Ісус Навин 4
1 І сталося, як увесь народ закінчи́в перехо́дити Йорда́н, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:
И егда скончаша вси людие преходяще Иордан, и рече Господь к Иисусу, глаголя:
2 „Візьміть собі з народу дванадцять мужі́в, по одно́му му́жеві з пле́мени.
поими дванадесять мужей от людий, мужа единаго от коегождо племене,
3 І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із сере́дини Йорда́ну, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять ка́менів, і перенесе́те їх із собою, і покладете їх на нічлі́гу, що в ньому будете ночувати цієї ночі“.
повели им, глаголя: возмите от среды Иордана, идеже стояша нози жречестии, готовых дванадесять каменей, и изнесше я с собою, положите в полце вашем, идеже станете тамо в нощи.
4 І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному му́жеві з пле́мени,
И призвав Иисус дванадесять мужей славных от сынов Израилевых, единаго от коегождо племене, рече им:
5 та й сказав їм Ісус: „Підіть перед ковче́гом Господа, Бога вашого, до сере́дини Йорда́ну, і підійміть собі кожен на плече́ своє одно́го ка́меня за числом племе́н Ізраїлевих синів,
идите предо мною пред лицем Господним в средину Иордана: и взем оттуду кийждо камень един да возложит на рамена своя, по числу племен (сынов) Израилевых:
6 щоб то було́ знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за камі́ння?
да будут вам сии в знамение посреде вас лежаще всегда, да егда вопросит тебе утро сын твой, глаголя: что суть камение сие вам?
7 то скажете їм, що була́ відді́лена йорда́нська вода перед ковчегом Господнього заповіту, — коли він перехо́див в Йорда́ні, була відді́лена йорда́нська вода. І будуть ті камі́ння за па́м'ятку для Ізра́їлевих синів аж навіки“.
И ты возвестиши сыну твоему, глаголя: яко оскуде Иордан река от лица кивота завета Господа всея земли, егда прехождаше его, и изсяче вода Иорданова: и будут вам камение сие в память сынов Израилевых даже до века.
8 І зробили Ізра́їлеві сини так, як наказав Ісус, — і поне́сли вони дванадцять ка́менів із сере́дини Йорда́ну, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перене́сли їх із собою до нічлі́гу, та й поклали їх там.
И сотвориша тако сынове Израилевы, якоже заповеда Господь Иисусу: и вземше дванадесять каменей от среды Иордана, якоже заповеда Господь Иисусу в скончании прехождения сынов Израилевых, и принесоша их с собою в полк, и положиша их тамо.
9 А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього.
Постави же Иисус и другия дванадесять каменей в самем Иордане на месте, идеже стояху нози жерцев воздвизающих кивот завета Господня, и суть тамо даже до сего дне.
10 А священики, що не́сли ковчега, стояли в сере́дині Йорда́ну аж до закі́нчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати наро́дові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ ква́пився і перехо́див.
Стояху же жерцы воздвизающии кивот завета Господня во Иордане, дондеже сконча Иисус вся, елика заповеда Господь Иисусу поведати людем, по всем, елика заповеда Моисей Иисусу: и потщашася людие, и преидоша.
11 І сталося, як увесь народ скінчи́в перехо́дити, то перейшов Господній ковчег та священики перед наро́дом.
И бысть егда скончаша вси людие преходити (Иордан), прейде и кивот завета Господня, и камение пред ними.
12 І перейшли́ Руви́мові сини й сини Ґадові та половина пле́мени Манасі́їного, озбро́єні до бо́ю, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.
И преидоша сынове Рувимли и сынове Гадовы и пол племене Манассиина устроены пред сынми Израилевы, якоже заповеда им Моисей:
13 Коло сорока тисяч озбро́єних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихо́нських степі́в.
четыредесять тысящ вооружени на рать преидоша пред Господем на брань ко граду Иерихону.
14 Того дня звели́чив Господь Ісуса на оча́х усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.
В той день возвеличи Господь Иисуса пред всем родом Израилевым: и бояхуся его, якоже бояхуся Моисеа, елико время поживе.
15 І сказав Господь до Ісуса, говорячи:
И рече Господь ко Иисусу, глаголя:
16 „Накажи священикам, що носять ковче́га запові́ту, і нехай вони вийдуть з Йорда́ну“.
заповеждь жерцем, воздвизающым кивот завета свидения, изступити из Иордана.
17 І наказав Ісус священикам, говорячи: „Вийдіть з Йорда́ну!“
И заповеда Иисус жерцем, глаголя: изыдите из Иордана.
18 І сталося, коли священики, що не́сли ковчега Господнього заповіту, вийшли з сере́дини Йорда́ну, а сто́пи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухо́му, то вода Йорда́ну верну́лася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берега́х.
И бысть егда изыдоша жерцы воздвизающии кивот завета Господня от среды Иордана, и поставиша ноги на сусе, и устремися вода Иорданова на место и пойде якоже вчера и третияго дне по всему краю.
19 А народ вийшов із Йорда́ну десятого дня першого місяця, та й таборува́в у Ґілґа́лі, на схі́дньому боці Єрихо́ну.
И людие взыдоша от Иордана в десятый день перваго месяца: и ополчишася сынове Израилевы в Галгалех на стране, яже на восток солнца от Иерихона.
20 А дванадцять тих ка́менів, що взяли́ з Йорда́ну, Ісус поставив у Ґілґалі.
И дванадесять камения сия, яже взя от Иордана, постави Иисус в Галгалех, и рече к сыном Израилевым, глаголя:
21 І сказав він до Ізра́їлевих синів, говорячи: „Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батькі́в, говорячи: Що це за камі́ння?
егда вопросят вас сынове ваши, глаголюще: что суть камение сие?
22 то познайо́мте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йорда́н,
Возвестите сыном вашым: яко по суху прейде Израиль Иордан сей,
23 бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йорда́ну перед вами, аж поки ви не перейшли́, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли́,
изсушившу Господу Богу вашему воду Иорданю пред ними, дондеже преидоша, якоже сотвори Господь Бог ваш Чермному морю, еже изсуши Господь Бог ваш пред вами, дондеже преидохом:
24 щоб усі наро́ди землі пізнали ру́ку Господню, що сильна́ вона, щоб боялися ви Го́спода, Бога вашого, по всі дні“.
да уведят вси языцы земнии, яко рука Господня крепка есть, и вы да чтете Господа Бога вашего во всякое время.
