Ісус Навин 11

1 І сталося, як почув це хацорський цар Явін, то послав до мадонського царя Йовава, і до царя шімронського, і до царя ахшафського,

Et lorsque Jabin, Roi de Hatsor, apprit ces faits, il envoya requérir Jobab, Roi de Madon, et le Roi de Simron, et le Roi de Achsaph,

2 і до царів, що з пі́вночі на горі та в степу́ на пі́вдень Кінроту, і в Шефелі, і на верхах Дори з за́ходу, —

et les Rois qui étaient au nord dans la montagne et dans la plaine au sud de Kinnéroth, et dans le Pays-bas et sur la hauteur de Dor à l'occident;

3 ханаане́янин зо сходу та з за́ходу, а аморе́янин, і хітте́янин, і періззе́янин, і євусе́янин, а хівве́янин під Гермоном, у краї Міцпи́.

les Cananéens de l'orient et de l'occident, et les Amoréens et les Héthiens et les Périzzites, et les Jébusites sur la montagne et les Hévites au pied de l'Hermon dans la contrée de Mitspa.

4 І вийшли вони та всі їхні табо́ри з ними, народ, числе́нний кі́лькістю, як пісок, що на березі моря, і ко́ней та колесни́ць — дуже багато.

Et ils se mirent en campagne, eux et toutes leurs armées avec eux, troupe considérable, égale en nombre aux grains de sable des bords de la mer, ayant de la cavalerie et des chars en quantité très grande.

5 І змо́вилися всі ці царі, і прийшли й таборува́ли ра́зом при озері Мером, іцоб воювати з Ізраїлем.

Et après être convenus du rendez-vous, tous ces Rois vinrent camper ensemble près des eaux de Mérom pour en venir aux mains avec Israël.

6 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо взавтра коло цього ча́су Я покладу їх усіх тру́пами перед Ізраїлем; їхнім ко́ням попідрі́зуєш жили ніг, а їхні колесниці попалиш в огні“.

Mais l'Éternel dit à Josué: N'aie pas peur d'eux, car demain, à pareil moment, moi-même je les livrerai tous défaits à Israël; tu couperas le tendon à leurs chevaux, et tu brûleras au feu leurs chars.

7 І вийшов на них знена́цька Ісус та всі вояки́ з ним при озері Мером, та й напали на них.

Alors Josué avec toute sa troupe guerrière fondit sur eux à l'improviste près des eaux de Mérom, et les assaillit.

8 І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибива́ли їх, так що не зоставили їм жодного врято́ваного.

Et l'Éternel les livra entre les mains des Israélites qui les battirent et les poursuivirent jusqu'à Sidon, la grande, et jusqu'aux Eaux-brûlantes, et jusqu'à la vallée de Mitspeh vers l'orient, et ils les défirent à ne leur pas laisser un réchappé.

9 І зробив їм Ісус, як сказав йому Господь: їхнім ко́ням попідрізував жили, а їхні колесни́ці попалив ув огні.

Et Josué les traita conformément à ce que lui avait dit l'Éternel; il coupa le tendon à leurs chevaux et brûla leurs chars au feu.

10 І вернувся Ісус того ча́су, і здобув Хацор, а його царя вбив мечем, бо Хацор перед тим був головою всіх тих царств.

Et dans ce même temps Josué revint sur ses pas, et il s'empara de Hatsor dont il fit périr le Roi par l'épée; car dès longtemps Hatsor était le chef-lieu de tous ces royaumes;

11 І вони повбивали ві́стрям меча кожну особу, що в ньому, зробили їх закляттям, — не позосталася жодна душа, а Хацора спалив огнем.

et ils frappèrent avec le tranchant de l'épée toutes les personnes qui s'y trouvaient, après les avoir dévouées; il ne survécut rien de ce qui respirait, et il brûla Hatsor au feu.

12 А всі царські́ міста́ та всіх їхніх царів Ісус здобув, та й повбивав їх ві́стрям меча, зробив їх закляттям, як наказав був Мойсей, раб Господній.

