Від Івана 5
1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
After this came the feast of the Jews, so Jesus went up to Jerusalem.
2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.
Now in Jerusalem by the Sheep Gate there is a pool, called Bethesda in Hebrew, which has five porticoes.
3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.
In the porticoes were lying a great multitude of disabled people, including the blind, the lame, and the paralyzed, who were waiting for the moving of the water.
4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.
For at times an angel would go down into the pool and stir up the water. The first person who stepped in after the water was stirred up was healed of whatever disease he had.
5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.
One man was there who had been suffering in his disability for thirty-eight years.
6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“
When Jesus saw him lying there and knew that he had been in that condition for a long time already, he said to him, “Do yoʋ want to be made well?”
7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.
The disabled man answered him, “Sir, I have no one to put me into the pool when the water is stirred up, but while I am going, another goes down before me.”
8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“
Jesus said to him, “Rise, pick up yoʋr mat, and walk.”
9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,
Immediately the man was made well, so he picked up his mat and began to walk. Now that day was a Sabbath.
10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.
So the Jews said to the man who had been healed, “It is the Sabbath; it is not lawful for yoʋ to pick up yoʋr mat.”
11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.
He answered them, “The man who made me well said to me, ‘Pick up yoʋr mat and walk.’”
12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“
So they asked him, “Who is the man who said to yoʋ, ‘Pick up yoʋr mat and walk’?”
13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.
But the man who had been healed did not know who it was, for Jesus had slipped away, since there was a crowd in that place.
14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“
After this Jesus found the man in the temple courts and said to him, “Behold, yoʋ have been made well; do not sin anymore, lest something worse happen to yoʋ.”
15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.
Then the man went and told the Jews that it was Jesus who had made him well.
16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
So the Jews began persecuting Jesus and seeking to kill him, because he was doing these things on the Sabbath.
17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.
But Jesus responded to them, “My Father is still working even now, and I too am working.”
18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.
So the Jews were seeking all the more to kill him, because not only was he breaking the Sabbath, but he was even calling God his own Father, making himself equal with God.
19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.
So Jesus responded to them, “Truly, truly, I say to you, the Son can do nothing on his own, but only what he sees the Father doing. For whatever the Father does, the Son also does in the same way.
20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.
For the Father loves the Son and shows him all that he himself does. And he will show him greater works than these, so that you will be amazed.
21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.
For just as the Father raises the dead and gives them life, so also the Son gives life to whomever he wishes.
22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,
The Father judges no one, but has given all judgment to the Son,
23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.
so that all may honor the Son just as they honor the Father. Anyone who does not honor the Son does not honor the Father who sent him.
24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя. (aiōnios g166)
Truly, truly, I say to you, whoever hears my word and believes him who sent me has eternal life. He does not come into judgment, but has passed from death to life. (aiōnios g166)
25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
“Truly, truly, I say to you, an hour is coming, and is now here, when the dead will hear the voice of the Son of God, and those who hear it will live.
26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
For as the Father has life in himself, so he has granted the Son to have life in himself.
27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.
And he has given the Son authority to execute judgment, because he is the Son of Man.
28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,
Do not be amazed at this, because an hour is coming in which all who are in the tombs will hear his voice
29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскре́сення життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.
and come out, those who have done good to a resurrection of life, and those who have done evil to a resurrection of judgment.
30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
“I can do nothing on my own. As I hear, I judge, and my judgment is just, because I seek not my own will, but the will of the Father who sent me.
31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.
“If I testify about myself, my testimony is not valid.
32 Є Інший, Хто сві́дчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.
There is another who testifies about me, and I know that the testimony he gives about me is true.
33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.
You have sent to John, and he has testified to the truth.
34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.
Now I do not receive testimony from man, but I say these things so that you may be saved.
35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.
John was a burning and shining lamp, and you were willing to rejoice for an hour in his light.
36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!
But I have testimony greater than John's. For the works that the Father has given me to accomplish, the very works that I am doing, testify that the Father has sent me.
37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.
And the Father who sent me has himself testified about me. You have neither heard his voice at any time nor seen his form.
38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.
And you do not have his word abiding in you, for you do not believe him whom he sent.
39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене! (aiōnios g166)
You search the Scriptures because you think that in them you have eternal life, and it is these that testify about me, (aiōnios g166)
40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
yet you are not willing to come to me so that you may have life.
41 Від людей не приймаю Я слави,
I do not receive glory from men.
42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
But I know that you do not have the love of God within you.
43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.
I have come in the name of my Father, and yet you do not receive me. If another comes in his own name, you will receive him.
44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?
How can you believe when you receive glory from one another but do not seek the glory that comes from the one and only God?
45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!
Do not think that I will accuse you before the Father. The one who accuses you is Moses, in whom you have set your hope.
46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
If you had believed Moses, you would believe me, for he wrote about me.
47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“
But if you do not believe his writings, how will you believe my words?”
