Від Івана 6
1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.
Baada ye enongwa ezi, oYesu abahlile hu Bahari ye Galilaya nantele huhweta isombe lye Tiberia.
2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.
Obhongano ogosi gwali guhufuata afuatanaje bhalolile ealama zyabhombile hwa bhala bhabhali bhawinu.
3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.
O Yesu azubhile pamwanya hadi sehemu ya pamwanya hwigamba na akhaye ohwo na bhanafunzi bhakwe
4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське.
(Epasaka, ye shikulukulu sha Yahudi yali efishile).
5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“
O Yesu abhosezye amaso amwanya nalole owinji wa bhantu bhahwenza hwamwene, wabhozya oFilipo, “Tibhala hwii akale amabumunda aje ebhankabhapate alye”?
6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.
(Ila oYesu agayanjile ega hwa Filipo apimaga pima afuatanaje omwene yoyo amenye haibhomba).
7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.
O Filipo ajile, “Ata mabumunda hela hata dinari mia mbili seganzatosye shila muntu apate hashe hashe.”
8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:
O Andrea, omo webhanafunzi bhakwe ohoho wakwe oSimoni Petro abhozyezye
9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві риби, але що́ то на бе́зліч таку!“
O Yesu, “Ahweli osahala epa ali na mabumunda gasanu ne samaki zi bhele, eshi ene ekhondeye yenu hwa bhantu abhinji enamuna ene?”
10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
O Yesu abhozya, “Aje bhakhazyi abhantu pansi” (kulikuwa na nyasi nyingi mahali pale). Hivyo wanaume wapata elfu tano wakakaa chini.
11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
Pamande oYesu wega amabumunda gasanu wasombwezye wabhagabhila bhala bhabhakheye. Shesho wabhagabhila esamaki alengane shabha hanzaga.
12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.
Abhantu nabhahakuta, abhabhozya abhanafunzi bhakwe, “Bhonganyi evigalizi vyavisageye aje nkaviganje ateje vyovyonti.”
13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.
Bhabhonganya na memwe evitondo kumi ne vibhele, evipande vye mabumunda visanu vyavyasageye na bhala bhabhalyanga.
14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“
Pamande abhantu na bhalola embombo zya bhombile bhajile, “Lyoli ono yayola okuwaa wahwenza munsi.”
15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.
O Yesu nagunduye aje bhahwanza ahukhate ili aje bhabheshe aje mwene wabho, ahwitenjile, nantele abhalile hwigamba omwene mwene.
16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.
Nahwali lyabhela, abhanafunzi bhakwe bhalushile abhale hwidimi idodo.
17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.
Bhapandile mwitoli bhali bhalobhoha abhale hu Kaperanaumu. (Enkisi yali eyenyiye no Yesu ali sele sayenzele hwabhene).
18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.
Eshipindi esho ehala engosi yali evugula, ne nsombe yali ehwendelela achafushe.
19 Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.
Nantele abhanafunzi bhakwe na bhali wakhomile emakasia kama shilini natano au thelathini wahalola oYesu ajenda pamwanya ye somba azuwilile itoli, wahogopa.
20 Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“
Ila wabhabhozya, “Nene mganjehwogope.”
21 І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.
Antele bhalitayali ahunyemle mwitoli, itoli nalyafihoa insi ya bhalaga.
22 А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.
Isiku lyalyafuatile, obhongano gwa hemeleye oupande wensombe bhalolaga aje nalimo itoli lya mwabho ila lila ambalyo oYesu na bhanafunzi bhakwe bhali sebhalipandile ila abhanafunzi bhakwe bhali bhahwibhaliyee bhebho.
23 А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.
(Japokuwa hwa hali amitoli gamo gafumaga hu Tiberia peepe ne sehemu hwabha lyanga amabumunda baada ya Gosi afumwe ulusalifyo).
24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.
