Ісус Навин 2
1 І послав Ісус, син Нави́нів, із Ситті́му двох таємних виві́дувачів, говорячи: „Ідіть, розгляньте цей край та Єрихо́н“. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудни́ці, а ім'я́ їй Раха́в. І переночува́ли вони там.
Nun capa Joshua loh hlang panit te Shittim lamloh longyam la duem a tueih tih, “Khohmuen te so rhoi lamtah Jerikho la cet rhoi lah,” a ti nah. Tedae a caeh rhoi vaengah tah Rakhab aka ming nah pumyoi nu im la pawk rhoi tih te pahoi ah yalh rhoi.
2 І було донесено єрихо́нському царе́ві, говорячи: „Ось цієї но́чі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб ви́відати цей край“.
Te dongah, “Khohmuen hip hamla Israel ca khui lamkah khoyin ah hlang tarha halo,” a ti nah tih Jerikho manghai taengah a puen pah.
3 І послав єрихо́нський цар до Раха́ви, говорячи: „Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб ви́відати ввесь цей край“.
Jerikho manghai loh Rakhab te a tah tih, “Na taengla aka pawk hlang rhoi te hang khuen. Amih te khohmuen boeih hip hamla halo tih na im khuila ha kun dae,” a ti nah.
4 А та жінка взяла́ двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: „Так, прихо́дили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.
Tedae tekah huta hlang rhoi te a khuen tih a thuh. Te phoeiah hlang rhoi te kai taengla halo ngawn ue. Tedae amih rhoi te me lamkah rhoi nim ka ming moenih.
5 А коли замика́лася брама зо сме́рком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви дожене́те їх“.
Khohmuep kah vongka khaih ham a om vaengah tekah hlang rhoi te cet rhoi coeng. Tekah hlang rhoi loh mela a caeh ka ming pawt dae a hnukah tlek na hloem uh atah na kae uh khaming,” a ti nah.
6 А вона відвела́ їх на дах, та й сховала їх у жмута́х льо́ну, що були зложені в неї на даху́.
Tedae anih long ngawn tah amih rhoi te imphu la a yoeng puei tih imphu kah a yaan hlamik kong khuila a det.
7 А ті люди погналися за ними йорда́нською дорогою аж до бро́дів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.
Te dongah amih rhoi te Jordan longpuei kah lamkai due la tongpa rhoek loh a hloem uh. Amih rhoi aka hloem rhoek loh a caeh uh van neh vongka khaw tloep a khaih uh.
8 І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,
Tedae amih rhoi a ih hlanah Rakhab te imphu la yoeng tih tekah hlang rhoi taengah,
9 і сказала до тих людей: „Я знаю, що Господь дав вам цей край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі ме́шканці цього кра́ю умлівають зо страху перед вами.
“Khohmuen he BOEIPA loh nangmih taengah m'paek tih na mueirhih loh kaimih n'nan khaw ka ming. Te dongah diklai khosa boeih loh nangmih mikhmuh ah paci uh.
10 Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви вихо́дили з Єгипту, і що́ зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закля́ттям.
Egypt lamkah na lo uh vaengah BOEIPA loh carhaek li kah tui te na mikhmuh ah metlam a haang sak tih Jordan rhalvangan kah Amori manghai rhoi Sihon neh Oga na saii uh tih na thup uh khaw ka yaak uh.
11 І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в люди́ни зо стра́ху перед вами, бо Господь, Бог ваш, — Він Бог на небеса́х угорі́ й на землі долі!
Ka yaak uh vaengah ka thinko paci tih nangmih mikhmuh ah pakhat khaw a mueihla om voel pawh. BOEIPA na Pathen amah te tah vaan so neh diklai khuila aka om Pathen pai ni.
12 А тепер присягніть мені Го́сподом, що як я вчинила з вами ми́лість, так зробите й ви ми́лість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.
Te dongah BOEIPA rhang neh kai taengah olcaeng rhoi mai laeh. Nangmih taengah sitlohnah ka saii van dongah nangmih long khaw a pa imkhui ah sitlohnah hang khueh van lamtah oltak la kai taengah miknoek m'pae lah.
13 І зоставите при житті ба́тька мото, і матір мою, і братів моїх, і сесте́р моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти“.
