Ісус Навин 5
1 І сталося, як усі аморе́йські царі́, що по то́й бік Йорда́ну на за́хід, і всі ханаа́нські царі, що над морем, почули, що Госпо́дь висушив був воду Йорда́ну перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо стра́ху перед Ізраїлевими синами.
And it came to pass, when all the kings of the Amorites, which were beyond Jordan westward, and all the kings of the Canaanites, which were by the sea, heard how that the LORD had dried up the waters of Jordan from before the children of Israel, until we were passed over, that their heart melted, neither was there spirit in them any more, because of the children of Israel.
2 Того ча́су сказав Господь до Ісуса: „Нароби собі камі́нних ножі́в, і пообрізуй Ізраїлевих синів зно́ву, другий раз“.
At that time the LORD said unto Joshua, Make thee knives of flint, and circumcise again the children of Israel the second time.
3 І наробив собі Ісус камінних ножі́в, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.
And Joshua made him knives of flint, and circumcised the children of Israel at the hill of the foreskins.
4 А оце та причина, чому́ Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки́, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.
And this is the cause why Joshua did circumcise: all the people that came forth out of Egypt, that were males, even all the men of war, died in the wilderness by the way, after they came forth out of Egypt.
5 Бо був обрізаний увесь народ, що вихо́див, а всьо́го народу, що народився в пустині в дорозі по ви́ході з Єгипту, не обрізували.
For all the people that came out were circumcised: but all the people that were born in the wilderness by the way as they came forth out of Egypt, they had not circumcised.
6 Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки́, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того кра́ю, що Господь заприсягнув був їхнім батька́м дати їм край, який тече молоком та медом.
For the children of Israel walked forty years in the wilderness, till all the nation, even the men of war which came forth out of Egypt, were consumed, because they hearkened not unto the voice of the LORD: unto whom the LORD sware that he would not let them see the land which the LORD sware unto their fathers that he would give us, a land flowing with milk and honey.
7 А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.
And their children, whom he raised up in their stead, them did Joshua circumcise: for they were uncircumcised, because they had not circumcised them by the way.
8 І сталося, як увесь наро́д закінчи́в обрі́зуватися, то вони осіли в табо́рі на своїх місцях аж до ви́дужання.
And it came to pass, when they had done circumcising all the nation, that they abode in their places in the camp, till they were whole.
9 І сказав Господь до Ісуса: „Сьогодні Я зняв з вас єгипетську га́ньбу“. І назвав те місце ім'я́м: Ґілґал, і так є аж до цього дня.
And the LORD said unto Joshua, This day have I rolled away the reproach of Egypt from off you. Wherefore the name of that place was called Gilgal, unto this day.
10 І таборува́ли Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і спра́вили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихо́нських степа́х.
And the children of Israel encamped in Gilgal; and they kept the passover on the fourteenth day of the month at even in the plains of Jericho.
11 А назавтра по Па́сці їли вони того самого дня з урожа́ю того кра́ю, опрі́сноки та пра́жене.
And they did eat of the old corn of the land on the morrow after the passover, unleavened cakes and parched corn, in the selfsame day.
12 І перестала падати ма́нна з другого дня, як вони їли з урожаю того кра́ю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, — і їли вони того року з урожаю ханаанського кра́ю.
And the manna ceased on the morrow, after they had eaten of the old corn of the land; neither had the children of Israel manna any more; but they did eat of the fruit of the land of Canaan that year.
13 І сталося, коли Ісус був при Єрихо́ні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а ви́тягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому́: „Чи Ти наш, чи наших ворогів?“
And it came to pass, when Joshua was by Jericho, that he lifted up his eyes and looked, and, behold, there stood a man over against him with his sword drawn in his hand: and Joshua went unto him, and said unto him, Art thou for us, or for our adversaries?
14 А Той відказав: „Ні, бо Я Вождь Господнього ві́йська, тепер Я прийшов“. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав Йому: „Що говорить мій Пан своєму рабові?“
And he said, Nay; but [as] captain of the host of the LORD am I now come. And Joshua fell on his face to the earth, and did worship, and said unto him, What saith my lord unto his servant?
15 І сказав Вождь Господнього війська до Ісуса: „Скинь взуття́ своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно!“І зробив Ісус так.
And the captain of the LORD’S host said unto Joshua, Put off thy shoe from off thy foot; for the place whereon thou standest is holy. And Joshua did so.
