< Ісус Навин 18 >
1 І була зі́брана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло́, і вони помістили там скинію заповіту, а перед ними був здобутий край.
Un visa Israēla bērnu draudze sapulcējās Šīlo un tur uzcēla saiešanas telti, kad nu zeme viņu priekšā bija uzvarēta.
2 І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племе́н, що не поділили ще спа́дку свого.
Un no Israēla bērniem, kam savas daļas nebija nodalītas, atlika septiņas ciltis.
3 І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: „Аж доки ви будете лінува́тися піти посісти той край, що дав вам Госпо́дь, Бог ваших батьків?
Un Jozuas sacīja uz Israēla bērniem: cik ilgi jūs esat tik kūtri, ka nenoejat uzņemt to zemi, ko Tas Kungs, jūsu tēvu Dievs jums devis?
4 Дайте від себе по три му́жі на пле́м'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по кра́ю, і опишуть його за їхнім спа́дком, та й при́йдуть до мене.
Dabūjiet sev trīs vīrus no ikvienas cilts, tad es tos sūtīšu, lai tie ceļas un zemi pārstaigā un to uzraksta pēc savām daļām, un griežas atpakaļ pie manis.
5 І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з пі́вдня, а Йо́сипів дім стане на своїй границі з пі́вночі.
Tiem nu to būs dalīt septiņās daļās; Jūda lai paliek savās robežās no dienasvidus puses, un Jāzepa nams lai paliek savās robežās no ziemeļa puses.
6 А ви опишете той край, сім частин, і принесе́те о́писа мені сюди, а я кину вам жеребка́ тут перед лицем Господа, Бога нашого.
Un jums to zemi būs uzrakstīt septiņās daļās un atnest man, ka es priekš jums šeit mesloju Tā Kunga, mūsu Dieva, priekšā.
7 А Левитам нема частки поміж вами, бо священноді́яння Господнє — спа́дщина його. А Ґад, і Руви́м, та половина Манасі́їного пле́мени взяли́ свій спа́док по той бік Йорда́ну на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній“.
Jo Levitiem nav nekādas zemes daļas jūsu starpā, bet Tā Kunga priestera amats ir viņu daļa. Bet Gads un Rūbens un Manasus puscilts savu tiesu ir ņēmuši viņpus Jardānes pret rītiem, ko Mozus, Tā Kunga kalps, tiem devis.
8 І встали ті му́жі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли опи́сувати край, говорячи: „Ідіть і походіть по кра́ю, і опишіть його, та й вертайтеся до ме́не. А я кину вам жеребка́ тут перед Господнім лицем у Шіло́“.
Tad tie vīri cēlās un nogāja, un Jozuas tiem, kas nogāja, pavēlēja zemi uzrakstīt, un sacīja: ejat, un pārstaigājat to zemi un uzrakstiet to un griežaties atpakaļ pie manis, tad es priekš jums metīšu meslus Tā Kunga priekšā šeitan Šīlo.
9 І пішли ті му́жі, і перейшли по кра́ю, та й описали його за міста́ми на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табо́ру в Шіло́.
Tad tie vīri nogāja un pārstaigāja to zemi un to pēc viņas pilsētām grāmatā uzrakstīja septiņās daļās, un nāca atpakaļ pie Jozuas uz lēģeri Šīlo.
10 І кинув їм Ісус жеребка́ в Шіло́ перед Господнім лицем. І поділив там Ісус край для Ізраїлевих синів за їхніми по́ділами.
Un Jozuas meta meslus priekš viņiem Šīlo Tā Kunga priekšā, un Jozuas tur Israēla bērniem dalīja to zemi pēc viņu daļām.
11 І вийшов жеребо́к для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами, і вийшла границя їхнього жеребка між синами Юдиними та між синами Йо́сиповими.
Un mesli krita Benjamina bērnu ciltij pēc viņu radiem, un viņu nomeslotās tiesas robeža stiepjas starp Jūda bērniem un Jāzepa bērniem.
12 І була́ їм границя на півні́чну сто́рону від Йорда́ну. І підіймається та границя до кра́ю Єрихо́ну з пі́вночі, і підіймається на го́ру на за́хід, і закінчується при пустині Бет-Евен.
Un viņu ziemeļa robeža nāca no Jardānes, un šī robeža iet augšā gar Jērikus ziemeļa pusi un stiepjas caur tiem kalniem pret vakara pusi un viņas gals ir pie Bet-Avenas tuksneša.