A nu neh a pa khaw, ka nganpa neh kamah kah tanu takhong, amih taengkah aka om boeih rhoek te hlun mai lamtah kaimih kah hinglu he duek khui lamloh han huul mai,” a ti nah.
14 І сказали їй ті люди: „Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передава́тиме нам оцей край, то ми вчинимо тобі милість та правду“.
Te dongah hlang loh anih te, “Kaimih kah hinglu he a duek hil nangmih ham ni. Kaimih kah olka he na thui pawt mak atah. Ana om van bitni, BOEIPA loh kaimih taengla khohmuen te m'paek van neh nang taengah sitlohnah neh oltak he kan saii uh bitni,” a ti rhoi.
15 І вона спустила їх шну́ром через вікно, бо дім її був у стіні́ місько́го му́ру, і в мурі вона жила́.
Te dongah amih rhoi te bangbuet lamloh rhuivaeh neh a hlak. Anih im te khopuei vongtung pangbueng kaep ah om tih amah khaw vongtung kaepah kho a sak.
16 І сказала вона їм: „Ідіть на го́ру, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не ве́рнеться пого́ня, а пото́му пі́дете своєю дорогою“.
Te phoeiah amih rhoi te, “Tlang la cet rhoi, aka hloem rhoek nangmih rhoi te m'hmuh ve. Aka hloem rhoek ha bal due hnin thum khaw thuh uh lamtah namah longpuei ah cet rhoi,” a ti nah.
17 І сказали до неї ті люди: „Ми будемо чисті від цієї прися́ги тобі, що ти заприсягла́ нас, якщо ти не вчиниш так.
Te dongah hlang rhoi loh anih te, “Kaimih taengah na toem na ngam bangla na olhlo lamloh ka ommongsitoe rhoi.
18 Оце, як ми будемо вхо́дити до краю, то ти прив'яжеш шнурка́ з цієї нитки че́рвені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до до́му.
Kho khuila kaimih ka kun uh atah ngaiuepnah rhui a lingdik he kaimih nan hlak nah bangbuet ah khit lamtah na nu na pa khaw, na nganpa neh na pa imkhui boeih khaw im khuiah namah taengla coi.
19 І буде, — усі, хто вийде а дверей твого дому назо́вні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.
Te vaengah na im thohkhaih lamloh tollong la aka coe boeih te tah amah thii te amah lu dongla kap vetih kaimih tah ka ommongsitoe uh ni. Tedae im khuiah namah taengla aka om khat khat te ni kut a hlah thil oeh atah a thii te kaimih lu dongla tla saeh.
20 А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від прися́ги тобі, якою ти заприсягла нас“.
Tedae mamih kah olka he na doek atah mamih taengah na toem na ngam na olhlo lamloh ommongsitoe la ka om uh van ni,” a ti nah.
21 А вона сказала: „Як ви сказали, нехай буде воно так“. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного су́каного шнурка́.
Huta long khaw, “Na ol bangla om van saeh,” a ti nah tih amih rhoi te a tueih. A caeh rhoi van neh ngaiuepnah rhui a lingdik te bangbuet ah a khih.
22 І вони пішли, і вийшли на го́ру, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася пого́ня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.
Te dongah cet rhoi tih tlang la pawk rhoi. Amih aka hloem rhoek halo hlan khuiah teah te hnin thum kho a sak rhoi. Aka hloem rhoek loh longpuei tom ah a tlap uh dae hmu uh pawh.
23 І повернулися ті два му́жі, і зійшли з гори, і перейшли Йорда́н, і прийшли до Ісуса, сина Нави́нового, та й розповіли́ йому все, що їх спітка́ло.
Te phoeiah hlang rhoi te bal rhoi. Tlang lamloh suntla tih rhaelrham rhoi. Tedae Nun capa Joshua taengla a pawk rhoi vaengah amih taengkah a hmuh rhoi te boeih a thui pah rhoi.
24 І сказали вони до Ісуса: „Справді Госпо́дь дав у нашу руку всю цю землю, а всі ме́шканці цього кра́ю омліли зо стра́ху перед нами“.
Joshua taengah, “Khohmuen pum he BOEIPA loh mamih kut ah rhep m'paek coeng dongah khohmuen kah khosa rhoek khaw mamih mikhmuh ah boeih paci uh,” a ti rhoi.