Omuda embongano na bhamanya aje se yo Yesu wala sebhanafunzi bhakwe bhali hula, abhene bhebho wapende mwitoli bhabhala hu Kaperanaumu bhalondola oYesu.
25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“
Na bhahapata esehemu ya mwabho ye oimi dodo bhabhozya, “Mwalimwa ohenzele ndii ohu?”
26 Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправці кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.
O Yesu ayanga, abhabhozya, Etisheli, etisheli, munaanza ane, sio aje mwazilolile embombo ila afuatanaje mwaliye amabumunda nakute.
27 Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть вам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“. (aiōnios g166)
Leshi ashibhombela embombo eshalye shashi na nchiha, ila mshibhombele embombo eshalye shashikhala wilawila shila omwana wa Adamu shaibhapela, afuatanaje Ongolobhe Odaada abheshele omuhuri pamwanya yakwe.” (aiōnios g166)
28 Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“
Pamande bhabhozya, “Hantu hahwanziwa abhombe aje abhombe embombo ya Ngolobhe?”
29 Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.
O Yesu ajibu, “Ene ye mbombo ya Ngolobhe: aje mwenteshe omwene wa ntumile.”
30 А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“
Bhabhozya, “Aje alama anshi zyobhabhombe, aje tibhazilole na humweteshele? Obhabhombe bhole?
31 Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.
Adaada bhetu bhaliye emanna mwipoli, nanshi sheyaandihwe, “Abhapiye amabumunda afume amwanya nkabhalye.”
32 А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.
O Yesu abhabhozya, “Etisheli, etisheli, sio yo Musa abhapiye amabumunda afume amwanya, bali Baba yangu ndiye awapaye mkate wa kweli kutoka mbinguni.
33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.
Afuatanaje ibumunda lya Ngolobhe lyalila lyalihwiha afume amwanya naipele ensi owomi.
34 А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“
Eshi bhabhozya, “Bhaga Gosi tipelaje amabumunda wilawila.”
35 Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.
O Yesu ahaga, “Ane endi libumunda lye womi, omwene wa hwenza huline sagailola enzala omwene wane teshela sagaichisila enzara omwene waneteshela sagaichisila na mwaha eshomelwa.”
36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.
Ijapokuwa embabhozezye aje, mundolile, lakini semuhweteshela.
37 Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
Bhonti oDaada wampiye bhanzahwenze huline, na wawonti wahwenza huline senaihutaga honze kabisa.
38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
Afwatanaje enishile afume amwanya, sehwahubhombe olusongwo lwane, ila ulusongwo lwa wantumile.
39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.
No olu lwo lusongwo lwakwe wantumile, aje nsatezye hata muntu omo bhala bhombiye, ila ehaibhazyosya isiku lya mwisho.
40 Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“. (aiōnios g166)
Afuatanaje ega gasongwa Odaada wane, aje wawonti wa humwenya Omwana na humweteshele apate owomi wewila wila; wenu wanaihuzyonsya isiku elya mwisho. (aiōnios g166)
41 Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.
Pamande ayahudi walalamishila ahusu omwene afuatanaje ayanjile, “Ane endi libumunda lyalihwiha afume amwanya.”
42 І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“
Bhayanga, “Ono seyo Yesu omwana wa Yusufu, odaada wakwe no nyina wakwe timenye? Shili bhole esalezi aiga, 'Enishile afume humwanya`?”
43 А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!
O Yesu ahayanga, ajile, “Muganje alalamishalane mhati yenyu mwemwe.
44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
Nomo omuntu wahwenza huline nkashe savutilwe no Daada wane wantumile, nane naihuvyonsya isiku elya mwisho.
45 У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
Afuatanaje eyandihwe hwa kuwaa, 'Bhanzasambelezewe no Ngolobhe.' Shila wayomvwezya asambeleye afume hwa Daada, ahwenza huline.
46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.
Sio aje ahweli omuntu walolile Odaada, ila omwene wafuma hwa Ngolobhe- alolile Odaada.