13 А звідти перехо́дить та границя до Лузу, до кра́ю Лузу на пі́вдень, це — Бет-Ел. І схо́дить та границя до Атрот-Аддару на го́ру, що з пі́вдня до до́лішнього Бет-Хорону.
Un no turienes robeža aiziet uz Lūzu, gar Lūzu, - šī ir Bētele, - pret dienasvidu, un robeža noiet uz Atarot-Ādaru pie tā kalna, kas ir dienasvidus pusē no Lejas-Bet-Oronas.
14 І тягнеться та границя, і поверта́ється на за́хідній бік, на пі́вдень від гори, що навпроти Бет-Хорону на пі́вдень, і закінчується при Кір'ят-Баалі, це — Кір'ят-Єарім, місті Юдиних синів. Це за́хідня сторона́.
Un šī robeža stiepjas un griežas vakara malā uz dienasvidu, no tā kalna, kas ir Bet-Oronai pretī uz dienasvidu, un viņas gals ir pie Kiriat-Baālas, - šī ir Kiriat-Jearima, Jūda bērnu pilsēta, - šī ir vakara puses mala.
15 А півде́нна сторона — від кінця Кір'ят-Єаріму. І виходить та границя на за́хід, і виходить до джерела́ Ме-Нефтоаху.
Un dienasvidus mala stiepjas no Kiriat-Jearimas gala, un šī robeža iznāk no vakara puses un iziet uz Nevtoas avotu.
16 І сходить та границя до кінця́ гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на пі́вніч. І сходить Ґе-Гінном побіч євусе́янина на пі́вдень, і сходить до Ен-Роґелу,
Un šī robeža noiet līdz tā kalna galam, kas ir Inoma dēla ielejai pretī, Revaiešu ielejā pret ziemeļiem un noiet caur Inoma ieleju gar Jebusiešiem pret dienasvidu un noiet līdz Roģeles avotam,
17 і тягнеться вона з пі́вночі, і виходить до Ен-Шемешу, і виходить до Ґелілоту, що навпроти Маале-Адуммім. І схо́дить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену.
Un stiepjas uz ziemeļa pusi un iznāk uz En-Zemesu un iziet uz Ģililotu, kas stiepjas pret Adumim, un noiet uz Boēna, Rūbena dēla, akmeni,
18 І переходить побіч навпроти Арави на пі́вніч, та й схо́дить до Арави.
Un iet pāri gar to klajumu uz ziemeļa pusi un noiet uz to klajumu.
19 І перехо́дить та границя побіч Бет-Хоґли на пі́вніч, і закінчується границя при зато́ці Солоного моря на пі́вніч, до кінця Йорда́ну з пі́вдня. Це границя півде́нна.
Un šī robeža iet pāri gar Bet-Aglu pret ziemeļiem, un šās robežas gals ir pie sāls jūras mēles pret ziemeļiem, pie Jardānes gala dienas vidū; šī ir dienvidu robeža.
20 А Йорда́н грани́чить його зо схі́дньої сторони. Це спа́док Веніями́нових синів за границями його навко́ло, за ро́дами його.
Un Jardāne ir viņa robeža rīta pusē; šī ir Benjamina bērnu daļa pēc viņu robežām visapkārt, pēc viņu radiem.
21 І були міста для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами: Єрихон, і Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц,
Bet Benjamina bērnu cilts pilsētas pēc viņu radiem ir: Jērikus un Bet-Agla un Emek-Ķecica
22 і Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел,
Un Bet-Araba un Cemaraīm un Bētele.
23 і Аввім, і Пара, і Офра,
Un Avim un Para un Ovra
24 і Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, — дванадцять міст та їхні оселі.
Un Kavar-Amonaja un Ovni un Gaba, divpadsmit pilsētas un viņu ciemi;
25 Ґів'он, і Рама, і Беерот,
Gibeona un Rāma un Beērote
26 і Міцпе, і Кефіра, і Моца,
Un Micpa un Ķevira un Moca
27 і Рекем, і їрпеїл, і Пар'ала,
Un Reķeme un Jerpeēle un Tareala
28 і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят- Єарім, — чотирна́дцять міст та їхні оселі. Це спа́док Веніями́нових синів за їхніми ро́дами.
Un Cela, Eleve un Jebuzi, - šī ir Jeruzāleme, - Ģibeata, Kiriata, četrpadsmit pilsētas un viņu ciemi. Šī ir Benjamina bērnu daļa pēc viņu radiem.