Йона 2
1 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,
Кана сас андэ дёмра э мащески, Иона рудияспэ каринг о Рай Яхва, каринг пэско Дэл.
2 та й казав: „Я кли́кав з нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із ну́тра шеолу кричав я, — і почув Ти мій голос! (Sheol h7585)
Вов пхэндас: — Андэ брига манглэм лэ Рас лэ Яхвас, ай Вов пхэндас мангэ палпалэ. Мэ цыписардэм катар э мулэнги лума — ай Ту шундан муро цыпипэ. (Sheol h7585)
3 І Ти кинув мене в глибочі́нь, у серце моря, і поті́к оточив був мене. Усі хвилі Твої та буру́ни Твої надо мною пройшли́.
Ту щюдан ма андо бифундоско паи, ворта андо баро паенго ило; круисардэ ман фолымата. Са Тирэ таласура, са Тирэ пая накхлэ па мандэ.
4 І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх, проте́ ще побачу я храм Твій святий.
Мэ пхэндэм: «Нашадо сым катар Тирэ якха; алом палэ дыкхава Тиро сунто Кхэр».
5 Вода аж по душу мене обгорну́ла, безо́дня мене оточи́ла, очере́т обвива́є круго́м мою го́лову!
Щерадэ ман лэ пая бифундоскэ, ай лэнгэ чяра кхудэпэ по муро шэро.
6 Я зійшов аж до спо́ду гори, а земля — її за́суви стали за мною навіки! Та піді́ймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!
По фундо, кай лэ харэнгэ вуны, мэклэмма, ай пхувакэ лэкатура пхандадилэ пала мандэ тэ на путрэнпэ, алом Ту, Рай Яхва, муро Дэл, лан ма анда гропа жювиндэс!
7 Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогада́в, — і молитва моя ця до Тебе доли́нула, до храму святого Твого!
Кана о траё мурдайвэлас андэ мандэ, мэ дэмма гиндо па Рай Яхва, ай авилас муро рудипэ жи Тутэ, андэ сунто Тири Кхангэри.
8 Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — свого Милосердного кидають.
Кодал мануш, кон дэн патив хохавнэ дэвлэнгэ, мэклэ чячюнэ Дэвлэс.
9 А я голосно́ю подякою принесу́ Тобі жертву, про що присягав я, те ви́конаю. Спасі́ння — у Господа!“
Ай мэ ашардэ диланца ло тэ анав Тукэ жэртвы. Со щинадэм — кэро. О фирипэ авэл катар о Рай Яхва!
10 І Господь звелів рибі, — і вона ви́кинула Йону на суході́л.
О Рай Яхва дас аври лэ мащескэ, ай вов щюдас Ионас пэ пхув анда пэски дёмра.
