< Від Івана 6 >

1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.
تَتَح پَرَں یِیشُ رْگالِیلْ پْرَدیشِییَسْیَ تِوِرِیانامْنَح سِنْدھوح پارَں گَتَوانْ۔
2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.
تَتو وْیادھِمَلّوکَسْواسْتھْیَکَرَنَرُوپانِ تَسْیاشْچَرْیّانِ کَرْمّانِ درِشْٹْوا بَہَوو جَناسْتَتْپَشْچادْ اَگَچّھَنْ۔
3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.
تَتو یِیشُح پَرْوَّتَمارُہْیَ تَتْرَ شِشْیَیح ساکَمْ۔
4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське.
تَسْمِنْ سَمَیَ نِسْتاروتْسَوَنامْنِ یِہُودِییانامَ اُتْسَوَ اُپَسْتھِتی
5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“
یِیشُ رْنیتْرے اُتّولْیَ بَہُلوکانْ سْوَسَمِیپاگَتانْ وِلوکْیَ پھِلِپَں پرِشْٹَوانْ ایتیشاں بھوجَنایَ بھوجَدْرَوْیانِ وَیَں کُتْرَ کْریتُں شَکْرُمَح؟
6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.
واکْیَمِدَں تَسْیَ پَرِیکْشارْتھَمْ اَوادِیتْ کِنْتُ یَتْ کَرِشْیَتِ تَتْ سْوَیَمْ اَجاناتْ۔
7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.
پھِلِپَح پْرَتْیَووچَتْ ایتیشامْ ایکَیکو یَدْیَلْپَمْ اَلْپَں پْراپْنوتِ تَرْہِ مُدْراپادَدْوِشَتینَ کْرِیتَپُوپا اَپِ نْیُونا بھَوِشْیَنْتِ۔
8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:
شِمونْ پِتَرَسْیَ بھْراتا آنْدْرِیاکھْیَح شِشْیانامیکو وْیاہرِتَوانْ
9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві риби, але що́ то на бе́зліч таку!“
اَتْرَ کَسْیَچِدْ بالَکَسْیَ سَمِیپے پَنْچَ یاوَپُوپاح کْشُدْرَمَتْسْیَدْوَیَنْچَ سَنْتِ کِنْتُ لوکاناں ایتاواتاں مَدھْیے تَیح کِں بھَوِشْیَتِ؟
10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
پَشْچادْ یِیشُرَوَدَتْ لوکانُپَویشَیَتَ تَتْرَ بَہُیَوَسَسَتّواتْ پَنْچَسَہَسْتْریبھْیو نْیُونا اَدھِکا وا پُرُشا بھُومْیامْ اُپاوِشَنْ۔
11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
تَتو یِیشُسْتانْ پُوپانادایَ اِیشْوَرَسْیَ گُنانْ کِیرْتَّیِتْوا شِشْییشُ سَمارْپَیَتْ تَتَسْتے تیبھْیَ اُپَوِشْٹَلوکیبھْیَح پُوپانْ یَتھیشْٹَمَتْسْیَنْچَ پْرادُح۔
12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.
تیشُ ترِپْتیشُ سَ تانَووچَدْ ایتیشاں کِنْچِدَپِ یَتھا ناپَچِییَتے تَتھا سَرْوّانْیَوَشِشْٹانِ سَںگرِہْلِیتَ۔
13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.
تَتَح سَرْوّیشاں بھوجَناتْ پَرَں تے تیشاں پَنْچاناں یاوَپُوپاناں اَوَشِشْٹانْیَکھِلانِ سَںگرِہْیَ دْوادَشَڈَلَّکانْ اَپُورَیَنْ۔
14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“
اَپَرَں یِیشوریتادرِشِیمْ آشْچَرْیَّکْرِیاں درِشْٹْوا لوکا مِتھو وَکْتُماریبھِرے جَگَتِ یَسْیاگَمَنَں بھَوِشْیَتِ سَ ایوایَمْ اَوَشْیَں بھَوِشْیَدْوَکْتّا۔
15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.
