Від Івана 8
1 Ісус же на гору Оли́вну пішов.
Amalalu, dunu huluane da ilia diasuga asi. Be Yesu da Olife Goumiga asi.
2 А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
Hahabedafa, E da bu Debolo Diasuga misi. Dunu huluane Ema gilisila misini, E da fili, ilima sia: olelelalu.
3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,
Sema olelesu dunu amola Fa: lisi dunu, da uda amo da inia dunuma fi, ema fofada: musa: hiouginana misi. Ilia da amo uda, dunu ilia gilisisu midadi leloma: ne logei.
4 та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.
Ilia da Yesuma amane sia: i, “Olelesu! Ninia da amo uda wadela: i hou hamonanebe ba: i dagoi.
5 Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“
Ninia Sema amo ganodini Mousese da amane sia: i, ‘Dilia agoai wadela: i hamosu uda igiga medole legema!’ Dia da adi dawa: bela: ?”
6 Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.
Ilia da amo sia: Yesu dafama: ne olelema: ne sia: i. Be E da beguduli, Ea lobo sogo amoga osoboa dedei.
7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“
Ilia Ema adole boba: sa lelebe ba: loba, Yesu da molole ilima amane sia: i, “Defea! Nowa dunu da wadela: i hou hamedafa hamoi galea, amo dunu da bisili amo uda bogoma: ne igiga gala: ma.”
8 І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.
Amalalu, E bu beguduli, osoboa bu dedei.
9 А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.
Amo sia: nababeba: le, ilia huluane afae afae, asigilai hidadea, eno fa: no, amo sogebi yolesili asi. Amalalu, Yesu Hisu amola wadela: i hamosu uda, ela fawane esalebe ba: i.
10 І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“
Yesu da molole, ema amane sia: i, “Ili da habila: ? Dima se imunusa: fofada: su dunu esalabela: ?”
11 А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“
Uda da bu adole i, “Hina! Dunu da hamedafa.” Yesu E amane sia: i, “Amaiba: le, Na, dima se imunusa: hame fofada: sa. Hahawane masa! Be wadela: i hou bu mae hamoma!”
12 І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.
Yesu da bu Fa: lisi dunu ilima sia: i, “Na da osobo bagade Hadigi diala. Nowa da Nama fa: no bobogesea, e da gasi ganodini mae asili, Fifi Ahoanusu Hadigi ba: mu.”
13 Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.
Fa: lisi dunu da Ema amane sia: i, “Dia hou Disu olelebeba: le, dia sia: da dafawane hame.”
14 Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.
Yesu E bu adole i, “Nisu da Na hou olelesa. Be Na amoga misi soge amola Na masunu soge, Na dawa: beba: le, Na adosu da dafawane. Be dilia da Na misi soge amola Na masunu soge hamedafa dawa:
15 Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.
Dilia da osobo bagade dunu defele dunu eno ilia hou abodele fofada: sa. Be Na da dunu ilia hou hamedafa abodele fofada: sa.
16 А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
Be Na da abodele fofada: sea, Na abodele fofada: su da dafawane ba: mu. Bai Nisu da hame fofada: mu be Na Ada, E da Na asunasiba: le, Ani abodele fofada: mu.
17 Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.
Dilia Sema da agoane dedei diala, ‘Ba: su dunu aduna da gilisili sia: afadafa fawane olelesea, elea sia: da dafawane dawa: ma.’
18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.
Na Nisu da Na sia: da dafawane sia: sa! Amola Na Ada (E da Na asunasi) E da Na sia: da dafawane ilegele sia: sa.”
19 I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.
Ilia da Ema amane adole ba: i, “Dia Ada da habila: ?” Yesu E bu adole i, “Dilia da Na amola Na Ada, hamedafa dawa: Dilia da Na dawa: i ganiaba, dilia da Na Ada amola dawa: la: loba.”
20 Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.
Yesu da Debolo Diasuga, muni salasu gagili ligisisu sesei amo ganodini esalu, amo sia: huluane olelelalu. Be Ea ilegei eso da hame doaga: beba: le: , ilia da E hame afugili gagulaligi.
21 І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.
Yesu da ilima bu sia: i, “Na da ga masunu. Dilia da Na hogoi helele, be dilia da wadela: i hou hame gogolema: ne olofoiwane bogomu. Dilia da Na masunu sogega masunu hamedei!”
