Ісус Навин 10
1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закля́ттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що ме́шканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,
Егда же услыша Адонивезек царь Иерусалимский, яко взя Иисус Гай и потреби его, якоже сотвори Иерихону и царю его, тако сотвори и Гаю и царю его, и яко сами вдашася живущии в Гаваоне ко Иисусу и ко Израилю, и быша в них,
2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царськи́х, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.
и убояшася сами в себе зело: ведяху бо, яко град бяше велик Гаваон, яко един от великих градов, и вси мужие иже в нем крепцы.
3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:
И посла Адонивезек царь Иерусалимский к Еламу царю Хевронску и Фераану царю Иеримуфску, и ко Афию царю Лахисску, и к Давиру царю Одолламску, глаголя:
4 „Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замири́в з Ісусом та з Ізраїлевими синами“.
приидите, взыдите ко мне и помозите ми, да повоюем Гаваона: вдашася бо сами ко Иисусу и к сыном Израилевым.
5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табо́ри їхні, і розтаборува́лися при Ґів'оні, і воювали проти них.
И собрашася и взыдоша пять царей Иевусейских: царь Иерусалимский и царь Хевронский, и царь Иеримуфский и царь Лахисский и царь Одолламский, сами и вси людие их, и обседоша Гаваона и воеваша на него.
6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табо́ру в Ґілґал, говорячи: „Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують го́ри“.
И послаша живущии в Гаваоне ко Иисусу в полк Израилев в Галгалы, глаголюще: не отрешай руки твоея от раб твоих: взыди к нам скоро и помози нам, и изми нас: яко собрани суть на ны вси царие Аморрейстии, живущии в горней.
7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки́ й військо́ві лицарі.
И взыде Иисус от Галгал, сам и вси людие воинстии с ним, всяк сильный крепостию.
8 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою“.
И рече Господь ко Иисусу: не убойся их, яко в руце твои предах я: не останет от них ни един пред вами.
9 І прибув до них Ісус знена́цька, — ці́лу ніч ішов із Ґілґалу.
И прииде на них Иисус внезапу: всю бо нощь иде от Галгал.
10 І Господь навів на них замі́шання перед Ізраїлем, і побив їх великою пора́зкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
И ужаси я Господь от лица сынов Израилевых: и сокруши я Господь сокрушением великим в Гаваоне: и погнаша я путем восхода Вифоронска, и сечаху их даже до Азика и до Макида.
11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.
Внегда же бежати им от лица сынов Израилевых до восхода Вифоронска, и Господь верже на ня камение великое града с небесе даже до Азика, и бысть множае умерших от града каменна, неже убиенных от сынов Израилевых мечем на брани.
12 Тоді Ісус говорив Господе́ві того дня, коли Господь дав аморе́янина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на оча́х Ізраїля: „Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!
Тогда глагола Иисус ко Господу, в оньже день предаде Господь Бог Аморреа под руку Израилеву, егда сокруши их в Гаваоне, и сокрушишася от лица Израилева: и рече Иисус: да станет солнце прямо Гаваону, и луна прямо дебри Елон.
13 І сонце затри́малося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам“. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже ці́лий день.
И ста солнце и луна в стоянии, дондеже отмсти Бог врагом их. Не сие ли есть писано в книгах Праведнаго: и ста солнце посреде небесе и не идяше на запад в совершение дне единаго?
14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав лю́дського голосу, — бо Господь воював для Ізраїля.
И не бысть день таковый ниже прежде, ниже последи, еже послушати Богу тако гласа человеча, яко Господь споборствова Израилю.
15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табо́ру в Ґілґал.
И возвратися Иисус и весь Израиль с ним в полк в Галгалы.
16 А ті п'ять царів повтікали, та й схова́лися в печері в Маккеді.
И убегоша пять царие сии и скрышася в пещере яже в Макиде.
17 І було доне́сено Ісусові й сказано: „Зна́йдені ті п'ять царів, схо́вані в печері в Маккеді“.
И поведаша Иисусу, глаголюще: обретошася пять царие скрывшиися в пещере яже в Макиде.
18 А Ісус відказав: „Приваліть велике каміння на о́твір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.
И рече Иисус: привалите камение велие ко устию пещеры и приставите над ними мужы стрещи их:
19 А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні за́дні сте́жі, і не давайте їм вхо́дити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку“.
вы же не стойте зде, гоняще вслед врагов ваших, и постигните останок их, и не дадите внити им во грады их, предаде бо я Господь Бог наш в руце наши.
20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику пора́зку, так, що прийшов їм кінець, а врято́вані повтікали від них, і повхо́дили до тверди́нних міст,
И бысть егда преста Иисус и вси сынове Израилевы секуще их сечением великим зело даже до конца, и уцелевшии от них внидоша во грады тверды.
21 то ввесь народ у споко́ї вернувся до табо́ру до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!
И возвратишася вси людие в полк ко Иисусу в Макиду здрави, и не возскомле никтоже от сынов Израилевых языком своим.