اَتَایوَ لوکا آگَتْیَ تَماکْرَمْیَ راجانَں کَرِشْیَنْتِ یِیشُسْتیشامْ اِیدرِشَں مانَسَں وِجْنایَ پُنَشْچَ پَرْوَّتَمْ ایکاکِی گَتَوانْ۔
16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.
سایَںکالَ اُپَسْتھِتے شِشْیا جَلَدھِتَٹَں وْرَجِتْوا ناوَمارُہْیَ نَگَرَدِشِ سِنْدھَو واہَیِتْواگَمَنْ۔
17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.
تَسْمِنْ سَمَیے تِمِرَ اُپاتِشْٹھَتْ کِنْتُ یِیشُسْتیشاں سَمِیپَں ناگَچّھَتْ۔
18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.
تَدا پْرَبَلَپَوَنَوَہَناتْ ساگَرے مَہاتَرَنْگو بھَوِتُمْ آریبھے۔
19 Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.
تَتَسْتے واہَیِتْوا دْوِتْرانْ کْروشانْ گَتاح پَشْچادْ یِیشُں جَلَدھیرُپَرِ پَدْبھْیاں وْرَجَنْتَں نَوکانْتِکَمْ آگَچّھَنْتَں وِلوکْیَ تْراسَیُکْتا اَبھَوَنْ
20 Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“
کِنْتُ سَ تانُکْتَّوانْ اَیَمَہَں ما بھَیشْٹَ۔
21 І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.
تَدا تے تَں سْوَیرَں ناوِ گرِہِیتَوَنْتَح تَدا تَتْکْشَنادْ اُدِّشْٹَسْتھانے نَورُپاسْتھاتْ۔
22 А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.
یَیا ناوا شِشْیا اَگَچّھَنْ تَدَنْیا کاپِ نَوکا تَسْمِنْ سْتھانے ناسِیتْ تَتو یِیشُح شِشْیَیح ساکَں ناگَمَتْ کیوَلاح شِشْیا اَگَمَنْ ایتَتْ پارَسْتھا لوکا جْناتَوَنْتَح۔
23 А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.
کِنْتُ تَتَح پَرَں پْرَبھُ رْیَتْرَ اِیشْوَرَسْیَ گُنانْ اَنُکِیرْتّیَ لوکانْ پُوپانْ اَبھوجَیَتْ تَتْسْتھانَسْیَ سَمِیپَسْتھَتِوِرِیایا اَپَراسْتَرَنَیَ آگَمَنْ۔
24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.
یِیشُسْتَتْرَ ناسْتِ شِشْیا اَپِ تَتْرَ نا سَنْتِ لوکا اِتِ وِجْنایَ یِیشُں گَویشَیِتُں تَرَنِبھِح کَپھَرْناہُومْ پُرَں گَتاح۔
25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“
تَتَسْتے سَرِتْپَتیح پارے تَں ساکْشاتْ پْراپْیَ پْراووچَنْ ہے گُرو بھَوانْ اَتْرَ سْتھانے کَداگَمَتْ؟
26 Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправці кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.
تَدا یِیشُسْتانْ پْرَتْیَوادِیدْ یُشْمانَہَں یَتھارْتھَتَرَں وَدامِ آشْچَرْیَّکَرْمَّدَرْشَنادّھیتو رْنَ کِنْتُ پُوپَبھوجَناتْ تینَ ترِپْتَتْوانْچَ ماں گَویشَیَتھَ۔
27 Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть вам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“. (aiōnios g166)
کْشَیَنِییَبھَکْشْیارْتھَں ما شْرامِشْٹَ کِنْتْوَنْتایُرْبھَکْشْیارْتھَں شْرامْیَتَ، تَسْماتْ تادرِشَں بھَکْشْیَں مَنُجَپُتْرو یُشْمابھْیَں داسْیَتِ؛ تَسْمِنْ تاتَ اِیشْوَرَح پْرَمانَں پْراداتْ۔ (aiōnios g166)
28 Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“
تَدا تےپرِچّھَنْ اِیشْوَرابھِمَتَں کَرْمَّ کَرْتُّمْ اَسْمابھِح کِں کَرْتَّوْیَں؟
29 Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.
