< Від Івана 4 >
1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
ଯୀଶୁଃ ସ୍ୱଯଂ ନାମଜ୍ଜଯତ୍ କେୱଲଂ ତସ୍ୟ ଶିଷ୍ୟା ଅମଜ୍ଜଯତ୍ କିନ୍ତୁ ଯୋହନୋଽଧିକଶିଷ୍ୟାନ୍ ସ କରୋତି ମଜ୍ଜଯତି ଚ,
2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
ଫିରୂଶିନ ଇମାଂ ୱାର୍ତ୍ତାମଶୃଣ୍ୱନ୍ ଇତି ପ୍ରଭୁରୱଗତ୍ୟ
3 Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.
ଯିହୂଦୀଯଦେଶଂ ୱିହାଯ ପୁନ ର୍ଗାଲୀଲମ୍ ଆଗତ୍|
4 І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.
ତତଃ ଶୋମିରୋଣପ୍ରଦେଶସ୍ୟ ମଦ୍ୟେନ ତେନ ଗନ୍ତୱ୍ୟେ ସତି
5 Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.
ଯାକୂବ୍ ନିଜପୁତ୍ରାଯ ଯୂଷଫେ ଯାଂ ଭୂମିମ୍ ଅଦଦାତ୍ ତତ୍ସମୀପସ୍ଥାଯି ଶୋମିରୋଣପ୍ରଦେଶସ୍ୟ ସୁଖାର୍ ନାମ୍ନା ୱିଖ୍ୟାତସ୍ୟ ନଗରସ୍ୟ ସନ୍ନିଧାୱୁପାସ୍ଥାତ୍|
6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
ତତ୍ର ଯାକୂବଃ ପ୍ରହିରାସୀତ୍; ତଦା ଦ୍ୱିତୀଯଯାମୱେଲାଯାଂ ଜାତାଯାଂ ସ ମାର୍ଗେ ଶ୍ରମାପନ୍ନସ୍ତସ୍ୟ ପ୍ରହେଃ ପାର୍ଶ୍ୱେ ଉପାୱିଶତ୍|
7 Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“
ଏତର୍ହି କାଚିତ୍ ଶୋମିରୋଣୀଯା ଯୋଷିତ୍ ତୋଯୋତ୍ତୋଲନାର୍ଥମ୍ ତତ୍ରାଗମତ୍
8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.
ତଦା ଶିଷ୍ୟାଃ ଖାଦ୍ୟଦ୍ରୱ୍ୟାଣି କ୍ରେତୁଂ ନଗରମ୍ ଅଗଚ୍ଛନ୍|
9 Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“Бо юдеї не сходяться із самарянами.
ଯୀଶୁଃ ଶୋମିରୋଣୀଯାଂ ତାଂ ଯୋଷିତମ୍ ୱ୍ୟାହାର୍ଷୀତ୍ ମହ୍ୟଂ କିଞ୍ଚିତ୍ ପାନୀଯଂ ପାତୁଂ ଦେହି| କିନ୍ତୁ ଶୋମିରୋଣୀଯୈଃ ସାକଂ ଯିହୂଦୀଯଲୋକା ନ ୱ୍ୟୱାହରନ୍ ତସ୍ମାଦ୍ଧେତୋଃ ସାକଥଯତ୍ ଶୋମିରୋଣୀଯା ଯୋଷିତଦହଂ ତ୍ୱଂ ଯିହୂଦୀଯୋସି କଥଂ ମତ୍ତଃ ପାନୀଯଂ ପାତୁମ୍ ଇଚ୍ଛସି?
10 Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.
ତତୋ ଯୀଶୁରୱଦଦ୍ ଈଶ୍ୱରସ୍ୟ ଯଦ୍ଦାନଂ ତତ୍କୀଦୃକ୍ ପାନୀଯଂ ପାତୁଂ ମହ୍ୟଂ ଦେହି ଯ ଇତ୍ଥଂ ତ୍ୱାଂ ଯାଚତେ ସ ୱା କ ଇତି ଚେଦଜ୍ଞାସ୍ୟଥାସ୍ତର୍ହି ତମଯାଚିଷ୍ୟଥାଃ ସ ଚ ତୁଭ୍ୟମମୃତଂ ତୋଯମଦାସ୍ୟତ୍|
11 Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?
ତଦା ସା ସୀମନ୍ତିନୀ ଭାଷିତୱତି, ହେ ମହେଚ୍ଛ ପ୍ରହିର୍ଗମ୍ଭୀରୋ ଭୱତୋ ନୀରୋତ୍ତୋଲନପାତ୍ରଂ ନାସ୍ତୀ ଚ ତସ୍ମାତ୍ ତଦମୃତଂ କୀଲାଲଂ କୁତଃ ପ୍ରାପ୍ସ୍ୟସି?
