< Ісус Навин 5 >
1 І сталося, як усі аморе́йські царі́, що по то́й бік Йорда́ну на за́хід, і всі ханаа́нські царі, що над морем, почули, що Госпо́дь висушив був воду Йорда́ну перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо стра́ху перед Ізраїлевими синами.
Quando todos os reis dos amorreus, que estavam além do Jordão para o oeste, e todos os reis dos cananeus, que estavam à beira-mar, ouviram como Javé tinha secado as águas do Jordão desde antes dos filhos de Israel até nós termos atravessado, seu coração derreteu, e não havia mais espírito neles, por causa dos filhos de Israel.
2 Того ча́су сказав Господь до Ісуса: „Нароби собі камі́нних ножі́в, і пообрізуй Ізраїлевих синів зно́ву, другий раз“.
Naquele tempo, Javé disse a Josué: “Faça facas de pedra, e circuncide novamente os filhos de Israel pela segunda vez”.
3 І наробив собі Ісус камінних ножі́в, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.
Josué se fez facas de pedra e circuncidou os filhos de Israel na colina dos prepúcios.
4 А оце та причина, чому́ Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки́, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.
Esta é a razão pela qual Josué os circuncidou: todas as pessoas que saíram do Egito, que eram homens, mesmo todos os homens de guerra, morreram no deserto ao longo do caminho, depois de terem saído do Egito.
5 Бо був обрізаний увесь народ, що вихо́див, а всьо́го народу, що народився в пустині в дорозі по ви́ході з Єгипту, не обрізували.
Pois todas as pessoas que saíram foram circuncidadas; mas todas as pessoas que nasceram no deserto ao longo do caminho, ao saírem do Egito, não tinham sido circuncidadas.
6 Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки́, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того кра́ю, що Господь заприсягнув був їхнім батька́м дати їм край, який тече молоком та медом.
Pois as crianças de Israel caminharam quarenta anos no deserto até que toda a nação, mesmo os homens de guerra que saíram do Egito, foram consumidos, porque não ouviram a voz de Iavé. Javé jurou-lhes que não os deixaria ver a terra que Javé jurou a seus pais que nos daria, uma terra que fluiria com leite e mel.
7 А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.
Seus filhos, que ele criou em seu lugar, foram circuncidados por Josué, pois eram incircuncisos, pois não os tinham circuncidado no caminho.
8 І сталося, як увесь наро́д закінчи́в обрі́зуватися, то вони осіли в табо́рі на своїх місцях аж до ви́дужання.
Quando terminaram de circuncidar toda a nação, eles permaneceram em seus lugares no acampamento até serem curados.
9 І сказав Господь до Ісуса: „Сьогодні Я зняв з вас єгипетську га́ньбу“. І назвав те місце ім'я́м: Ґілґал, і так є аж до цього дня.
Yahweh disse a Joshua: “Hoje eu afastei de você a reprovação do Egito”. Portanto, o nome daquele lugar foi chamado de Gilgal até hoje.
10 І таборува́ли Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і спра́вили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихо́нських степа́х.
As crianças de Israel acamparam em Gilgal. Eles guardaram a Páscoa no décimo quarto dia do mês, à noite, nas planícies de Jericó.
11 А назавтра по Па́сці їли вони того самого дня з урожа́ю того кра́ю, опрі́сноки та пра́жене.
Eles comeram bolos ázimos e grãos ressequidos dos produtos da terra no dia seguinte após a Páscoa, no mesmo dia.
12 І перестала падати ма́нна з другого дня, як вони їли з урожаю того кра́ю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, — і їли вони того року з урожаю ханаанського кра́ю.
O maná cessou no dia seguinte, depois de terem comido dos produtos da terra. Os filhos de Israel não tinham mais maná, mas comeram do fruto da terra de Canaã naquele ano.
13 І сталося, коли Ісус був при Єрихо́ні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а ви́тягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому́: „Чи Ти наш, чи наших ворогів?“
Quando Josué estava perto de Jericó, ele levantou os olhos e olhou, e eis que um homem estava diante dele com sua espada desembainhada na mão. Josué foi até ele e lhe disse: “Você é por nós, ou por nossos inimigos?
14 А Той відказав: „Ні, бо Я Вождь Господнього ві́йська, тепер Я прийшов“. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав Йому: „Що говорить мій Пан своєму рабові?“
Ele disse: “Não; mas eu vim agora como comandante do exército de Yahweh”. Josué caiu com o rosto em terra e adorou e lhe perguntou: “O que meu senhor diz a seu servo?
15 І сказав Вождь Господнього війська до Ісуса: „Скинь взуття́ своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно!“І зробив Ісус так.
O príncipe do exército de Yahweh disse a Josué: “Tire suas sandálias, pois o lugar em que você está é sagrado”. Josué o fez.