تَتو یِیشُرَوَدَدْ اِیشْوَرو یَں پْرَیرَیَتْ تَسْمِنْ وِشْوَسَنَمْ اِیشْوَرابھِمَتَں کَرْمَّ۔
30 А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“
تَدا تے وْیاہَرَنْ بھَوَتا کِں لَکْشَنَں دَرْشِتَں یَدّرِشْٹْوا بھَوَتِ وِشْوَسِشْیامَح؟ تْوَیا کِں کَرْمَّ کرِتَں؟
31 Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.
اَسْماکَں پُورْوَّپُرُشا مَہاپْرانْتَرے مانّاں بھوکْتُّں پْراپُح یَتھا لِپِراسْتے۔ سْوَرْگِییانِ تُ بھَکْشْیانِ پْرَدَدَو پَرَمیشْوَرَح۔
32 А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.
تَدا یِیشُرَوَدَدْ اَہَں یُشْمانَتِیَتھارْتھَں وَدامِ مُوسا یُشْمابھْیَں سْوَرْگِییَں بھَکْشْیَں ناداتْ کِنْتُ مَمَ پِتا یُشْمابھْیَں سْوَرْگِییَں پَرَمَں بھَکْشْیَں دَداتِ۔
33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.
یَح سْوَرْگادَوَرُہْیَ جَگَتے جِیوَنَں دَداتِ سَ اِیشْوَرَدَتَّبھَکْشْیَرُوپَح۔
34 А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“
تَدا تے پْراووچَنْ ہے پْرَبھو بھَکْشْیَمِدَں نِتْیَمَسْمَبھْیَں دَداتُ۔
35 Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.
یِیشُرَوَدَدْ اَہَمیوَ جِیوَنَرُوپَں بھَکْشْیَں یو جَنو مَمَ سَنِّدھِمْ آگَچّھَتِ سَ جاتُ کْشُدھارْتّو نَ بھَوِشْیَتِ، تَتھا یو جَنو ماں پْرَتْییتِ سَ جاتُ ترِشارْتّو نَ بھَوِشْیَتِ۔
36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.
ماں درِشْٹْواپِ یُویَں نَ وِشْوَسِتھَ یُشْمانَہَمْ اِتْیَووچَں۔
37 Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
پِتا مَہْیَں یاوَتو لوکانَدَداتْ تے سَرْوَّ ایوَ مَمانْتِکَمْ آگَمِشْیَنْتِ یَح کَشْچِچَّ مَمَ سَنِّدھِمْ آیاسْیَتِ تَں کیناپِ پْرَکارینَ نَ دُورِیکَرِشْیامِ۔
38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
نِجابھِمَتَں سادھَیِتُں نَ ہِ کِنْتُ پْریرَیِتُرَبھِمَتَں سادھَیِتُں سْوَرْگادْ آگَتوسْمِ۔
39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.
سَ یانْ یانْ لوکانْ مَہْیَمَدَداتْ تیشامیکَمَپِ نَ ہارَیِتْوا شیشَدِنے سَرْوّانَہَمْ اُتّھاپَیامِ اِدَں مَتْپْریرَیِتُح پِتُرَبھِمَتَں۔
40 Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“. (aiōnios g166)
یَح کَشْچِنْ مانَوَسُتَں وِلوکْیَ وِشْوَسِتِ سَ شیشَدِنے مَیوتّھاپِتَح سَنْ اَنَنْتایُح پْراپْسْیَتِ اِتِ مَتْپْریرَکَسْیابھِمَتَں۔ (aiōnios g166)
41 Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.
تَدا سْوَرْگادْ یَدْ بھَکْشْیَمْ اَواروہَتْ تَدْ بھَکْشْیَمْ اَہَمیوَ یِہُودِییَلوکاسْتَسْیَیتَدْ واکْیے وِوَدَمانا وَکْتُّماریبھِری
42 І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“
یُوشَپھَح پُتْرو یِیشُ رْیَسْیَ ماتاپِتَرَو وَیَں جانِیمَ ایشَ کِں سَایوَ نَ؟ تَرْہِ سْوَرْگادْ اَواروہَمْ اِتِ واکْیَں کَتھَں وَکْتِّ؟
43 А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!