22 А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“
Amalalu, Yu ouligisu dunu ilia amane sia: i, “Ea masunu sogega ninia masunu gogolei, E da sia: sa. Amo bai da E da Hi loboga Hi gobele medole legema: bela: ?”
23 І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
Yesu E bu adole i, “Dilia da osobo bagade guiguda: dunu. Be Na da muagado misi. Dilia da osobo bagade dunu, be Na da osobo bagade dunu hame.
24 Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.
Amaiba: le, dilia wadela: i hou mae gogolema: ne olofolewane bogomu, amo Na da sia: i dagoi. ‘Na da Nisu’ adoi defele, dilia dafawaneyale hame dawa: sea, dilia wadela: i hou mae gogolema: ne olofolewane bogomu!”
25 А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“І Ісус відказав їм: „ Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.
“Di da nowala: ?” ilia da Ema adole ba: i. Yesu E bu adole i, “Na da dilima musa: adoi defele ‘Na da Nisu!’”
26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.
Na da dilima diliwaneya udidimusa: , sia: bagade gala. Be Na Asunasisu Dunu Ea hou da dafawanedafa, amola Na da Ea Nama olelesu fawane, osobo bagade dunuma bu olelesa.
27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
Be Yesu da Adadafa Ea hou ilima olelei, amo ilia da hame dawa: i.
28 Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.
Amaiba: le, E da ilima amane sia: i, “Dilia Dunu Egefe gaguia gadosea, ‘Na da Nisu’ amo Na adoi defele, amo dilia da dafawaneyale dawa: mu. Na da Na hou hame be Adadafa Ea olelei fawane Na olelesa, amo dilia da dawa: mu.
29 А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.
Na Asunasisu Dunu da mae yolele Na fidilala. E da Na hamedafa yolemu. Bai Na da eso huluane E hahawane ba: ma: ne, hamonana.”
30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
Dunu bagohame amo Yesu Ea sia: nababeba: le, ilia da Ea hou lalegagui dagoi.
31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,
Yesu da Ea hou dafawaneyale dawa: su dunu ilima amane sia: i, “Dilia da Na olelesu nabawane hamosea, dilia da Na fa: no bobogesu dunudafa esalumu.
32 і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“
Amasea dilia da dafawane hou dawa: mu., amola dafawane hou da dilia halegale ahoanoma: ne, dili se iasu diasu logo doasimu.”
33 Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“
Ilia bu adole i, “Ninia da A: ibalaha: me ea manoga fifi mana. Ninia se iasu udigili hawa: hamomu hame dawa: Ninia se iasu diasu logo doasili, udigili hahawane ahoanumu, amo sia: bai da adi baila: ?”
34 Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.
Yesu da ilima amane sia: i, “Na dilima dafawane sia: sa! Wadela: i hamosu dunu da wadela: i hou amoma ea udigili hawa: hamosu dunu agoane.
Udigili hawa: hamosu dunu da sosogo fi ganodini eso huluane esalumu hamedei. Be amo sosogo fi dunu mano lalelegei, amo da ea fidafa amo ganodini mae fisili, esalumu. (aiōn g165)
36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
Gofedafa da dili halegale masa: ne hamosea, dilia da dafawanedafa halegale ahoanumu.
37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
Dilia da A: ibalaha: me ea fi dunu amo Na dawa: Be dilia da Na olelesu higabeba: le, Na medole legemu logo hogoi helesa.
38 Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.
Na da Na Ada Ea olelei dilima olelesa. Be dilia da dilia ada ea olelei hamosa.”
39 Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.
Ilia da Ema bu adole i, “Ninia ada da A: ibalaha: me!” Be Yesu E amane sia: i, “Dilia da A: ibalaha: me ea mano dafawane esala ganiaba, dilia da A: ibalaha: me ea hou defele hamola: loba.
40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.
Na da Godema nabi dafawane sia: fawane dilima olelesu. Be dilia da Na medole legemusa: dawa: lala. A: ibalaha: me da agoane hou hamedafa hamosu.
41 Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.
Dilia da dilia ada ea hou defele hamosa.” Ilia bu adole i, “Gode Hisu fawane da ninia Ada - eno hame. Ninia da dafawane Gode Ea mano esala!”
