный, воскликнуша вси купно людие гласом великим и сильным: и падоша вся стены града окрест, и внидоша вси людие во град, кийждо противу себе, и прияша град.
21 І зробили вони закляттям усе, що в місті, — від чоловіка й аж до жінки, від юнака́ й аж до старого, і аж до вола, і штуки дрібно́ї худоби, і осла, — усе зни́щили ві́стрям меча́.
И прокля и Иисус, и елика быша во граде, от мужеска полу и до женска, от юноши и до старца, и от телца до овцы и до осляте, все под мечь.
22 А до двох тих людей, що виві́дували край, Ісус сказав: „Увійдіть до дому тієї жінки блудни́ці, і ви́ведіть звідти ту жінку та все, що її, як ви заприсягли були́ їй“.
И двоим юношам соглядавшым землю рече Иисус: внидите в дом жены блудницы, и изведите ю оттуду, и вся, елика суть ея, якоже клястеся ей.
23 І ввійшли юнаки́, виві́дувачі, і вивели Раха́в, і ба́тька її, і матір її, і братів її, і все, що її, і всі ро́ди її вивели й умістили поза Ізраїлевим табо́ром.
И внидоста два юношы соглядавшии град в дом жены, и изведосте Раав блудницу, и отца ея и матерь ея, и братию ея и все сродство ея, и вся елика быша ей, изведоста и постависта я вне полка Израилева.
24 А місто та все, що в ньому, спалили огнем. Тільки срібло та золото, і речі мідяні та залізні дали до скарбни́ці Господнього дому.
И град сожгоша огнем со всем, еже бе в нем, кроме злата и сребра, меди и железа, яже отдаша в дом Господень внести Господеви.
25 А блудни́цю Раха́в, і дім її батька, і все, що її, Ісус позоставив при житті. І осіла вона серед Ізраїля, і так є аж до цього дня, бо сховала була послів, яких послав був Ісус ви́відати Єрихо́н.
И Раав блудницу и весь дом ея отеческий остави живы Иисус, и обитати сотвори во Израили даже до дне сего, понеже сокры прелагатаи, ихже посла Иисус соглядати Иерихона.
26 І того ча́су заприсягнув Ісус, говорячи: „Прокля́тий перед Господнім лицем кожен, хто встане й відбуду́є це місто Єрихо́н, — на перворіднім своїм він заложить його, і на наймолодшім своїм поставить брами його́“.
И прокля Иисус в той день, глаголя: проклят человек пред Господем, иже поставит и созиждет град сей Иерихон: на первенце своем оснует его, и на меншем своем поставит врата его. И сице сотвори Азан, иже от Вефиля: на Авироне первенце своем основа и, и на меншем спасенем постави врата его.
27 І був Господь з Ісусом, а слава його розійшла́ся по всім кра́ї.
И бяше Господь со Иисусом, и бе имя его по всей земли.
