Ісус Навин 10
1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закля́ттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що ме́шканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,
Zvino Adhoni-Zedheki mambo weJerusarema akanzwa kuti Joshua akanga atora Ai akariparadza zvachose, akaitira Ai namambo waro sezvaakanga aitira Jeriko namambo wayo, uye kuti vanhu veGibheoni vakanga vaita sungano yorugare navaIsraeri uye kuti vaigara pedyo navo.
2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царськи́х, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.
Iye navanhu vake vakavhundutswa kwazvo nazvo, nokuti Gibheoni rakanga riri guta guru, rakaita serimwe ramaguta oumambo; rakanga riri guru kupfuura Ai, uye varume varo vose vaiva mhare pakurwa.
3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:
Naizvozvo Adhoni-Zedheki mambo weJerusarema akatuma nhume kuna Hohani mambo weHebhuroni, nokuna Piramu mambo weJarumuti, nokuna Jafia mambo weRakishi nokuna Dhebhiri mambo weEgironi.
4 „Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замири́в з Ісусом та з Ізраїлевими синами“.
Akati, “Uyai kuno mundibatsire kurwisa Gibheoni, nokuti vakaita sungano yorugare naJoshua navaIsraeri.”
5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табо́ри їхні, і розтаборува́лися при Ґів'оні, і воювали проти них.
Ipapo madzimambo mashanu avaAmori, madzimambo eJerusarema, neHebhuroni, neJarumuti, neRakishi neEgironi, vakaunganidza varwi vavo. Vakaenda nehondo dzavo dzose vakavaka musasa pamberi peGibheoni, vakairwisa.
6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табо́ру в Ґілґал, говорячи: „Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують го́ри“.
Zvino vaGibheoni vakatuma nhume kuna Joshua kumusasa waiva paGirigari, vachiti, “Musasiya henyu varanda venyu. Uyai kuno kwatiri nokukurumidza muzotiponesa! Tibatsirei, nokuti madzimambo ose avaAmori vanogara munyika yamakomo vaungana kuti vatirwise.”
7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки́ й військо́ві лицарі.
Naizvozvo Joshua akafamba achibva paGirigari, iye navarwi vose vaaiva navo, navarume vose vesimba noumhare.
8 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою“.
Jehovha akati kuna Joshua, “Usavatya; ndavaisa mumaoko ako. Hapana kana mumwe wavo achagona kumira pamberi pako.”
9 І прибув до них Ісус знена́цька, — ці́лу ніч ішов із Ґілґалу.
Naizvozvo Joshua akavarwisa vasingafungiri, shure kwokunge afamba achibva kuGirigari usiku hwose.
10 І Господь навів на них замі́шання перед Ізраїлем, і побив їх великою пора́зкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
Zvino Jehovha akaita kuti vavhunduke pamberi pavaIsraeri, avo vakavauraya nokuuraya kukuru paGibheoni, vakavadzingirira nenzira inoenda kuBheti Horoni, vakavaparadza kusvikira kuAzeka nokuMakedha.
11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.
Pavaitiza pamberi pavaIsraeri nenzira yaidzika kubva kuBheti Horoni ichienda kuAzeka, Jehovha akakanda pamusoro pavo matombo makuru akanga achibva kudenga, vazhinji vavo vakafa nechimvuramabwe kupfuura avo vakaurayiwa neminondo yavaIsraeri.
12 Тоді Ісус говорив Господе́ві того дня, коли Господь дав аморе́янина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на оча́х Ізраїля: „Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!
Pazuva iro Jehovha akapa vaAmori kuvaIsraeri, Joshua akati kuna Jehovha pamberi pavaIsraeri: “Iwe zuva, mira pamusoro peGibheoni, Iwe mwedzi, pamusoro pemupata weAijaroni.”
13 І сонце затри́малося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам“. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже ці́лий день.
Naizvozvo zuva rakamira, nomwedziwo ukamira, kusvikira rudzi rwatsiva vavengi varwo, sezvazvakanyorwa muBhuku raJashari. Zuva rakamira pakati pedenga rikanonoka kuvira kwenguva ingaita zuva rose.
