< Йона 2 >
1 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,
Then Jonah prayed to Yahweh, his God, out of the fish’s belly.
2 та й казав: „Я кли́кав з нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із ну́тра шеолу кричав я, — і почув Ти мій голос! (Sheol )
He said, “I called because of my affliction to Yahweh. He answered me. Out of the belly of Sheol I cried. You heard my voice. (Sheol )
3 І Ти кинув мене в глибочі́нь, у серце моря, і поті́к оточив був мене. Усі хвилі Твої та буру́ни Твої надо мною пройшли́.
For you threw me into the depths, in the heart of the seas. The flood was all around me. All your waves and your billows passed over me.
4 І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх, проте́ ще побачу я храм Твій святий.
I said, ‘I have been banished from your sight; yet I will look again toward your holy temple.’
5 Вода аж по душу мене обгорну́ла, безо́дня мене оточи́ла, очере́т обвива́є круго́м мою го́лову!
The waters surrounded me, even to the soul. The deep was around me. The weeds were wrapped around my head.
6 Я зійшов аж до спо́ду гори, а земля — її за́суви стали за мною навіки! Та піді́ймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!
I went down to the bottoms of the mountains. The earth barred me in forever; yet you have brought my life up from the pit, Yahweh my God.
7 Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогада́в, — і молитва моя ця до Тебе доли́нула, до храму святого Твого!
“When my soul fainted within me, I remembered Yahweh. My prayer came in to you, into your holy temple.
8 Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — свого Милосердного кидають.
Those who regard vain idols forsake their own mercy.
9 А я голосно́ю подякою принесу́ Тобі жертву, про що присягав я, те ви́конаю. Спасі́ння — у Господа!“
But I will sacrifice to you with the voice of thanksgiving. I will pay that which I have vowed. Salvation belongs to Yahweh.”
10 І Господь звелів рибі, — і вона ви́кинула Йону на суході́л.
Then Yahweh spoke to the fish, and it vomited out Jonah on the dry land.