Ісус Навин 11
1 І сталося, як почув це хацорський цар Явін, то послав до мадонського царя Йовава, і до царя шімронського, і до царя ахшафського,
Mikor pedig meghallotta ezt Jábin, Hásornak királya, külde Jobábhoz, Mádonnak királyához, és Simronnak királyához, és Aksáfnak királyához,
2 і до царів, що з пі́вночі на горі та в степу́ на пі́вдень Кінроту, і в Шефелі, і на верхах Дори з за́ходу, —
És azokhoz a királyokhoz, a kik laknak vala észak felé a hegységben, és a pusztában Kinneróttól délre, és a síkságon, és Dór magaslatain a tenger felé;
3 ханаане́янин зо сходу та з за́ходу, а аморе́янин, і хітте́янин, і періззе́янин, і євусе́янин, а хівве́янин під Гермоном, у краї Міцпи́.
A Kananeushoz napkelet és napnyugat felé, és az Emoreushoz, a Khittheushoz, a Perizeushoz, a Jebuzeushoz a hegyek közé, és a Khivveushoz a Hermon alá, Mispának földére.
4 І вийшли вони та всі їхні табо́ри з ними, народ, числе́нний кі́лькістю, як пісок, що на березі моря, і ко́ней та колесни́ць — дуже багато.
És kijövének ők és velök az ő egész táboruk, sok nép, olyan sok, mint a fövény, a mely a tenger partján van, és igen sok ló és szekér.
5 І змо́вилися всі ці царі, і прийшли й таборува́ли ра́зом при озері Мером, іцоб воювати з Ізраїлем.
És összegyülének mindezek a királyok, és megindulának, és táborba szállának együttesen Méromnak vizeinél, hogy hadakozzanak Izráel ellen.
6 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо взавтра коло цього ча́су Я покладу їх усіх тру́пами перед Ізраїлем; їхнім ко́ням попідрі́зуєш жили ніг, а їхні колесниці попалиш в огні“.
Ekkor monda az Úr Józsuénak: Ne félj tőlök, mert holnap ilyenkorra mindnyájokat átdöfötten vetem az Izráel elé; lovaikat bénítsd meg, szekereiket pedig égesd meg tűzzel.
7 І вийшов на них знена́цька Ісус та всі вояки́ з ним при озері Мером, та й напали на них.
Elméne azért Józsué és vele az egész hadakozó nép azok ellen a Mérom vizeihez nagy hirtelen, és reájok rohanának.
8 І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибива́ли їх, так що не зоставили їм жодного врято́ваного.
És adá őket az Úr Izráelnek kezébe, és verék őket és űzék őket egészen a nagy Sidonig és Miszrefót-Majimig, és Mispának völgyéig napkelet felé, és leverék őket annyira, hogy senki sem maradt közülök életben.
9 І зробив їм Ісус, як сказав йому Господь: їхнім ко́ням попідрізував жили, а їхні колесни́ці попалив ув огні.
És úgy cselekedék velök Józsué, a mint megmondotta vala néki az Úr: az ő lovaikat megbénítá, szekereiket pedig tűzzel égeté el.
10 І вернувся Ісус того ча́су, і здобув Хацор, а його царя вбив мечем, бо Хацор перед тим був головою всіх тих царств.
Majd visszafordula Józsué ugyanazon időben és bevevé Hásort, királyát pedig fegyverrel megölé (Hásor ugyanis mindezeknek az országoknak feje volt az előtt);
11 І вони повбивали ві́стрям меча кожну особу, що в ньому, зробили їх закляттям, — не позосталася жодна душа, а Хацора спалив огнем.
És levágának minden lelket, a mely benne vala, megölvén őket fegyver élével; nem maradt meg egy élő sem; Hásort pedig tűzzel égeté meg.
12 А всі царські́ міста́ та всіх їхніх царів Ісус здобув, та й повбивав їх ві́стрям меча, зробив їх закляттям, як наказав був Мойсей, раб Господній.
És e királyoknak minden városát és minden királyukat is meghódoltatá Józsué, és megölé őket fegyver élével, kipusztítván őket, a mint megparancsolta vala Mózes, az Úrnak szolgája.