14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав лю́дського голосу, — бо Господь воював для Ізраїля.
Hakuna kumboita zuva rakaita seiri nguva yakapfuura kana yakatevera, pazuva iri Jehovha akateerera munhu. Zvirokwazvo Jehovha akanga achirwira Israeri!
15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табо́ру в Ґілґал.
Ipapo Joshua akadzokera navaIsraeri vose kumusasa paGirigari.
16 А ті п'ять царів повтікали, та й схова́лися в печері в Маккеді.
Zvino madzimambo mashanu akanga atiza akandovanda mubako rokuMakedha.
17 І було доне́сено Ісусові й сказано: „Зна́йдені ті п'ять царів, схо́вані в печері в Маккеді“.
Joshua paakaudzwa kuti madzimambo mashanu aya akanga awanikwa akavanda mubako paMakedha,
18 А Ісус відказав: „Приваліть велике каміння на о́твір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.
akati, “Kungurutsirai matombo makuru pamuromo webako, mugoisa vamwe varume ipapo kuti varichengete.
19 А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні за́дні сте́жі, і не давайте їм вхо́дити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку“.
Asi musamira! Teverai vavengi venyu, muvarwise necheshure kwavo uye musavarega vachisvika kumaguta avo, nokuti Jehovha Mwari wenyu avapa mumaoko enyu.”
20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику пора́зку, так, що прийшов їм кінець, а врято́вані повтікали від них, і повхо́дили до тверди́нних міст,
Naizvozvo Joshua navaIsraeri vakavaparadza zvachose, asi vashoma vavo vakasara vakasvika kumaguta avo akavakirwa masvingo.
21 то ввесь народ у споко́ї вернувся до табо́ру до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!
Ipapo vanhu vose vakadzokera kuna Joshua kumusasa paMakedha norugare, uye hapana kana mumwe akataura shoko pamusoro pavaIsraeri.
22 І сказав Ісус: „Відчиніть о́твір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьо́х царів“.
Joshua akati, “Vhurai muromo webako mugondiigira madzimambo mashanu aya.”
23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.
Naizvozvo vakabudisa madzimambo mashanu aya mubako, mambo weJerusarema, noweHebhuroni, noweJarumuti, noweRakishi noweEgironi.
24 І сталося, як привели́ тих царів до Ісуса, то Ісус закли́кав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військо́вим начальникам, що йшли з ним: „Підійдіть, — поста́вте свої ноги на шиї цих царів“. І вони попідхо́дили, і поста́вили свої ноги на їхні шиї.
Pavakauya namadzimambo aya kuna Joshua, akadana varume vose veIsraeri akati kuvatungamiri vehondo vakanga vauya naye, “Uyai pano muise tsoka dzenyu pamitsipa yamadzimambo aya.” Naizvozvo vakaenda mberi vakaisa tsoka dzavo pamitsipa yavo.
25 І сказав до них Ісус: „Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте“.
Joshua akati kwavari, “Musatya; musaora mwoyo. Simbai mutsunge mwoyo. Izvi ndizvo zvichaitwa naJehovha kuvavengi venyu vose vamucharwa navo.”
26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох дере́вах. І висіли вони на тих дере́вах аж до вечора.
Ipapo Joshua akavabaya akauraya madzimambo aya ndokuvasungirira pamiti mishanu, uye vakasiyiwa vakarembera pamiti kusvikira madekwana.
27 І сталося на час за́ходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дере́в, і повкида́ли їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на о́твір печери, де воно аж до цього дня.
Zuva rava kuvira Joshua akarayira vanhu vakavaturura mumiti ndokuvakanda mubako mavakanga vambovanda. Vakaisa matombo makuru pamuromo webako, ayo achiripo nanhasi.
28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив ві́стрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.
Musi iwoyo Joshua akatora Makedha. Akabayira guta namambo waro nomunondo akaparadza zvachose vanhu vose vakanga varimo. Haana kusiya vapenyu. Uye akaita kuna mambo weMakedha sezvaakaita kuna mambo weJeriko.