22 І сказав Ісус: „Відчиніть о́твір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьо́х царів“.
И рече Иисус: отверзите устие пещеры и изведите ко мне пять царей сих из пещеры.
23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.
И сотвориша тако, и изведоша к нему пять царей из пещеры: царя Иерусалимска и царя Хевронска, и царя Иеримуфска и царя Лахисска и царя Одолламска.
24 І сталося, як привели́ тих царів до Ісуса, то Ісус закли́кав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військо́вим начальникам, що йшли з ним: „Підійдіть, — поста́вте свої ноги на шиї цих царів“. І вони попідхо́дили, і поста́вили свої ноги на їхні шиї.
И егда изведоша их ко Иисусу, и созва Иисус всего Израиля и началники воинския ходящыя с ним, глаголя к ним: приступите и наступите ногами вашими на выи царей сих. И приступивше наступиша ногами своими на выи их.
25 І сказав до них Ісус: „Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте“.
И рече к ним Иисус: не бойтеся их, ни ужасайтеся: мужайтеся и крепитеся, яко сице сотворит Господь всем врагом вашым, ихже вы повоюете.
26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох дере́вах. І висіли вони на тих дере́вах аж до вечора.
И уби я Иисус, и повеси я на пяти древесех: и быша висяще на древах даже до вечера.
27 І сталося на час за́ходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дере́в, і повкида́ли їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на о́твір печери, де воно аж до цього дня.
И бысть при захождении солнца, повеле Иисус, и сняша я с древес, и ввергоша я в пещеру, в нюже вбегоша тамо: и завалиша камением великим пещеру до днешняго дне.
28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив ві́стрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.
Взяша же и Макиду в той день, и избиша ю острием меча и царя ея, и потребиша их и все дышущее еже бяше в ней: и не остася никтоже в ней цел и избегший. И сотвориша царю Макидску, якоже сотвориша царю Иерихонску.
29 А Ісус та ввесь Ізра́їль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.
И отиде Иисус и весь Израиль с ним от Макиды в Левну, и облеже Левну.
30 І дав Господь в Ізра́їлеву ру́ку також її та царя її, і він побив ві́стрям меча її та кожну особу, що в ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.
И предаде ю Господь в руце Израилю: и взяша ю и царя ея, и избиша ю острием меча, и все дышущее в ней: и не остася в ней ни един цел и избегший. И сотвориша царю ея, якоже сотвориша царю Иерихонску.
31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборува́в при ньому та воював проти ньо́го.
И отиде Иисус и весь Израиль с ним от Левны в Лахис, и облеже его, и воеваше нань.
32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, — і здобув він його другого дня, і побив ві́стрям меча його та кожну особу, що в ньому, — усе так, як зробив був Лівні.
И предаде Господь Лахис в руце Израилевы: и взя его в день вторый, и избиша его острием меча (и все дышущее в нем), и потребиша его, якоже сотвориша Левне.
33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.
Тогда взыде Орам царь Газерск, помогаяй Лахису: и порази его Иисус острием меча, и люди его, дондеже не остася от них ни един цел и избегший.
34 І перейшов Ісус та ввесь Ізра́їль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборува́ли при ньому та воювали з ним.
И отиде Иисус и весь Израиль с ним от Лахиса во Аглон, и облеже и, и воева на него.
35 І здобули́ його того дня, і побили його ві́стрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, — усе так, як зробив був Лахішу.
И предаде и Господь в руце Израилю: и взя и в той день, и изби и острием меча, и все дышущее в нем уби, и сотвори ему якоже и Лахису.
36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.
И отиде Иисус и весь Израиль с ним в Хеврон, и обсяде и:
37 І здобув його, і побив ві́стрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, — не позоставив жодного врято́ваного, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була́.
и взя его, и порази его острием меча, и царя его, и вся веси его, и вся дышущая елика бяху в нем: не бе уцелевый: якоже сотвориша Аглону, потребиша и и все дышущее, елика в нем бяху.
38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.
И обратися Иисус и весь Израиль с ним в Давир: и обседше и,
39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
взяша его и царя его и вся веси его, и поразиша и мечем, и потребиша и и все дышущее в нем, и не оставиша в нем ни единаго уцелевша: якоже сотвориша Хеврону и царю его, тако сотвориша Давиру и царю его, и якоже сотвориша Левне и царю ея.
40 І побив Ісус увесь край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбі́ччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
И порази Иисус всю землю горную и Нагев, и равную и Асидоф, и вся цари его: не оставиша в нем ни единаго уцелевша: и все дышущее потребиша, якоже заповеда Господь Бог Израилю.
41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.
И изби их Иисус от Кадис-Варни даже до Газы, и всю землю Госом даже до Гаваона:
42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним ра́зом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.
и вся цари сия и землю их взя Иисус единою: яко Господь Бог Израилев помогаше Израилю.
43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табо́ру в Ґілґал.
И возвратися Иисус и весь Израиль с ним в полк в Галгалы.
