Від Івана 5
1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
After this there was a Festival of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.
2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.
Now there is in Jerusalem near the Sheep Gate a pool, called in Hebrew 'Bethesda.' It has five arcades.
3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.
In these there used to lie a great number of sick persons, and of people who were blind or lame or paralyzed.
4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.
5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.
And there was one man there who had been an invalid for thirty-eight years.
6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“
Jesus saw him lying there, and knowing that he had been a long time in that condition, He asked him, "Do you wish to have health and strength?"
7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.
"Sir," replied the sufferer, "I have no one to put me into the pool when the water is moved; but while I am coming some one else steps down before me."
8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“
"Rise," said Jesus, "take up your mat and walk."
9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,
Instantly the man was restored to perfect health, and he took up his mat and began to walk.
10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.
That day was a Sabbath. So the Jews said to the man who had been cured, "It is the Sabbath: you must not carry your mat."
11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.
"He who cured me," he replied, "said to me, 'Take up your mat and walk.'"
12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“
"Who is it," they asked, "that said to you, 'Take up your mat and walk'?"
13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.
But the man who had been cured did not know who it was; for Jesus had passed out unnoticed, there being a crowd in the place.
14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“
Afterwards Jesus found him in the Temple and said to him, "You are now restored to health. Do not sin any more, or a worse thing may befall you."
15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.
The man went and told the Jews that it was Jesus who had restored him to health;
16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
and on this account the Jews began to persecute Jesus--because He did these things on the Sabbath.
17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.
His reply to their accusation was, "My Father works unceasingly, and so do I."
18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.
On this account then the Jews were all the more eager to put Him to death--because He not only broke the Sabbath, but also spoke of God as being in a special sense His Father, thus putting Himself on a level with God.
19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.
"In most solemn truth I tell you," replied Jesus, "that the Son can do nothing of Himself--He can only do what He sees the Father doing; for whatever He does, that the Son does in like manner.
20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.
For the Father loves the Son and reveals to Him all that He Himself is doing. And greater deeds than these will He reveal to Him, in order that you may wonder.
21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.
For just as the Father awakens the dead and gives them life, so the Son also gives life to whom He wills.
22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,
The Father indeed does not judge any one, but He has entrusted all judgement to the Son,
23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.
that all may honour the Son even as they honour the Father. The man who withholds honour from the Son withholds honour from the Father who sent Him.
24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя. (aiōnios g166)
"In most solemn truth I tell you that he who listens to my teaching and believes Him who sent me, has the Life of the Ages, and does not come under judgement, but has passed over out of death into Life. (aiōnios g166)
25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
"In most solemn truth I tell you that a time is coming--nay, has already come--when the dead will hear the voice of the Son of God, and those who hear it will live.
26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
For just as the Father has life in Himself, so He has also given to the Son to have life in Himself.
27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.
And He has conferred on Him authority to act as Judge, because He is the Son of Man.
28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,
Wonder not at this. For a time is coming when all who are in the graves will hear His voice and will come forth--
29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскре́сення життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.
they who have done what is right to the resurrection of Life, and they whose actions have been evil to the resurrection of judgement.
30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
"I can of my own self do nothing. As I am bidden, so I judge; and mine is a just judgement, because it is not my own will that guides me, but the will of Him who sent me.
31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.
"If I give testimony concerning myself, my testimony cannot be accepted.
32 Є Інший, Хто сві́дчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.
There is Another who gives testimony concerning me, and I know that the testimony is true which He offers concerning me.
33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.
"You sent to John, and he both was and still is a witness to the truth.
34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.
But the testimony on my behalf which I accept is not from man; though I say all this in order that you may be saved.
35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.
He was the lamp that burned and shone, and for a time you were willing to be gladdened by his light.
36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!
"But the testimony which I have is weightier than that of John; for the work the Father has assigned to me for me to bring it to completion--the very work which I am doing--affords testimony concerning me that the Father has sent me.
37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.
And the Father who sent me, He has given testimony concerning me. None of you have ever either heard His voice or seen what He is like.
38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.
Nor have you His word dwelling within you, for you refuse to believe Him whom He has sent.
39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене! (aiōnios g166)
"You search the Scriptures, because you suppose that in them you will find the Life of the Ages; and it is those Scriptures that yield testimony concerning me; (aiōnios g166)
40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
and yet you are unwilling to come to me that you may have Life.
41 Від людей не приймаю Я слави,
"I do not accept glory from man,
42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
but I know you well, and I know that in your hearts you do not really love God.
43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.
I have come as my Father's representative, and you do not receive me. If some one else comes representing only himself, him you will receive.
44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?
How is it possible for you to believe, while you receive glory from one another and have no desire for the glory that comes from the only God?
45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!
"Do not suppose that I will accuse you to the Father. There is one who accuses you, namely Moses, on whom your hope rests.
46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
For if you believe Moses, you would believe me; for he wrote about me.
47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“
But if you disbelieve his writings, how are you to believe my words?"