29 А Ісус та ввесь Ізра́їль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.
Ipapo Joshua navaIsraeri vose vaakanga anavo vakafamba kubva kuMakedha vakaenda kuRibhina ndokuirwisa.
30 І дав Господь в Ізра́їлеву ру́ку також її та царя її, і він побив ві́стрям меча її та кожну особу, що в ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.
Jehovha akapawo guta iroro namambo waro muruoko rwaIsraeri. Joshua akaparadza guta navose vaiva mariri nomunondo. Hapana waakasiya ari mupenyu. Akaita kuna mambo waro zvaakanga aita kuna mambo weJeriko.
31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборува́в при ньому та воював проти ньо́го.
Ipapo Joshua navaIsraeri vose vaakanga anavo vakabva kuRibhina vakaenda kuRakishi; vakavaka misasa yavo pedyo naro vakarirwisa.
32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, — і здобув він його другого дня, і побив ві́стрям меча його та кожну особу, що в ньому, — усе так, як зробив був Лівні.
Jehovha akapa Rakishi kuvaIsraeri, Joshua akaritora nezuva rechipiri. Akaparadza guta navose vaiva mariri nomunondo, sezvaakaita Ribhina.
33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.
Ipapo Horamu mambo weGezeri akauya kuzobatsira Rakishi, asi Joshua akamukunda pamwe chete nehondo yake, kusvikira pasisina mupenyu akasara.
34 І перейшов Ісус та ввесь Ізра́їль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборува́ли при ньому та воювали з ним.
Ipapo Joshua navaIsraeri vose vaakanga anavo vakafamba kubva kuRakishi vakaenda kuEgironi, vakavaka misasa pedyo naro vakarirwisa.
35 І здобули́ його того дня, і побили його ві́стрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, — усе так, як зробив був Лахішу.
Vakaritora musi iwoyo vakariparadza nomunondo zvachose navose vaiva mariri, sezvavakaita kuRakishi.
36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.
Ipapo Joshua navaIsraeri vose vaakanga anavo vakafamba kubva kuEgironi vakaenda kuHebhuroni vakarirwisa.
37 І здобув його, і побив ві́стрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, — не позоставив жодного врято́ваного, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була́.
Vakatora guta vakariparadza nomunondo, pamwe chete namambo waro, namaguta aro, navanhu vose vaiva mariri. Hapana wavakasiya ari mupenyu. Vakariparadza zvachose navanhu vose vaiva mariri sezvavakaita kuEgironi.
38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.
Ipapo Joshua navaIsraeri vose vaakanga anavo vakadzokera kuDhebhiri vakarirwisa.
39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
Vakatora guta, namambo waro nemisha yaro, vakazviparadza nomunondo. Vakaparadza zvachose vose vaivamo. Hapana wavakasiya ari mupenyu. Vakaita kuDhebhiri nokuna mambo waro sezvavakanga vaita kuRibhina nokuna mambo waro uye nokuHebhuroni.
40 І побив Ісус увесь край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбі́ччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
Naizvozvo Joshua akaparadza nharaunda yose, zvichisanganisira nyika yamakomo, neNegevhi, neyemujinga mezvikomo zvokumavirira nemitenusirwa yamakomo pamwe chete namadzimambo acho ose. Hapana waakasiya ari mupenyu. Akaparadza zvachose vose vaifema, sezvakanga zvarayirwa naJehovha, Mwari waIsraeri.
41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.
Joshua akavaparadza kubva kuKadheshi Bharinea kusvikira kuGaza uye nokubva kudunhu rose reGosheni kusvikira kuGibheoni.
42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним ра́зом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.
Madzimambo aya ose nenyika dzawo akakundwa naJoshua panguva imwe chete, nokuti Jehovha, Mwari waIsraeri, akarwira Israeri.
43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табо́ру в Ґілґал.
Ipapo Joshua akadzokera navaIsraeri vose kumusasa kuGirigari.
