Від Івана 7
1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.
After this, Jesus went about in Galilee, for he would not do so in Judea, because the religious authorities (in Jerusalem) were eager to put him to death.
2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.
When the Jewish Festival of Tabernacles was near,
3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
his brothers said to him, “Leave this part of the country, and go into Judea, so that your disciples, as well as we, may see the work that you are doing.
4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.
For no one does a thing privately, if they are seeking to be widely known. Since you do these things, you should show yourself publicly to the world.”
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
For even his brothers did not believe in him.
6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
“My time,” answered Jesus, “is not come yet, but your time is always here.
7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.
The world cannot hate you, but it does hate me, because I testify that its ways are evil.
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.
Go yourselves up to the Festival; I am not going to this Festival yet, because my time has not yet come.”
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
After telling them this, he stayed on in Galilee.
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.
But, when his brothers had gone up to the Festival, Jesus also went up – not publicly, but privately.
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“
The authorities were looking for him at the Festival and asking ‘Where is he?’;
12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.
and there were many whispers about him among the people, some saying ‘He is a good man;’ others, ‘No! He is leading the people astray.’
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
No one, however, spoke freely about him, because they were afraid of the authorities.
14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
About the middle of the Festival week, Jesus went up into the Temple Courts, and began teaching.
15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“
The authorities were astonished. “How has this man got his learning,” they asked, “when he has never studied?”
16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
So, in reply, Jesus said, “My teaching is not my own; it is his who sent me.
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.
If anyone has the will to do God’s will, they will find out whether my teaching is from God, or whether I speak on my own authority.
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
The person who speaks on their own authority seeks honor for themselves; but the one who seeks the honor of him who sent him is sincere, and there is nothing false in him.
19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“
Was not it Moses who gave you the Law? Yet not one of you obeys it! Why are you seeking to put me to death?”
20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“
“You must be possessed by a demon!” the people exclaimed. “Who is seeking to put you to death?”
21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
“There was one thing I did,” replied Jesus, “at which you are all still wondering.
22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
But that is why Moses has instituted circumcision among you – not, indeed, that it began with him, but with our ancestors – and that is why you circumcise even on a Sabbath.
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?
When a man receives circumcision on a Sabbath to prevent the Law of Moses from being broken, how can you be angry with me for making a man sound and well on a Sabbath?
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“
Do not judge by appearances; judge justly.”
25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?
At this some of the people of Jerusalem exclaimed, “Is not this the man who they are seeking to put to death?
26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
Yet here he is, speaking out boldly, and they say nothing to him! Is it possible that our leading men have really discovered that he is the Christ?
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.
Yet we know where this man is from; but, when the Christ comes, no one will be able to tell where he is from.”
28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
Therefore, Jesus, as he was teaching in the Temple Courts, raised his voice and said, “Yes; you know me and you know where I am from. Yet I have not come on my own authority, but he who sent me may be trusted; and him you do not know.
29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“
I do know him, for it is from him that I have come, and he sent me as his messenger.”
30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
So they sought to arrest him; but no one touched him, for his time was not come yet.
31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
Many of the people, however, believed in him. “When the Christ comes,” they said, “will he give more signs of his mission than this man has given?”
32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
The Pharisees heard the people whispering about him in this way, and so the chief priests and the Pharisees sent officers to arrest him;
33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.
at which Jesus said, “I will be with you but a little longer, and then I am going to him who sent me.
34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.
You will look for me, and you will not find me; and you will not be able to come where I will be.”
35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?
“Where is this man going,” the people asked one another, “that we would not find him? Will he go to our countrymen abroad, and teach foreigners?
36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“
What does he mean by saying ‘You will look for me, and you will not find me; and you will not be able to come where I will be’?”
37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!
On the last and greatest day of the Festival, Jesus, who was standing by, exclaimed, “If anyone is thirsty, they should come to me and drink.
38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
From the heart of those who believe in me will flow, as is said in scripture, rivers of living water.”
39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
(By this he meant the Spirit, which those who had believed in him were to receive; for the Spirit had not yet come, because Jesus had not yet been exalted.)
40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“
Some of the people, when they heard these words, said, “This is certainly the Prophet!”;
41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?
others said, “the Christ!”; but some asked, “What! Does the Christ come from Galilee?
42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“
Is not it said in scripture that it is of the descendants of David, and from Bethlehem, the village to which David belonged, that the Christ is to come?”
43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.
So there was a sharp division among the people because of Jesus.
44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.
Some of them wanted to arrest him, and yet no one touched him.
45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“
When the officers returned to the chief priests and Pharisees, they were asked, “Why have you not brought him?”
46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.
“No one ever spoke as he speaks!” they answered.
47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?
“What! Have you been led astray too?” the Pharisees replied.
48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?
“Have any of our leading men believed in him, or any of the Pharisees?
49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“
As for these people who do not know the Law – they are cursed!”
50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:
But one of their number, Nicodemus, who before this had been to see Jesus, said to them,
51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“
“Does our Law pass judgment on a person without first giving them a hearing, and finding out what they have been doing?”
52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.
“Are you also from Galilee?” they retorted. “Search, and you will find that no prophet is to arise in Galilee!”
53 І до дому свого́ пішов кожен.
And everyone went home
