Ісус Навин 5
1 І сталося, як усі аморе́йські царі́, що по то́й бік Йорда́ну на за́хід, і всі ханаа́нські царі, що над морем, почули, що Госпо́дь висушив був воду Йорда́ну перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо стра́ху перед Ізраїлевими синами.
Lorsque tous les rois des Amoréens, qui étaient de l'autre côté du Jourdain, à l'ouest, et tous les rois des Cananéens, qui étaient près de la mer, apprirent comment Yahvé avait mis à sec les eaux du Jourdain, depuis devant les enfants d'Israël jusqu'à ce que nous ayons traversé, leur cœur se fondit, et il n'y eut plus d'esprit en eux, à cause des enfants d'Israël.
2 Того ча́су сказав Господь до Ісуса: „Нароби собі камі́нних ножі́в, і пообрізуй Ізраїлевих синів зно́ву, другий раз“.
En ce temps-là, Yahvé dit à Josué: « Fais des couteaux de silex, et circoncis de nouveau les fils d'Israël pour la seconde fois. »
3 І наробив собі Ісус камінних ножі́в, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.
Josué se fit des couteaux de silex, et il circoncit les fils d'Israël à la colline des prépuces.
4 А оце та причина, чому́ Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки́, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.
Voici pourquoi Josué les circoncit: tout le peuple sorti d'Égypte, les mâles, tous les hommes de guerre, moururent dans le désert, en chemin, après leur sortie d'Égypte.
5 Бо був обрізаний увесь народ, що вихо́див, а всьо́го народу, що народився в пустині в дорозі по ви́ході з Єгипту, не обрізували.
Car tous ceux qui étaient sortis d'Égypte étaient circoncis, mais tous ceux qui étaient nés dans le désert, sur le chemin de la sortie d'Égypte, n'avaient pas été circoncis.
6 Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки́, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того кра́ю, що Господь заприсягнув був їхнім батька́м дати їм край, який тече молоком та медом.
Les enfants d'Israël marchèrent quarante ans dans le désert, jusqu'à ce que toute la nation, même les hommes de guerre qui étaient sortis d'Égypte, aient été consumés, parce qu'ils n'avaient pas écouté la voix de Yahvé. Yahvé leur jura de ne pas leur laisser voir le pays que Yahvé avait juré à leurs pères de nous donner, un pays où coulent le lait et le miel.
7 А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.
Leurs enfants, qu'il suscita à leur place, furent circoncis par Josué, car ils étaient incirconcis, faute d'avoir été circoncis en chemin.
8 І сталося, як увесь наро́д закінчи́в обрі́зуватися, то вони осіли в табо́рі на своїх місцях аж до ви́дужання.
Lorsqu'ils eurent fini de circoncire toute la nation, ils restèrent à leur place dans le camp jusqu'à ce qu'ils soient guéris.
9 І сказав Господь до Ісуса: „Сьогодні Я зняв з вас єгипетську га́ньбу“. І назвав те місце ім'я́м: Ґілґал, і так є аж до цього дня.
Yahvé dit à Josué: « Aujourd'hui, je roule loin de toi l'opprobre de l'Égypte. » C'est pourquoi le nom de ce lieu a été appelé Gilgal jusqu'à ce jour.
10 І таборува́ли Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і спра́вили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихо́нських степа́х.
Les enfants d'Israël campèrent à Guilgal. Ils célébrèrent la Pâque le quatorzième jour du mois, le soir, dans les plaines de Jéricho.
11 А назавтра по Па́сці їли вони того самого дня з урожа́ю того кра́ю, опрі́сноки та пра́жене.
Ils mangèrent des gâteaux sans levain et des grains desséchés provenant des produits du pays le lendemain de la Pâque, le même jour.
12 І перестала падати ма́нна з другого дня, як вони їли з урожаю того кра́ю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, — і їли вони того року з урожаю ханаанського кра́ю.
La manne cessa le jour suivant, après qu'ils eurent mangé des produits du pays. Les enfants d'Israël n'eurent plus de manne, mais ils mangèrent des fruits du pays de Canaan cette année-là.
13 І сталося, коли Ісус був при Єрихо́ні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а ви́тягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому́: „Чи Ти наш, чи наших ворогів?“
Lorsque Josué fut près de Jéricho, il leva les yeux et regarda, et voici qu'un homme se tenait devant lui, son épée tirée à la main. Josué alla vers lui et lui dit: « Es-tu pour nous, ou pour nos ennemis? ».
14 А Той відказав: „Ні, бо Я Вождь Господнього ві́йська, тепер Я прийшов“. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав Йому: „Що говорить мій Пан своєму рабові?“
Il répondit: « Non, mais je suis venu maintenant comme commandant de l'armée de l'Éternel. » Josué tomba la face contre terre, se prosterna et lui demanda: « Que dit mon seigneur à son serviteur? »
15 І сказав Вождь Господнього війська до Ісуса: „Скинь взуття́ своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно!“І зробив Ісус так.
Le prince de l'armée de Yahvé dit à Josué: « Enlève tes sandales, car le lieu sur lequel tu te tiens est saint. « Josué fit ainsi.