Eteha, eteha omwene wanetesheye ali no womi wewilawila. (aiōnios g166)
48 Я — хліб життя!
Ane endi libumunda lye womi.
49 Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.
adaada bhetu bhaliye emanna mwipoli, bhahafwa.
50 То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.
Eli ndiyo libumunda lyalihwiha afume amwanya, ili omuntu alye nkaganje afwe.
51 Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. (aiōn g165)
Ane endi libumunda lyalikhala lyalilishile afume amwanya. Nanshi omuntu wawonti nkalye ibumunda eli, aihwizya wilawila. Ibumunda lye mbefumye bele gwane alengane no womi ensi.” (aiōn g165)
52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“
Ayahudi bhavitwa bhebho hu bhebho bhanda abisanye bhaiga, “Omuntu ono awezizye bhole atipele obele gwakwe tiilye?”
53 І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
Nantele oYesu wabhbhozya, “Etesheli, etesheli, nkashe semwailya obele gwa Mwana wa Adamu na mwele idanda lyakwe, semwaibha nowomi muhati yenyu.
54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня. (aiōnios g166)
Wawonti wailya obele gwane na mwele idanda lyane ali no womi wewilawila, nane naihuvyonsya isiku lya mwisho. (aiōnios g166)
55 Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.
Afwatanaje obele gwane shalye she lyoli, ni danda lyane shimwelo she lyoli.
56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.
Omwe wagulya obele gwane na mwele idanda lyane akhala muhati yane, nane mhati yakwe.
57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
Nanshi Odaada we womi shantumile, nanshi shakheye alengane no Daada, wakwe no mwene aikhala alengangane.
58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“ (aiōn g165)
Eli libumunda lyali hwihaafume amwanya, sio nanshi shila Adaada wenyu bhaliye bhafwa. Omwene wanzalye ibumunda eli ayikhala wilawila. (aiōn g165)
59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.
O Yesu ayanjile enongwa ezi mshibhanza nahali afundizya hu Kaperanaumu.
60 А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“
Abhinji abhanafunzi bhakwe bhahomvweze ega, bhayanjile, “Eli lifundizyo likhone wenu wawezizye aliposhele?”
61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?
O Yesu afuatanaje amenye aje abhanafunzi bhakwe bhalalamiha iswali eli libhavisya, akawambia je jambo hili linawakwaza?
62 А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?
Eshi shaibha na waihulola omwana wa Adamu naihwiha afume hwahweli kabisa?
63 То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
Yo Mpempo yayoyo wafumya owomi. Obele saguhwavwa nkahamo. Amazu ge njanjile hulimwe ga mpempo no womi.
64 Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
Bhahweli abhantu hulimwe bhasebhahweteshela.” afuatanaje oYesu amenye fume hale ola wasaga hweteshela na ola omwene wanzahusyonshele.
65 І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те “.
Wabhabhozya, aje shasheshi nabhabhozezye aje nomo omuntu wayenza huline ila apewilwe no Daada.”
66 Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
Baada yega abhanafunzi bhakwe wonti wawela akhosi na khatane nawo nantele.
67 І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“
O Yesu wabhabhozya bhala kumi na bhabhele, “Aje namwe muhwanza asogole?”
68 Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного. (aiōnios g166)
O Simoni oPetulo wayanga, “Gosi tibhale hwa nanu afatanaje awe oli ni izu lya womi wewilawila, (aiōnios g166)
69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“
natetesheye na manye aje awe oligolosu wa Ngolobhe.”
70 Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.
O Yesu wayanga, “Aje ane senabhachaguye amwe, na omo wenyu yo setano?
71 Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х.
Eshi aliayanga ahusu oYuda, omwana wa Simoni Iskariote, afwatanaje ali yoyoyo ali pamo na bhala kumi na bhabhele, ambaye wasyonsheye oYesu.
