Ісус Навин 10
1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закля́ттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що ме́шканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,
Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi he fanongo ʻe ʻAtoni-Seteki ko e tuʻi ʻo Selūsalema kuo maʻu ʻe Siosiua ʻa ʻAi, pea kuo ne fakaʻauha ʻaupito ia; hangē ko ia naʻa ne fai ki Seliko mo hono tuʻi, kuo pehē pe ʻene fai ki ʻAi mo hono tuʻi: pea koeʻuhi kuo fakalelei mo ʻIsileli ʻae kakai ʻo Kipione, pea kuo nau nonofo;
2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царськи́х, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.
Naʻa nau manavahē lahi ai, he koeʻuhi ko e kolo lahi ʻa Kipione, ʻo hangē ha kolo ʻoe houʻeiki, pea koeʻuhi naʻe lahi ia ʻia ʻAi, pea ko e kau tangata kotoa pē ʻi ai ko e kau mālohi.
3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:
Ko ia naʻe fekau ai ʻe ʻAtoni-Seteki ko e tuʻi ʻo Selūsalema kia Hoami ko e tuʻi ʻa Hepeloni, pea kia Pilami ko e tuʻi ʻo Samuti, pea kia Safia ko e tuʻi ʻo Lakisi, pea kia Tipa ko e tuʻi ʻo Ekeloni, ʻo pehē,
4 „Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замири́в з Ісусом та з Ізраїлевими синами“.
“Mou haʻu ni kiate au, ʻo tokoni au, koeʻuhi ke tau taaʻi ʻa Kipione: he kuo fakalelei ia mo Siosiua pea mo e fānau ʻa ʻIsileli.”
5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табо́ри їхні, і розтаборува́лися при Ґів'оні, і воювали проти них.
Ko ia, ko e tuʻi ʻe toko nima ʻoe kau ʻAmoli, ko e tuʻi ʻo Selūsalema, ko e tuʻi ʻo Hepeloni, ko e tuʻi ʻo Samuti, ko e tuʻi ʻo Lakisi, ko e tuʻi ʻo Ekeloni, naʻe fakataha ʻakinautolu, ʻo ʻalu hake, ʻakinautolu mo ʻenau tau kotoa pē, ʻo ʻapitanga ʻi he ʻao ʻo Kipione, ko honau tauʻi ia.
6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табо́ру в Ґілґал, говорячи: „Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують го́ри“.
Pea naʻe fekau ʻe he kau tangata ʻo Kipione kia Siosiua ʻi he ʻapitanga ʻi Kilikali, ʻo pehē; “ʻOua naʻa ke fakatuai ho nima mei hoʻo kau tamaioʻeiki; ka ke ʻalu vave hake kiate kimautolu, ʻo fakamoʻui ʻakimautolu, pea tokoniʻi ʻakimautolu: he ko e ngaahi tuʻi kotoa pē ʻoe kau ʻAmoli ʻoku nofo ʻi he ngaahi moʻunga kuo nau kātoa kiate kimautolu ko homau tauʻi.”
7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки́ й військо́ві лицарі.
Pea naʻe ʻalu hake ai ʻa Siosiua mei Kilikali, ʻa ia, mo e kakai tau kotoa pē mo ia, mo e kau tangata mālohi kotoa pē mo e toʻa.
8 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою“.
Pea naʻe folofola ʻa Sihova kia Siosiua, “ʻOua naʻa ke manavahē kiate kinautolu: he kuo u tukuange ʻakinautolu ki ho nima: ʻoku ʻikai ha tangata ʻe tokotaha ʻiate kinautolu te ne tuʻu ʻi ho ʻao.”
9 І прибув до них Ісус знена́цька, — ці́лу ніч ішов із Ґілґалу.
Ko ia naʻe haʻu ʻo hoko fakafokifā pē ʻa Siosiua kiate kinautolu, ʻo ʻalu hake ʻi he poʻuli mei Kilikali.
10 І Господь навів на них замі́шання перед Ізраїлем, і побив їх великою пора́зкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
Pea naʻe veuveuki ʻakinautolu ʻe Sihova ʻi he ʻao ʻo ʻIsileli, pea naʻe tāmateʻi ʻakinautolu ʻi he tā lahi ʻi Kipione, pea tuli ʻakinautolu ʻi he hala ʻoku ʻalu hake ki Pete-holoni, pea naʻe teʻia ʻakinautolu ʻo aʻu ki ʻAseka, pea ki Maketa.
11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.
Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi heʻenau hola mei he ʻao ʻo ʻIsileli, pea ʻi he hala ʻoku ʻalu hifo ki Pete-holoni, naʻe lī hifo ai ʻe Sihova mei langi, ʻae ngaahi maka lahi kiate kinautolu ʻo aʻu ki ʻAseka, pea naʻa nau mate ai: naʻe tokolahi hake ʻakinautolu naʻe mate ʻi he ʻuha maka ʻiate kinautolu naʻe tāmateʻi ʻe he fānau ʻa ʻIsileli ʻaki ʻae heletā.
12 Тоді Ісус говорив Господе́ві того дня, коли Господь дав аморе́янина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на оча́х Ізраїля: „Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!
Pea naʻe toki lea ʻa Siosiua kia Sihova ʻi he ʻaho ʻaia naʻe tukuange ai ʻe Sihova ʻae kau ʻAmoli ʻi he ʻao ʻoe fānau ʻa ʻIsileli, pea naʻe pehē ʻe ia ʻi he ʻao ʻo ʻIsileli kotoa pē, “Laʻā, ke ke tuʻumaʻu koe ki Kipione; pea ko koe, māhina, ʻi he teleʻa ʻo ʻAsaloni.”
13 І сонце затри́малося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам“. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже ці́лий день.
Pea naʻe tuʻumaʻu ʻae laʻā, pea naʻe tatali pe ʻae māhina, kaeʻoua ke ʻosi ʻae fai totongi ʻe he kakai ki honau fili. ʻIkai kuo tohi ʻae meʻa ni ʻi he tohi ʻa Sesa? Pea ko ia naʻe tuʻumaʻu ʻae laʻā ʻi he loto langi, pea naʻe ʻikai fakavave ke ʻalu hifo ia ʻi hono tatau nai mo e ʻaho kotoa.
14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав лю́дського голосу, — бо Господь воював для Ізраїля.
Pea naʻe ʻikai ha ʻaho ʻo hangē ko ia ʻi muʻa pe kimui ʻo ia, koeʻuhi ke tokanga ʻa Sihova ki he leʻo ʻoe tangata: he naʻe tau ʻa Sihova koeʻuhi ko ʻIsileli.
15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табо́ру в Ґілґал.
Pea naʻe liu mai ʻa Siosiua, mo ʻIsileli kotoa pē mo ia, ki he ʻapitanga ʻi Kilikali.
16 А ті п'ять царів повтікали, та й схова́лися в печері в Маккеді.
Ka naʻe hola ʻae kau tuʻi ʻe toko nima ni, ʻo [nau ]fufū ʻakinautolu ʻi he ʻana ʻi Maketa.
17 І було доне́сено Ісусові й сказано: „Зна́йдені ті п'ять царів, схо́вані в печері в Маккеді“.
Pea naʻe tala kia Siosiua, ʻo pehē, “Kuo ʻilo ʻae tuʻi ʻe toko nima kuo nau fufū ʻi he ʻana ʻi Maketa.”
18 А Ісус відказав: „Приваліть велике каміння на о́твір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.
Pea pehē ʻe Siosiua, “Tekaʻi ʻae ngaahi maka lalahi ki he ngutu ʻana, pea fakanofo ki ai ʻae kau tangata ke leʻohi ʻakinautolu:
19 А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні за́дні сте́жі, і не давайте їм вхо́дити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку“.
Pea ʻoua naʻa mou tatali, kae tuli ki homou ngaahi fili, pea taaʻi honau muifononga; ʻoua naʻa mou tuku ʻakinautolu ke hū ki heʻenau ngaahi kolo: he kuo tuku ʻakinautolu ʻe Sihova ko homou ʻOtua ki homou nima.”
20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику пора́зку, так, що прийшов їм кінець, а врято́вані повтікали від них, і повхо́дили до тверди́нних міст,
Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi he fakaʻosi hono taaʻi ʻakinautolu ʻe Siosiua mo e fānau ʻa ʻIsileli, ʻi he tāmateʻi lahi ʻaupito, kenau ʻauha ai, naʻe hū ʻakinautolu naʻe hao ki he ngaahi kolo mālohi.
21 то ввесь народ у споко́ї вернувся до табо́ру до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!
Pea naʻe liu mai ʻae kakai kotoa pē ki he ʻapitanga kia Siosiua ʻi Maketa ʻi he fiemālie: naʻe ʻikai lea kovi ha tokotaha ki he fānau ʻa ʻIsileli.
22 І сказав Ісус: „Відчиніть о́твір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьо́х царів“.