42 А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
Be Yesu E bu adole i, “Gode da dilia Eda dafawane esala ganiaba, Na da Godema guiguda: misiba: le, dilia da Nama asigila: loba. Na da Ni hanaiba: le hame, be E da asunasiba: le Na da misi dagoi.
43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.
Dilia abuliba: le Na adosu hame dawa: bela: ? Dilia da Na sia: nabimu higabeba: le, hame dawa:
44 Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.
Dili da dilia eda Sa: ida: ne amo ea mano esala. Dilia ada ea hanai asigi dawa: su liligi, amo dilia da hanai gala. E da musa: degabo medole legesu hou dawa: lalu. Ea dogo ganodini, dafawane hou hamedafa dialebeba: le, e da moloidafa hou hamomu gogolesa. E da ogogole sia: sea, e da ea houdafa fawane hamosa. Bai e da ogogosu dunu, amola fedege agoane, ogogosu hou huluane da ea manolali gala.
45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.
Be Na da dafawane sia: fawane olelebeba: le, dilia da Na sia: dafawaneyale hame dawa: sa.
46 Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?
Dilia da Na hou huluane abodesea, wadela: i hou hamedafa ba: mu. Na da dafawane sia: olelebeba: le, dilia abuliba: le dafawaneyale hame dawa: bela: ?
47 Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.
Nowa da Gode Ea fi ganodini esalea, e da Gode Ea sia: naba. Be dilia da Godema hame madelagiba: le, dilia da Ea sia: hamedafa naba.”
48 Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“
Ilia da Yesuma amane adole ba: i, “Di da Samelia dunu, amola Fio liligi da Dia dogo ganodini aligila sa: i dagoi. Amo sia: ninia sia: beba: le, ninia dafawane sia: i! Dafawanela: ?”
49 Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.
Yesu E bu adole i, “Na da Fio liligi hame. Na da Na Adama nodosa. Be dilia da Nama hame nodosa.
50 Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.
Na hadigi hou hidale gaguia gadomusa: , amo Na hame dawa: Be eno Dunu da Na hadigi hou gaguia gadomusa: logo hogosa. Amo da Gode. E da Na fidima: ne fofoda: sa.
51 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік! (aiōn g165)
Na dilima dafawane sia: sa. Nowa da Na olelesu nabawane hamosea, e da bogosu hamedafa ba: mu.” (aiōn g165)
52 І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік. (aiōn g165)
Ilia da Ema amane sia: i, “Defea! Wali ninia hananewane dawa: Di da Fio liligi gala. A: ibalaha: me da bogoi dagoi, amola balofede dunu huluane, ilia bogoi. Be Di da nowa dunu da Dia olelesu nabasea hame bogomu amo ogogolewane olelesa. (aiōn g165)
53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“
Ninia ada A: ibalaha: me da bogoi. Dia hou da A: ibalaha: me ea hou baligila: ? Balofede dunu amola ilia bogoi. Di da nowa dunula: ? Di da adi dawa: bela: ?”
54 Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
Yesu E bu adole i, “Na da Na hou Ni fawane nodosa ganiaba, amo da bai hamedei ba: la: loba. Be Na Ada (amo da dilia Gode, dilia sia: sa) Hi fawane da Na hou nodone gaguia gadosa.
55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.
Dilia da Gode hamedafa dawa: su. Be Na da E dawa: Na da Gode hame dawa: sia: noba, Na da dili defele, ogogosu dunu esalala: loba. Be Na E dawa: , amola Ea sia: nabawane hamosa.
56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.
Dilia eda A: ibalaha: me, e da Na misunu eso ba: mu amo dawa: beba: le, nodone dawa: i galu. Na misi eso, e da ba: lalu, hahawane bagade ba: i.”
57 А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“
Ilia da Yesuma amane sia: i, “Dia lalelegele, ode50esalu, amoga hame doaga: i. Di da A: ibalaha: me ba: bela: ?”
58 Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.
Yesu E bu adole i, “Na da dilima dafawane sia: sa: A:ibalaha: me da hame lalelegeloba, amo esoga, `Na da Nisu’ amo Na adoi defele Na da esalu.’
59 І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.
Amalalu, ilia da Yesu medomusa: , igi gaguia gadoi. Be Yesu da wamoaligili, Debolo Diasu yolesili asi.
