Від Івана 1
1 На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
Akcük ma säiha Ngthu a na veki; Ngthu cun Mhnam am atänga veki, Ngthu cun Mhnama kyaki.
2 Воно в Бога було на поча́тку.
Ngthu cun akcük ma säih üngkhyüh Mhnam am a na veki.
3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
Ahmäi naküt ani üngkhyüh Pamhnam naw a mhnüna kyaki; mhnünmceng naküt üng ani am ngpüikia mhnün i pi am ve.
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
Ngthu cun xünnaka phungnua kyaki; acuna xünnak naw khyangea vei akvai lawpüiki.
5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
Akvai cun anghmüpnaka vai law se, nghmüp naw am näng mkhüt.
6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
Pamhnam naw a ngsä mat a tüih law, a ngming cun Johana kyaki.
7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
Ani naw khyangea veia akvaia mawng cun pyen se, khyange naw ngja u lü ami jumei law vai ua phäha kyaki.
8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
Amät cun akvai am ni, akvaia mawng pyen khaia lawki.
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
Ani cun akvai kcang, khawmdek khana law lü khyang naküta khana vaiki.
10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
Ngthu cun khawmdek khana veki, khawmdek cun ani üngkhyüh mhnünmcenga kyaki. Acunsepi khawmdek naw ani am ksing.
11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
Amäta khyangea veia lawki. Acunsepi, amäta khyange naw am dokhamei u.
12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
Acunsepi, avang naw doei lü jumei u se, Pamhnama caea thawn theinak a jah pet.
13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
Acun he cun nghngicima mtisa thithaü üngkhyüh cawmbei lawkie am ni. Khyanga pasang üngka naw ngtüi lawkie pi am ni u, amimia pa ta Pamhnam ni.
14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
Ngthu cun nghngicima ngtüi lawki; bäkhäknak ja ngthungtak am be lü mi ksunga veki. Paa ca mat däka hlüngtainaka kba, a hlüngtainak cun mi hmuhki.
15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
Johan naw ania mawng a pyen ta, ‘Ka pyen khawi cen ani ni, “Ani cun ka hnua law kyaw sepi ka maa a na ve pängki ni” a ti.
16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
Kümceikia ania bäkhäknak am dawkyanaka thea dawkyanak mi van naw mi yahki.
17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
Thum cun Mosia kut üngkhyüh Pamhnam naw a jah peta kyaki. Acunsepi, bäkhäknak ja ngthungtak ta Jesuh Khritaw üngkhyüh a jah peta kyaki.
18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
U naw pi Pamhnam am hmuh khawi. Pamhnam am täng lü, Paa peia veki, a Capa mat däk naw paa mawng jah ksingsak pängki.
19 А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
Jerusalema veki Judah ngvaie naw, “Nang u ni?” ti lü, kthäh acun hea ktaiyü he ja Levihe Johana veia ami jah tüih.
20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
Johan naw käh mjih lü, “Kei Mesijah am ni ngü,” ti lü a jah msang.
21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“І відказує: „Ні!“„Чи пророк?“І дав відповідь: „Ні!“
Amimi naw, “Nang u ni? Nang Elijah aw?” ti lü ami kthäh. Johan naw, “Am ni ngü” a ti. “Nang Sahma aw?” ami ti. Johan naw, “Am ni ngü” ti lü, a jah msang.
22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
Amimi naw, “Acunüng nang u ni, jah mtheha? jah tüih lawkie kami jah mthehnak be vai ami ti. Namäta mawng hin ihawkba na pyenki ni?” ti lü ami kthäh betü u.
23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
Johan naw, “Sahma Hesajah naw a pyena mäiha, ‘Bawipaa lawnak vai lam ngsungsak u,’ ti lü khawmkyanga ngpyangki kthaia ka kyaki ni,” a ti.
24 Посланці ж із фарисеїв були́.
Pharisee naw ami jah tüiha khyange cun naw,
25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
“Mesijah am ni, Elijah am ni, sahmaa pi am na ni üng, ise Baptican na jah peki ni?” ti u lü ami kthäh betü u.
26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
Johan naw, “Kei naw tui am Baptican ka jah pe khawiki, nami ksunga khyang mat am nami ksing ngdüiki.
27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
Ani cun ka hnua law sepi, a khawdawk yüi suh pet khaia pi am nglawi ngü” ti lü, a jah msang.
28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
Ahin avan cun Johan naw baptican a jah petnaka hnün Jordan mliktui pei Bethaniha thawnhlawkia kyaki.