تَدا یِیشُسْتانْ پْرَتْیَوَدَتْ پَرَسْپَرَں ما وِوَدَدھْوَں
44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
مَتْپْریرَکینَ پِتْرا ناکرِشْٹَح کوپِ جَنو مَمانْتِکَمْ آیاتُں نَ شَکْنوتِ کِنْتْواگَتَں جَنَں چَرَمےہْنِ پْروتّھاپَیِشْیامِ۔
45 У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
تے سَرْوَّ اِیشْوَرینَ شِکْشِتا بھَوِشْیَنْتِ بھَوِشْیَدْوادِناں گْرَنْتھیشُ لِپِرِتّھَماسْتے اَتو یَح کَشْچِتْ پِتُح سَکاشاتْ شْرُتْوا شِکْشَتے سَ ایوَ مَمَ سَمِیپَمْ آگَمِشْیَتِ۔
46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.
یَ اِیشْوَرادْ اَجایَتَ تَں وِنا کوپِ مَنُشْیو جَنَکَں نادَرْشَتْ کیوَلَح سَایوَ تاتَمْ اَدْراکْشِیتْ۔
47 Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має. (aiōnios g166)
اَہَں یُشْمانْ یَتھارْتھَتَرَں وَدامِ یو جَنو مَیِ وِشْواسَں کَروتِ سونَنْتایُح پْراپْنوتِ۔ (aiōnios g166)
48 Я — хліб життя!
اَہَمیوَ تَجِّیوَنَبھَکْشْیَں۔
49 Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.
یُشْماکَں پُورْوَّپُرُشا مَہاپْرانْتَرے مَنّابھَکْشْیَں بھُوکْتّاپِ مرِتاح
50 То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.
کِنْتُ یَدْبھَکْشْیَں سْوَرْگاداگَچّھَتْ تَدْ یَدِ کَشْچِدْ بھُنْکْتّے تَرْہِ سَ نَ مْرِیَتے۔
51 Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. (aiōn g165)
یَجِّیوَنَبھَکْشْیَں سْوَرْگاداگَچّھَتْ سوہَمیوَ اِدَں بھَکْشْیَں یو جَنو بھُنْکْتّے سَ نِتْیَجِیوِی بھَوِشْیَتِ۔ پُنَشْچَ جَگَتو جِیوَنارْتھَمَہَں یَتْ سْوَکِییَپِشِتَں داسْیامِ تَدیوَ مَیا وِتَرِتَں بھَکْشْیَمْ۔ (aiōn g165)
52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“
تَسْمادْ یِہُودِییاح پَرَسْپَرَں وِوَدَمانا وَکْتُّماریبھِرے ایشَ بھوجَنارْتھَں سْوِییَں پَلَلَں کَتھَمْ اَسْمَبھْیَں داسْیَتِ؟
53 І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
تَدا یِیشُسْتانْ آووچَدْ یُشْمانَہَں یَتھارْتھَتَرَں وَدامِ مَنُشْیَپُتْرَسْیامِشے یُشْمابھِ رْنَ بھُکْتّے تَسْیَ رُدھِرے چَ نَ پِیتے جِیوَنینَ سارْدّھَں یُشْماکَں سَمْبَنْدھو ناسْتِ۔
54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня. (aiōnios g166)
یو مَمامِشَں سْوادَتِ مَمَ سُدھِرَنْچَ پِوَتِ سونَنْتایُح پْراپْنوتِ تَتَح شیشےہْنِ تَمَہَمْ اُتّھاپَیِشْیامِ۔ (aiōnios g166)
55 Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.
یَتو مَدِییَمامِشَں پَرَمَں بھَکْشْیَں تَتھا مَدِییَں شونِتَں پَرَمَں پییَں۔
56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.