13 Тільки всі міста́, що стоять на згі́р'ях своїх, не спалив їх Ізраїль, крім Хацору, — одно́го його́ спалив Ісус.
Csak épen azokat a városokat nem égeté meg Izráel, a melyek halmokon állottak vala, kivéve Hásort, egyedül ezt égeté meg Józsué.
14 А всю здо́бич тих міст та худобу Ізраїлеві сини забрали собі; тільки кожну люди́ну побили ві́стрям меча, аж поки вони не вигубили їх, — не позоставили жодної душі.
És e városoknak minden zsákmányolni valóját, és a barmokat is magoknak zsákmányolák el Izráel fiai; csak az embereket hányák mind fegyver élére, míglen kipusztíták őket. Nem hagytak meg egy élőt sem.
15 Як Господь наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, так Мойсей наказав Ісусові, і так зробив Ісус, — не занеха́в ані сло́ва зо всього, що Господь наказав був Мойсеєві.
A mint parancsolt az Úr Mózesnek, az ő szolgájának, úgy parancsolt Mózes Józsuénak, és úgy cselekedék Józsué, semmit el nem hagyott mindabból, a mit az Úr parancsolt vala Mózesnek.
16 І взяв Ісус ввесь той край: го́ри Юди і ввесь Неґев, і ввесь ґошенський край, і Шефелу, і Араву, і гори Ізра́їлеві, і їхню надмо́рську низину́,
És elfoglalá Józsué mindazt a földet, a hegységet, az egész déli vidéket, az egész Gósen földét, úgy a síkságot, mint a pusztát, és Izráel hegyét és annak síkságát.
17 від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, і аж до Баал-Ґаду в лива́нській долині під горою Гермо́н. А всіх їхніх царів він забрав, і би́в їх, і повбивав їх.
A kopasz hegytől fogva, a mely Szeír felé emelkedik, egészen Baál-Gádig, a Libanon völgyében, a Hermon hegye alatt; királyaikat pedig mind elfogá és megveré és megölé őket.
18 Довгий час провадив Ісус війну зо всіма́ тими царями.
Sok napon át viselt hadat Józsué mindezekkel a királyokkal.
19 Не було міста, що склало б мир з Ізраїлевими синами, окрім хівве́янина, ґів'онських ме́шканців, — усе взяли́ війною.
Nem volt város, a mely békességre lépett volna Izráel fiaival, kivéve a Gibeonban lakó Khivveusokat; haddal vették azt meg mind.
20 Бо від Господа було́, щоб зробити запеклим їхнє серце на війну проти Ізраїля, щоб учинити їх закляттям, щоб не було для них милости, але щоб вигубити їх, як Господь наказав був Мойсеєві.
Mert az Úrtól volt az, hogy megkeményítvén szíveiket, haddal menjenek Izráel ellen, hogy eltörölje őket; hogy ne legyen nékik irgalom, hanem hogy elpusztítsa őket, a mint megparancsolta vala az Úr Mózesnek.
21 І прийшов Ісус того ча́су, і вигубив ве́летнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, — ра́зом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям.
Majd elméne Józsué ez időben, és kiirtá az Anákokat a hegyek közül Hebronból, Debirből, Anábból és Júdának minden hegyéből, és Izráelnek minden hegyéből; városaikkal együtt törlé el őket Józsué.
22 Не позоставив ве́летня в кра́ї Ізраїлевих синів, — вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді.
Nem maradtak Anákok Izráel fiainak földén, csak Gázában, Gáthban és Asdódban hagyattak meg.
23 І взяв Ісус увесь край, усе так, як говорив був Господь до Мойсея. І Ісус дав його Ізра́їлеві на спа́док, за їхнім поділом на їхні племе́на. А край заспоко́ївся від війни.
Elfoglalá azért Józsué az egész földet egészen úgy, a mint az Úr mondotta vala Mózesnek, és adá azt Józsué örökségül Izráelnek, osztályrészeikhez képest, nemzetségeik szerint. A föld pedig megnyugovék a harcztól.