Pea toki pehē ai ʻe Siosiua, “Toʻo ʻae ngutu ʻana, ʻo ʻomi ʻae tuʻi naʻe toko nima kiate au mei he ʻana.”
23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.
Pea naʻa nau fai ia, ʻo ʻomi kituʻa kiate ia ʻae tuʻi ko ia ʻe toko nima mei he ʻana, ko e tuʻi ʻo Selūsalema, mo e tuʻi ʻo Hepeloni, mo e tuʻi ʻo Samuti, mo e tuʻi ʻo Lakisi, mo e tuʻi ʻo Ekeloni.
24 І сталося, як привели́ тих царів до Ісуса, то Ісус закли́кав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військо́вим начальникам, що йшли з ним: „Підійдіть, — поста́вте свої ноги на шиї цих царів“. І вони попідхо́дили, і поста́вили свої ноги на їхні шиї.
Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi heʻenau ʻomi ʻae ngaahi tuʻi na kia Siosiua, naʻe fekau ʻe Siosiua ki he kau tangata kotoa pē ʻo ʻIsileli, ʻo ne pehē ki he ngaahi ʻeiki ʻoe kautau ʻaia naʻe ʻalu mo ia, Mou ʻunuʻunu mai, pea ʻai homou vaʻe ki he kia ʻoe ngaahi tuʻi ni. Pea naʻa nau ʻunuʻunu mai pea naʻe ʻai honau vaʻe ki honau kia.
25 І сказав до них Ісус: „Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте“.
Pea naʻe pehē ʻe Siosiua kiate kinautolu, “ʻOua naʻa mou manavahē, pea ʻoua naʻa mou lilika, ka mou mālohi, pea lototoʻa: he koeʻuhi ʻe fai pehē pē ʻe Sihova ki homou ngaahi fili ʻaia ʻoku mou tauʻi.”
26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох дере́вах. І висіли вони на тих дере́вах аж до вечора.
Pea hili ia naʻe taaʻi ʻe Siosiua ʻakinautolu, ʻo tāmateʻi, pea ne tautau ʻakinautolu ki he ʻakau ʻe nima: pea naʻe tautau ai pe ʻakinautolu ki he ʻakau ʻo aʻu ki he efiafi.
27 І сталося на час за́ходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дере́в, і повкида́ли їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на о́твір печери, де воно аж до цього дня.
Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi he feituʻu efiafi ʻoe tō ʻae laʻā, naʻe fekau ʻe Siosiua, pea naʻa nau tuku hifo ʻakinautolu mei he ngaahi ʻakau, pea naʻe lī ʻakinautolu ki he ʻana ʻaia naʻe fufū ai ʻakinautolu, pea naʻe hili ʻae ngaahi maka lalahi ki he ngutu ʻana, pea ʻoku kei ai ni.
28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив ві́стрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.
Pea naʻe kapa ʻe Siosiua ʻi he ʻaho ko ia ʻa Maketa, ʻo ne taaʻi ʻaki ia ʻae mata ʻoe heletā, mo e tuʻi ʻo ia naʻa ne fakaʻauha, ʻakinautolu, mo e kakai kotoa pē naʻe ʻi ai naʻe ʻikai tuku ʻe ia ha tokotaha ke toe pea naʻe fai ʻe ia ki he tuʻi ʻo Maketa ʻo hangē ko ʻene fai ki he tuʻi ʻo Seliko.
29 А Ісус та ввесь Ізра́їль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.
Pea naʻe ʻalu ai ʻa Siosiua mei Maketa, mo ʻIsileli kotoa pē mo ia, ki Lipina, ʻo ne tauʻi ʻa Lipina:
30 І дав Господь в Ізра́їлеву ру́ку також її та царя її, і він побив ві́стрям меча її та кожну особу, що в ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.
Pea naʻe tukuange foki ia ʻe Sihova, mo hono tuʻi ki he nima ʻo ʻIsileli; pea ne taaʻi ʻaki ia ʻae mata ʻoe heletā, mo e kakai kotoa pē naʻe ʻi ai naʻe ʻikai tuku ʻe ia ha niʻihi ke toe ʻi ai ka naʻe fai ki hono tuʻi ʻo hangē ko ia naʻe fai ki he tuʻi ʻo Seliko.
31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборува́в при ньому та воював проти ньо́го.