29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
Angawi üng Johan naw Jesuh a veia law se hmuh lü, “Khawmdeka mkhyekatnak cehpüiki Pamhnama Toca teng u!
30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
Acan ni, ‘Keia kthaka dämduh bawki, ka hnua lawki kyaw, cunüngpi ka maa a na ve päng kungki ni,’ ka ti cen ani ni.
31 І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
Akcüka ani am ksing ngü, cunsepi, Isarele naw ani ami ksing law vaia, kei naw law lü tui am Baptican ka jah peki,” a ti.
32 І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
Johan naw a mawng pyen lü, “Ngmüimkhya cun müma mäiha khankhaw üngka naw kyum law lü a khana ngawki ka hmuh.
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
“Akcüka ta ani ni ti am ksing ngü. Cunsepi, tui am Baptican ka jah pe khaia na tüih lawki Pamhnam naw, ‘Ngmüimkhya a khana kyum law lü a ngawhnaka khyang na hmuh üng, ani cun Ngmüimkhya Ngcim am Baptican jah pe khaia Khyang ni’ ti lü a na mtheh.
34 І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“
Johan naw “Ani ka hmuh pängki, ani Pamhnama Capaa kyaki tia ka ning jah mthehki,” a ti.
35 Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
Angawi betü üng, Johan naw axüisaw xawi nghngih am ngdüi lü,
36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
Jesuh law se hmuh lü, “Acan ni Pamhnama Toca,” a ti.
37 І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
Axüisaw xawi naw a pyen ngja ni lü, Jesuh läki xawi.
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
Jesuh naw ani veia nghlat lü läk law ni se a jah hmuh üng, “I nani suiki” ti lü, a jah kthäh. Anini naw, ‘Rabbi (Saja tinak), hawia na veki?” ani ti.
39 Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
Jesuh naw, “Law ni lü nani hmuh khai,” a ti. Cit ni lü a venak ani hmuh, acuna mhnüp cun a hlawnga veeiki xawi; acun cun mülama (Naji kphyü bang) kyaki.
40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
Johana ngthu pyen ngja ni lü, Jesuh läki nghngih üngka mat cun Sihmon Pita a na Andrua kyaki.
41 Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
Andru naw akcüka a be Sihmon hmuh lü, “Mesijah hmuh ve ung” ti lü, a mtheh (Mesijah ti cun Khritaw tinak ni).
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
Acunüng, Sihmon cun Jesuha veia a lawpüi. Jesuh naw teng lü, “Nang hin Johana capa Sihmon na ngmingnaki, Kephaa ning sui khaie,” a ti (Acun cun Pita üng täng lü, “Lung” tinaka kyaki).
43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
Angawi üng Jesuh Kalile khawa cit khaia a ngtün üng, Philip hmuh lü, “Na läk lawa” a ti. (
44 А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
Philip cun Bethsaida mlüha kaa kyaki, acun cun Andru ja Pitaa ani venaka mlüha kyaki.)
45 Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
Philip naw Natanelah hmuh lü, “Mosi naw ania mawng Thum üng a yuk, sahma he naw pi a mawng ami yuk, Nazaret üngka, Josepa capa Jesuh, kami hmuhkie” ti lü a mtheh.
46 І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
Natanelah naw, “Nazaret mlüha cimvaiki ve khai aw?” a ti. Philip naw, “Law lü, teng lawa” a ti be.
47 Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
Jesuh naw, Natanelah a veia law se hmuh lü, “A mkhyenak lang am vekia Isarel khyang kcang, teng ua” ti lü, a pyen.
48 Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
Natanelah naw, “Nang naw ihawkba na na ksing ni?” a ti. Jesuh naw, “Philip naw am a ning khü ham lü, Fikdung phunga na ve üng ka ning hmuh päng ni” a ti be.
49 Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
Natanelah naw, “Rabbi, nang Pamhnama Capa ni, Isarelea Sangpuxanga pi kya veki,” a ti.
50 Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
Jesuh naw, “Fikdung phunga na ve üng ka ning hmuh päng ni’ ka tia phäha na na kcangnaki aw? Ahina kthaka dämduh bawki na hmuh law khai,” a ti.
51 І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
Jesuh bä naw, “Akcanga ka ning jah mthehki. Tuha khankhaw nghmawng lü Pamhnama khankhawngsäe Khyanga Capaa khana ju kyum jeng kai u se nami jah hmuh law khai,” a ti.