Et Josué s'empara de toutes les villes de ces Rois et de tous leurs Rois qu'il passa au fil de l'épée et dévoua selon l'ordre de Moïse, serviteur de l'Éternel.

13 Тільки всі міста́, що стоять на згі́р'ях своїх, не спалив їх Ізраїль, крім Хацору, — одно́го його́ спалив Ісус.

Seulement toutes les villes restées sur leur emplacement ne furent pas brûlées par Israël, à l'exception de Hatsor qui seule fut brûlée par Josué.

14 А всю здо́бич тих міст та худобу Ізраїлеві сини забрали собі; тільки кожну люди́ну побили ві́стрям меча, аж поки вони не вигубили їх, — не позоставили жодної душі.

Et les enfants d'Israël firent leur butin de toutes les dépouilles de ces villes et des bestiaux; seulement ils passèrent au fil de l'épée la totalité des hommes, jusqu'à leur extermination, sans rien laisser de ce qui respirait.

15 Як Господь наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, так Мойсей наказав Ісусові, і так зробив Ісус, — не занеха́в ані сло́ва зо всього, що Господь наказав був Мойсеєві.

Ainsi que l'Éternel l'avait ordonné à Moïse, son serviteur, ainsi Moïse l'ordonna-t-il à Josué, et ainsi fit Josué sans rien omettre de tout ce que l'Éternel avait ordonné à Moïse.

16 І взяв Ісус ввесь той край: го́ри Юди і ввесь Неґев, і ввесь ґошенський край, і Шефелу, і Араву, і гори Ізра́їлеві, і їхню надмо́рську низину́,

C'est ainsi que Josué conquit tout ce pays-là, la Montagne et tout le Midi et tout le district de Gosen et le Pays-bas et la plaine et la montagne d'Israël avec son Pays-bas,

17 від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, і аж до Баал-Ґаду в лива́нській долині під горою Гермо́н. А всіх їхніх царів він забрав, і би́в їх, і повбивав їх.

depuis la croupe nue qui monte vers Séir, jusqu'à Baal-Gad dans la vallée du Liban au pied du mont Hermon, et il prit tous leurs Rois qu'il égorgea et fit périr.

18 Довгий час провадив Ісус війну зо всіма́ тими царями.

La guerre que Josué soutint contre tous ces Rois fut de longue durée.

19 Не було міста, що склало б мир з Ізраїлевими синами, окрім хівве́янина, ґів'онських ме́шканців, — усе взяли́ війною.

Il n'y eut pas une ville qui se rendît par capitulation aux enfants d'Israël, excepté les Hévites habitant Gabaon; ils les prirent toutes après un combat.

20 Бо від Господа було́, щоб зробити запеклим їхнє серце на війну проти Ізраїля, щоб учинити їх закляттям, щоб не було для них милости, але щоб вигубити їх, як Господь наказав був Мойсеєві.

Car ce fut par une dispensation de l'Éternel que leur cœur s'endurcit pour engager la lutte avec Israël, afin qu'on les dévouât, qu'on ne leur fît point de quartier, mais qu'on les détruisît, au contraire, comme l'Éternel l'avait ordonné à Moïse.

21 І прийшов Ісус того ча́су, і вигубив ве́летнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, — ра́зом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям.

Et dans ce même temps Josué se mit en marche; et il extermina les Anakites de la Montagne, de Hébron, de Debir, de Anab et de toute la Montagne de Juda et de toute la montagne d'Israël: Josué les dévoua avec leurs villes.

22 Не позоставив ве́летня в кра́ї Ізраїлевих синів, — вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді.

Il ne resta point d'Anakites dans le pays des enfants d'Israël; il n'en resta que dans Gaza, Gath et Asdod.

23 І взяв Ісус увесь край, усе так, як говорив був Господь до Мойсея. І Ісус дав його Ізра́їлеві на спа́док, за їхнім поділом на їхні племе́на. А край заспоко́ївся від війни.

Et c'est ainsi que Josué s'empara de tout le pays, selon toutes les promesses faites par l'Éternel à Moïse, et Josué le donna comme patrimoine à Israël selon ses divisions, selon ses Tribus. Et le pays eut trêve de guerre.