یو جَنو مَدِییَں پَلَلَں سْوادَتِ مَدِییَں رُدھِرَنْچَ پِوَتِ سَ مَیِ وَسَتِ تَسْمِنَّہَنْچَ وَسامِ۔
57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
مَتْپْریرَیِتْرا جِیوَتا تاتینَ یَتھاہَں جِیوامِ تَدْوَدْ یَح کَشْچِنْ مامَتِّ سوپِ مَیا جِیوِشْیَتِ۔
58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“ (aiōn g165)
یَدْبھَکْشْیَں سْوَرْگاداگَچّھَتْ تَدِدَں یَنْمانّاں سْوادِتْوا یُشْماکَں پِتَرومْرِیَنْتَ تادرِشَمْ اِدَں بھَکْشْیَں نَ بھَوَتِ اِدَں بھَکْشْیَں یو بھَکْشَتِ سَ نِتْیَں جِیوِشْیَتِ۔ (aiōn g165)
59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.
یَدا کَپھَرْناہُومْ پُرْیّاں بھَجَنَگیہے اُپادِشَتْ تَدا کَتھا ایتا اَکَتھَیَتْ۔
60 А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“
تَدیتّھَں شْرُتْوا تَسْیَ شِشْیانامْ اَنیکے پَرَسْپَرَمْ اَکَتھَیَنْ اِدَں گاڈھَں واکْیَں واکْیَمِیدرِشَں کَح شْروتُں شَکْرُیاتْ؟
61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?
کِنْتُ یِیشُح شِشْیانامْ اِتّھَں وِوادَں سْوَچِتّے وِجْنایَ کَتھِتَوانْ اِدَں واکْیَں کِں یُشْماکَں وِگھْنَں جَنَیَتِ؟
62 А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?
یَدِ مَنُجَسُتَں پُورْوَّواسَسْتھانَمْ اُورْدْوَّں گَچّھَنْتَں پَشْیَتھَ تَرْہِ کِں بھَوِشْیَتِ؟
63 То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
آتْمَیوَ جِیوَنَدایَکَح وَپُ رْنِشْپھَلَں یُشْمَبھْیَمَہَں یانِ وَچاںسِ کَتھَیامِ تانْیاتْما جِیوَنَنْچَ۔
64 Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
کِنْتُ یُشْماکَں مَدھْیے کیچَنَ اَوِشْواسِنَح سَنْتِ کے کے نَ وِشْوَسَنْتِ کو وا تَں پَرَکَریشُ سَمَرْپَیِشْیَتِ تانْ یِیشُراپْرَتھَمادْ ویتِّ۔
65 І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те “.
اَپَرَمَپِ کَتھِتَوانْ اَسْماتْ کارَنادْ اَکَتھَیَں پِتُح سَکاشاتْ شَکْتِّمَپْراپْیَ کوپِ مَمانْتِکَمْ آگَنْتُں نَ شَکْنوتِ۔
66 Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
تَتْکالےنیکے شِشْیا وْیاگھُٹْیَ تینَ سارْدّھَں پُنَ رْناگَچّھَنْ۔
67 І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“
تَدا یِیشُ رْدْوادَشَشِشْیانْ اُکْتَّوانْ یُویَمَپِ کِں یاسْیَتھَ؟
68 Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного. (aiōnios g166)
تَتَح شِمونْ پِتَرَح پْرَتْیَووچَتْ ہے پْرَبھو کَسْیابھْیَرْنَں گَمِشْیامَح؟ (aiōnios g166)
69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“
اَنَنْتَجِیوَنَدایِنْیو یاح کَتھاسْتاسْتَوَیوَ۔ بھَوانْ اَمَریشْوَرَسْیابھِشِکْتَّپُتْرَ اِتِ وِشْوَسْیَ نِشْچِتَں جانِیمَح۔
70 Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.
تَدا یِیشُرَوَدَتْ کِمَہَں یُشْماکَں دْوادَشَجَنانْ مَنونِیتانْ نَ کرِتَوانْ؟ کِنْتُ یُشْماکَں مَدھْییپِ کَشْچِدیکو وِگھْنَکارِی وِدْیَتے۔
71 Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х.
اِماں کَتھَں سَ شِمونَح پُتْرَمْ اِیشْکَرِییوتِییَں یِہُودامْ اُدِّشْیَ کَتھِتَوانْ یَتو دْوادَشاناں مَدھْیے گَنِتَح سَ تَں پَرَکَریشُ سَمَرْپَیِشْیَتِ۔

< Від Івана 6 >