Ісус Навин 11
1 І сталося, як почув це хацорський цар Явін, то послав до мадонського царя Йовава, і до царя шімронського, і до царя ахшафського,
Då Jabin, kongen i Hasor, fekk spurt dette, sende han bod til Jobab, kongen i Madon, og til kongen i Simron og kongen i Aksaf
2 і до царів, що з пі́вночі на горі та в степу́ на пі́вдень Кінроту, і в Шефелі, і на верхах Дори з за́ходу, —
og dei andre kongarne der nord, i fjellbygderne og på moarne sunnanfor Kinnerot og på låglandet og på Dorhøgderne utmed havet -
3 ханаане́янин зо сходу та з за́ходу, а аморе́янин, і хітте́янин, і періззе́янин, і євусе́янин, а хівве́янин під Гермоном, у краї Міцпи́.
til kananitarne, både i aust og i vest, og til amoritarne og hetitarne og perizitarne og jebusitarne uppi fjelli, og hevitarne nedunder Hermon, i Mispalandet.
4 І вийшли вони та всі їхні табо́ри з ними, народ, числе́нний кі́лькістю, як пісок, що на березі моря, і ко́ней та колесни́ць — дуже багато.
Då tok dei ut med alle herarne sine, ein hop so tett som sanden på havsens strand, med hestar og vogner i haugetal.
5 І змо́вилися всі ці царі, і прийшли й таборува́ли ра́зом при озері Мером, іцоб воювати з Ізраїлем.
Alle desse kongarne sette einannan stemna, og for til Meromvatnet; der lægra dei seg alle i hop, og vilde stridast med Israel.
6 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо взавтра коло цього ча́су Я покладу їх усіх тру́пами перед Ізраїлем; їхнім ко́ням попідрі́зуєш жили ніг, а їхні колесниці попалиш в огні“.
Då sagde Herren til Josva: «Ver ikkje rædd deim! I morgon dette bil legg eg deim alle drepne framfor augo åt Israel. Du skal skjera sund hasarne på hestarne deira og brenna upp vognerne!»
7 І вийшов на них знена́цька Ісус та всі вояки́ з ним при озері Мером, та й напали на них.
Josva og heile heren hans kom brått yver deim ved Meromvatnet, og tok på deim.
8 І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибива́ли їх, так що не зоставили їм жодного врято́ваного.
Og Herren gav deim i Israels hender; Israels-sønerne vann yver deim og sette etter deim alt til Stor-Sidon og Misrefot-Majim og i aust alt til Mispedalen, og hogg deim ned, so ingen vart att eller slapp undan.
9 І зробив їм Ісус, як сказав йому Господь: їхнім ко́ням попідрізував жили, а їхні колесни́ці попалив ув огні.
Og Josva for åt med deim som Herren hadde sagt til honom; hestarne deira skar han hasarne sund på, og vognerne brende han upp.
10 І вернувся Ісус того ча́су, і здобув Хацор, а його царя вбив мечем, бо Хацор перед тим був головою всіх тих царств.
Med so gjort snudde han um, og tok Hasor og hogg ned kongen som budde der; for Hasor var fyrr i tidi hovudstaden for alle desse riki.
11 І вони повбивали ві́стрям меча кожну особу, що в ньому, зробили їх закляттям, — не позосталася жодна душа, а Хацора спалив огнем.
Dei bannstøytte byen, og tynte med odd og egg kvart mannsbarn som der fanst; det vart ikkje livande liv att. Josva brende upp Hasor;
12 А всі царські́ міста́ та всіх їхніх царів Ісус здобув, та й повбивав їх ві́стрям меча, зробив їх закляттям, як наказав був Мойсей, раб Господній.
sidan tok han alle dei andre kongebyarne med kongarne deira, og øydde deim med odd og egg; han bannstøytte deim, soleis som Moses, Herrens tenar, hadde sagt honom fyre.
13 Тільки всі міста́, що стоять на згі́р'ях своїх, не спалив їх Ізраїль, крім Хацору, — одно́го його́ спалив Ісус.
Men ingen av dei byarne som låg der på høgderne, sette israelitarne eld på; det var berre Hasor Josva brende upp.
14 А всю здо́бич тих міст та худобу Ізраїлеві сини забрали собі; тільки кожну люди́ну побили ві́стрям меча, аж поки вони не вигубили їх, — не позоставили жодної душі.
Og alt herfanget og bufeet Israels-sønerne tok i desse byarne, eigna dei til seg; men folki tynte dei med odd og egg, til dei hadde rudt deim ut; dei sparde ikkje eit einaste liv.
15 Як Господь наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, так Мойсей наказав Ісусові, і так зробив Ісус, — не занеха́в ані сло́ва зо всього, що Господь наказав був Мойсеєві.
Det som Herren hadde sagt Moses, tenaren, sin fyre, det hadde Moses sagt med Josva, og etter det gjorde Josva; han gløymde ikkje noko av alt det Herren hadde sagt til Moses.
16 І взяв Ісус ввесь той край: го́ри Юди і ввесь Неґев, і ввесь ґошенський край, і Шефелу, і Араву, і гори Ізра́їлеві, і їхню надмо́рську низину́,
Soleis tok Josva heile dette landet, både fjellbygderne og heile Sudlandet og heile Gosenlandet og låglandet og moarne og fjellbygderne i Israel og flatlandet som ligg nedunder deim,
17 від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, і аж до Баал-Ґаду в лива́нській долині під горою Гермо́н. А всіх їхніх царів він забрав, і би́в їх, і повбивав їх.
frå svadknausen som ris upp yver Se’ir, til Ba’al-Gad i Libanonsdalen, nedunder Hermonfjellet; og alle kongarne der fanga han, og slo deim i hel.
18 Довгий час провадив Ісус війну зо всіма́ тими царями.
I lang tid låg Josva i strid med alle desse kongarne.
19 Не було міста, що склало б мир з Ізраїлевими синами, окрім хівве́янина, ґів'онських ме́шканців, — усе взяли́ війною.
Det fanst ingen by som gav seg under Israels-sønerne med gode, utan hevitarne i Gibeon; alt hitt tok dei med magt.
20 Бо від Господа було́, щоб зробити запеклим їхнє серце на війну проти Ізраїля, щоб учинити їх закляттям, щоб не було для них милости, але щоб вигубити їх, як Господь наказав був Мойсеєві.
Herren laga det so at dei gjorde seg harde i hugen og møtte Israel i strid, av di han vilde at dei skulde bannstøytast og ingen nåde få, men øydast ut, soleis som han hadde sagt med Moses.
21 І прийшов Ісус того ча́су, і вигубив ве́летнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, — ра́зом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям.
I den same tidi kom Josva og rudde ut anakitarne i fjellbygderne, i Hebron og Debir og Anab, og på heile Judafjellet og heile Israelsfjellet. Han bannstøytte både deim og byarne deira.
22 Не позоставив ве́летня в кра́ї Ізраїлевих синів, — вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді.
Ingen anakit vart att i Israelslandet, berre dei som var i Gasa og Gat og Asdod, fekk liva.
23 І взяв Ісус увесь край, усе так, як говорив був Господь до Мойсея. І Ісус дав його Ізра́їлеві на спа́док, за їхнім поділом на їхні племе́на. А край заспоко́ївся від війни.
Josva lagde under seg heile landet, heiltupp soleis som Herren hadde sagt til Moses, og let israelitarne få det til odel og eiga etter sine folkegreiner og ætter, då landet var kome til ro etter ufreden.
