Ісус Навин 14
1 А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському краї, що дали їм на спа́док священик Елеаза́р, і Ісус, син Навинів, та го́лови батьків племен Ізраїлевих синів.
Et voici ce dont les enfants d'Israël prirent possession dans le pays de Canaan, ce que leur partagèrent le Prêtre Eléazar et Josué, fils de Nun, et les Patriarches des Tribus des enfants d'Israël,
2 Жеребко́м приділили їхній спа́док, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племе́нам і половині пле́мени.
en tirant au sort leurs lots selon l'ordre de l'Éternel donné par l'organe de Moïse, aux neuf Tribus et à la demi-Tribu.
3 Бо дав Мойсей насліддя двох племе́н, та половини пле́мени по той бік Йорда́ну, а Левитам спа́дку не дав серед них.
Car Moïse avait déjà donné le lot des deux Tribus et de la demi-Tribu au delà du Jourdain; mais aux Lévites il n'avait donné aucun lot parmi eux.
4 Бо Йо́сипових синів було двоє поколінь, Манасі́я та Єфре́м, а Левитам не дали спа́дку в краю́, а тільки міста на осе́лення та їхні пасови́ська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.
Car aussi les fils de Joseph formaient deux Tribus, Manassé et Ephraïm, et on ne donna aux Lévites de portion dans le pays que des villes pour y loger, et leurs banlieues pour recevoir leurs troupeaux et leurs biens.
5 Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили край.
Les enfants d'Israël exécutèrent les ordres donnés par l'Éternel à Moïse, et firent le partage du pays.
6 І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Кале́в, син Єфуннеїв, кеназзе́янин: „Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.
Et les fils de Juda s'approchèrent de Josué à Guilgal, et Caleb, fils de Jéphunné, issu de Kénaz, lui dit: Tu as connaissance de la parole adressée par l'Éternel à Moïse, homme de Dieu, pour ce qui me concerne ainsi que toi, à Cadès-Barnéa.
7 Я був віку сорока́ літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа ви́відати той край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.
J'avais quarante ans, lorsque Moïse, serviteur de l'Éternel, m'envoya de Cadès-Barnéa explorer le pays, et je lui rendis compte ainsi que mon cœur le sentait.
8 А мої браття, що ходили зо мною, знеси́лили були́ серце народу, а я обстава́в за Господом, Богом моїм.
Et mes frères qui avaient fait le voyage avec moi, découragèrent le peuple, mais moi j'obéis pleinement à l'Éternel, mon Dieu.
9 І присягнув Мойсей того дня, говорячи: „ Поправді кажу́, — той край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спа́док тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обстава́в за Господом, Богом моїм.
Et en ce jour-là Moïse prononça ce serment: Certainement le pays que ton pied a foulé deviendra le lot de toi et de tes fils à perpétuité, parce que tu as pleinement obéi à l'Éternel, mon Dieu.
10 А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді́, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.
Et maintenant, voici, l'Éternel m'a conservé la vie, comme Il l'a promis, pendant ces quarante-cinq années depuis que l'Éternel adressa cette parole à Moïse, quand Israël parcourait le désert;
11 Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, — яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і вихо́дити, і прихо́дити.
or maintenant voici, aujourd'hui j'ai quatre-vingt-cinq ans; j'ai encore aujourd'hui la même vigueur qu'au temps où Moïse me confia ma mission; la force que j'avais alors est la force que j'ai aujourd'hui pour faire la guerre, pour aller et venir.
12 А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там ве́летні та великі укрі́плені міста́. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь“.
Maintenant donc donne-moi cette montagne que l'Éternel m'a promise en ce temps-là. Car dans ce temps-là aussi tu as appris que les Anakites sont là et qu'il s'y trouve de grandes villes fortifiées. L'Éternel peut-être sera avec moi, et je les expulserai selon la promesse de l'Éternel.
13 І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хевро́н за спа́док.
Alors Josué le bénit et il donna Hébron à Caleb pour son lot,
14 Тому став Хевро́н Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзе́янинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обстава́в за Господом, Богом Ізраїля.
c'est pourquoi Caleb, fils de Jéphunné, issu de Kénaz, a eu Hébron pour lot jusqu'aujourd'hui, parce qu'il avait pleinement obéi à l'Éternel, Dieu d'Israël.
15 А ім'я́ Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між ве́летнів був найбільший чоловік. А Край заспоко́ївся від війни.
Or Hébron portait autrefois le nom de Kiriath-d'Arba; celui-ci était l'homme le plus grand parmi les Anakites, et le pays se reposa des troubles de la guerre.