Pea naʻe ʻalu ʻa Siosiua mei Lipina, mo ʻIsileli kotoa pē mo ia, ki Lakisi, ʻo ne ʻapitanga ki ai, ʻo ne tauʻi ia:
32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, — і здобув він його другого дня, і побив ві́стрям меча його та кожну особу, що в ньому, — усе так, як зробив був Лівні.
Pea naʻe tukuange ʻe Sihova ʻa Lakisi ki he nima ʻo ʻIsileli, ʻaia naʻa ne kapa ia ʻi hono ua ʻoe ʻaho, ʻo ne taaʻi ʻaki ia ʻae mata ʻoe heletā, mo e kakai kotoa pē naʻe ʻi ai, ʻo hangē ko ia kotoa pē naʻa ne fai ki Lipina.
33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.
Pea naʻe haʻu ʻa Holami ko e tuʻi ʻo Kesa ke tokoni ʻa Lakisi; pea taaʻi ia ʻe Siosiua mo hono kakai, pea naʻe ʻikai tuku ʻe ia ha niʻihi kiate ia ke toe.
34 І перейшов Ісус та ввесь Ізра́їль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборува́ли при ньому та воювали з ним.
Pea naʻe ʻalu ʻa Siosiua mei Lakisi ki Ekeloni, mo ʻIsileli kotoa pē mo ia pea nau ʻapitanga ki ai, ʻo tauʻi ia:
35 І здобули́ його того дня, і побили його ві́стрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, — усе так, як зробив був Лахішу.
Pea naʻa nau lavaʻi ia ʻi he ʻaho ko ia ʻo taaʻi ʻaki ia ʻae mata ʻoe heletā, mo e kakai kotoa pē naʻe ʻi ai, naʻa ne fakaʻauha ʻakinautolu ʻi he ʻaho ko ia, ʻo hangē ko ia kotoa pē naʻa ne fai ki Lakisi.
36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.
Pea naʻe ʻalu ʻa Siosiua mei Ekeloni, mo ʻIsileli kotoa pē mo ia, ki Hepeloni pea nau tauʻi ia;
37 І здобув його, і побив ві́стрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, — не позоставив жодного врято́ваного, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була́.
Pea nau lavaʻi ia, ʻo taaʻi ʻaki ia ʻae mata ʻoe heletā, mo hono tuʻi, mo hono ngaahi kolo, mo e kakai kotoa pē naʻe ʻi ai: naʻe ʻikai tuku ʻe ia ha niʻihi ke toe, kae hangē ko ia naʻa ne fai ki Ekeloni; naʻe fakaʻauha ʻaupito ia, mo e kakai kotoa pē naʻe ʻi ai.
38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.
Pea naʻe liu mai ʻa Siosiua, mo ʻIsileli kotoa pē mo ia, ki Tipa; ʻo tauʻi ia:
39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
Pea naʻa ne lavaʻi ia, mo hono tuʻi, mo e ngaahi kolo kotoa pē ʻi ai; pea naʻa nau taaʻi ʻakinautolu ʻaki ʻae mata ʻoe heletā, pea fakaʻauha ʻae kakai kotoa pē naʻe ʻi ai; naʻe ʻikai tuku ʻe ia ha niʻihi ke toe: hangē ko ia naʻa ne fai ki Hepeloni, naʻe pehē ʻene fai ki Tipa, pea ki hono tuʻi; hangē ko ia foki naʻa ne fai ki Lipina, pea ki hono tuʻi.
40 І побив Ісус увесь край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбі́ччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
Naʻe pehē ʻae taaʻi ʻe Siosiua ʻae fonua kotoa pē ʻoe ngaahi moʻunga, pea mo e potu tonga, pea mo e tafangafanga, mo e ngaahi matavai, pea mo honau ngaahi tuʻi kotoa pē: naʻe ʻikai tuku ʻe ia ha niʻihi ke toe, ka naʻe fakaʻauha ʻakinautolu kotoa pē naʻe mānava, ʻo hangē ko e fekau ʻa Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli.
41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.
Pea naʻe taaʻi ʻakinautolu ʻe Siosiua mei Ketesi-pania ʻo aʻu ki Kesa, mo e fonua kotoa pē ʻo Koseni ʻo aʻu ki Kipione.
42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним ра́зом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.
Pea ko e ngaahi tuʻi ni mo honau fonua naʻe maʻu ʻe Siosiua ʻi he kuonga pe taha, he ko Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli naʻa ne tau maʻa ʻIsileli.
43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табо́ру в Ґілґал.
Pea naʻe liu mai ʻa Siosiua, mo ʻIsileli kotoa pē mo ia, ki he ʻapitanga ʻi Kilikali.
