Ісус Навин 17
1 І ви́йшов жеребо́к для Манасіїного племени, бо він пе́рвенець Йо́сипів, Махірові, Манасіїному пе́рвенцеві, Ґілеадовому батькові, бо він був воя́к, то був йому Ґілеад та Башан.
Soge eno Yodane Hano eso dabe la: idi ilia da Yousefe ea magobo mano Ma: na: se amo egaga fi mogili ilima ilegei. Gilia: de ea eda amo Ma: ige da Ma: na: se ea magobo mano. E da gegesu ganodini mae beda: iwane gegei. Amaiba: le, Mousese da Yodane eso mabadi la: idi soge amo Gilia: de amola Ba: isa: ne ema i dagoi.
2 І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми ро́дами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йо́сипового сина, му́жі, за їхніми ро́дами.
Be soge amo Yodane Hano eso dabe la: idi diala amo Ma: na: se fi eno da lai dagoi. Amo fi da Ma: na: se (Yousefe egefe) amo egaga fi. Ilia dio da A: ibaise, Hilege, A:seliele, Siegeme, Hife amola Siemaida. Amola ilia da ilia sosogo fi ilima bisilua gala.
3 А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки до́чки. А оце імена́ його дочо́к: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца.
Siloufiha: de (e da Hife ea mano amola Hife da Gilia: de ea mano. Gilia: de da Ma: ige ea mano amola Ma: ige da Ma: na: se ea mano) da dunu mano hame. E da uda mano fawane lai. Ilia dio da Mala, Nowa, Hogola, Miliga amola Desa.
4 І прийшли́ вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: „Госпо́дь наказав був Мойсеєві дати нам спа́док серед наших братів“. І дав їм на Господній наказ спа́док серед братів їхнього батька.
Ilia da Elia: isa (gobele salasu dunu), Yosiua (Nane ea mano) amola Isala: ili ouligisu dunu ilima misini, amane sia: i, “Hina Gode da Mousesema, e da nini amo ninia dunu fi defele, soge mogili ninima ima: ne sia: i.” Amaiba: le, Hina Gode Ea hamoma: ne sia: i defele, ilia da dunu fi defele, Siloufiha: de ea idiwilali ilima soge i.
5 І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йорда́ну,
Amaiba: le, Eso Mabe Ma: na: se fi da Yodane Hano eso mabe la: idi amoga Gilia: de amola Ba: isa: ne soge lai. Amola ilia da soge fifi nabuane gala eno lai.
6 бо Манасіїні до́чки посіли спа́док серед синів його, а гілеадський край був для позосталих Манасіїних синів.
Bai Ma: na: se egaga fi dunu da soge lai amola egaga fi uda da soge eno lai.
7 І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на пі́вдень до мешканців Ен-Таппуаху.
Ma: na: se ea soge alalo da A: sie fi ilia soge amoga asili, Migimida moilai (Siegeme moilai bai bagadega eso mabadi la: idi) amoga doaga: i. Amalu, alalo da ga (south) asili, Eneda: biua dunu fi ilia soge sisiga: i.
8 Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі — для Єфремових синів.
Soge da Da: biua moilai bai bagadega sisiga: le dialu da Ma: na: se egaga fi ilia soge. Be Da: biua moilai bai bagade da soge alalo amoga dialu amola moilai amo Ifala: ime egaga fi da gagui.
9 І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста́ Єфре́мові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від пі́вночі до потоку, а кінча́лася при морі.
Alalo da asili Gana Hano amoga doaga: i. Moilai amo hano ga (south) dialu da Ifala: ime ea moilai. Be soge amo Ma: na: se da gagui. Ma: na: se soge alalo da hano ga (north) asili, Medidela: inia Hano Wayabo Bagade amoga doaga: i.
10 На пі́вдень — Єфремове, а на пі́вніч — Манасіїне, а границею того було море. А в Аси́рі вони стикалися з пі́вночі, а в Іссаха́рі зо сходу.
Ifala: ime da ga (south) dialu amola Ma: na: se da ga (north) dialu. Ilia eso dabe alalo da Medidela: inia Hano Wayabo Bagade. A: sie da ga (north) eso dabe la: idi dialu amola Isaga da ga (north) eso mabadi la: idi dialu.
11 І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і ме́шканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини.
Ma: na: se da Isaga amola A: sie ela soge ganodini moilai bai bagade gagui galu. Amo da Bede Sia: ne, Ibilia: me, Do (amo da hano wayabo bagade bega: ), Enedo, Da: ina: ge, Megidou amola moilai ilima sisiga: le dialu.
12 Та Манасіїні сини не могли повиганяти ме́шканців цих міст, і ханаане́янин продовжував сидіти в тому кра́ї.
Be Ma: na: se fi dunu da Ga: ina: ne dunu amo moilai bai bagade ganodini esalu amo gadili sefasimusa: hamedei agoane ba: i.
13 І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на дани́ну, а вигнати — не вигнали його.
Isala: ili dunu ilia gasa da heda: i be amo dunu hame sefasi. Be ilia da amo dunu udigili hawa: hamomusa: logei.
14 І говорили Йо́сипові сини з Ісусом, кажучи: „Чому ти дав мені на спа́док один жеребо́к та наділ один, а я ж народ числе́нний, бо до цього ча́су благослови́в мене Господь“.
Yousefe egaga fi dunu da Yosiuama amane sia: i, “Di da abuliba: le ninima soge afadafa fawane ibala: ? Hina Gode da nini hahawane fidibiba: le, ninia fi da bagade hamoi dagoi.”
15 І сказав до них Ісус: „Якщо ти народ числе́нний, то піди до лісу, та й повикорчо́вуєш собі там у кра́ї періззе́янина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна́ для тебе“.
Yosiua da ilima bu adole i, “Dilia da dunu bagohameba: le amola Ifala: ime agolo soge da fonobahadi ba: beba: le, defea, iwila soge amo Belesaide dunu amola Lefa: ime dunu ilia sogega asili, moi dogone, dilia sogebi hahamoma.”
16 І сказали Йо́сипові сини: „Не ви́стачить нам тієї гори, та й залізна колесни́ця в кожного ханаане́янина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізрее́льській“.
Ilia da bu adole i, “Dafawane! Agolo soge da nini huluane fima: ne fonobahadi ba: sa. Be Ga: ina: naide dunu umi sogega esala da ouli sa: liode gala. Ilia da Bede Sia: ne amola Yeseliele Fago amo ganodini esala amola gasa bagade ba: sa.”
17 І сказав Ісус до Йо́сипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: „Ти числе́нний народ, і в тебе сила велика, — не буде тобі один жеребо́к,
Yosiua da Ifala: ime fi amola Eso Dabe Ma: na: se fi ilima amane sia: i, “Dafawane! Dilia da dunu bagohame fi. Amola dilia da gasa bagade. Dilia soge fifi amo afadafa baligimu da defea.
18 але буде тобі гористий край; а що там ліс, то ви́корчуй його, і будуть тобі й його кі́нці. Бо ти виженеш ханаане́янина, хоч у нього колесни́ці залізні, хоч він сильни́й“.
Dilia da agolo soge huluane lamu da defea. Amo da iwila gala, be dilia da ifa huluane a: le fasili huluane lamu. Dafawane! Ga: ina: ne dunu da gasa bagade amola ilia da ouli sa: liode gala. Be amo mae dawa: le, dilia da amo dunu huluane gadili sefasimu.”