12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“
ଯୋସ୍ମଭ୍ୟମ୍ ଇମମନ୍ଧୂଂ ଦଦୌ, ଯସ୍ୟ ଚ ପରିଜନା ଗୋମେଷାଦଯଶ୍ଚ ସର୍ୱ୍ୱେଽସ୍ୟ ପ୍ରହେଃ ପାନୀଯଂ ପପୁରେତାଦୃଶୋ ଯୋସ୍ମାକଂ ପୂର୍ୱ୍ୱପୁରୁଷୋ ଯାକୂବ୍ ତସ୍ମାଦପି ଭୱାନ୍ ମହାନ୍ କିଂ?
13 Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.
ତତୋ ଯୀଶୁରକଥଯଦ୍ ଇଦଂ ପାନୀଯଂ ସଃ ପିୱତି ସ ପୁନସ୍ତୃଷାର୍ତ୍ତୋ ଭୱିଷ୍ୟତି,
14 А хто питиме воду, що Я йому дам, пра́гнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне“. (aiōn , aiōnios )
କିନ୍ତୁ ମଯା ଦତ୍ତଂ ପାନୀଯଂ ଯଃ ପିୱତି ସ ପୁନଃ କଦାପି ତୃଷାର୍ତ୍ତୋ ନ ଭୱିଷ୍ୟତି| ମଯା ଦତ୍ତମ୍ ଇଦଂ ତୋଯଂ ତସ୍ୟାନ୍ତଃ ପ୍ରସ୍ରୱଣରୂପଂ ଭୂତ୍ୱା ଅନନ୍ତାଯୁର୍ୟାୱତ୍ ସ୍ରୋଷ୍ୟତି| (aiōn , aiōnios )
15 Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.
ତଦା ସା ୱନିତାକଥଯତ୍ ହେ ମହେଚ୍ଛ ତର୍ହି ମମ ପୁନଃ ପୀପାସା ଯଥା ନ ଜାଯତେ ତୋଯୋତ୍ତୋଲନାଯ ଯଥାତ୍ରାଗମନଂ ନ ଭୱତି ଚ ତଦର୍ଥଂ ମହ୍ୟଂ ତତ୍ତୋଯଂ ଦେହୀ|
16 Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.
ତତୋ ଯୀଶୂରୱଦଦ୍ୟାହି ତୱ ପତିମାହୂଯ ସ୍ଥାନେଽତ୍ରାଗଚ୍ଛ|
17 Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
ସା ୱାମାୱଦତ୍ ମମ ପତିର୍ନାସ୍ତି| ଯୀଶୁରୱଦତ୍ ମମ ପତିର୍ନାସ୍ତୀତି ୱାକ୍ୟଂ ଭଦ୍ରମୱୋଚଃ|
18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.
ଯତସ୍ତୱ ପଞ୍ଚ ପତଯୋଭୱନ୍ ଅଧୁନା ତୁ ତ୍ୱଯା ସାର୍ଦ୍ଧଂ ଯସ୍ତିଷ୍ଠତି ସ ତୱ ଭର୍ତ୍ତା ନ ୱାକ୍ୟମିଦଂ ସତ୍ୟମୱାଦିଃ|
19 Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.
ତଦା ସା ମହିଲା ଗଦିତୱତି ହେ ମହେଚ୍ଛ ଭୱାନ୍ ଏକୋ ଭୱିଷ୍ୟଦ୍ୱାଦୀତି ବୁଦ୍ଧଂ ମଯା|
20 Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.
ଅସ୍ମାକଂ ପିତୃଲୋକା ଏତସ୍ମିନ୍ ଶିଲୋଚ୍ଚଯେଽଭଜନ୍ତ, କିନ୍ତୁ ଭୱଦ୍ଭିରୁଚ୍ୟତେ ଯିରୂଶାଲମ୍ ନଗରେ ଭଜନଯୋଗ୍ୟଂ ସ୍ଥାନମାସ୍ତେ|
21 Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.
ଯୀଶୁରୱୋଚତ୍ ହେ ଯୋଷିତ୍ ମମ ୱାକ୍ୟେ ୱିଶ୍ୱସିହି ଯଦା ଯୂଯଂ କେୱଲଶୈଲେଽସ୍ମିନ୍ ୱା ଯିରୂଶାଲମ୍ ନଗରେ ପିତୁର୍ଭଜନଂ ନ କରିଷ୍ୟଧ୍ୱେ କାଲ ଏତାଦୃଶ ଆଯାତି|
22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
ଯୂଯଂ ଯଂ ଭଜଧ୍ୱେ ତଂ ନ ଜାନୀଥ, କିନ୍ତୁ ୱଯଂ ଯଂ ଭଜାମହେ ତଂ ଜାନୀମହେ, ଯତୋ ଯିହୂଦୀଯଲୋକାନାଂ ମଧ୍ୟାତ୍ ପରିତ୍ରାଣଂ ଜାଯତେ|
23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.
କିନ୍ତୁ ଯଦା ସତ୍ୟଭକ୍ତା ଆତ୍ମନା ସତ୍ୟରୂପେଣ ଚ ପିତୁର୍ଭଜନଂ କରିଷ୍ୟନ୍ତେ ସମଯ ଏତାଦୃଶ ଆଯାତି, ୱରମ୍ ଇଦାନୀମପି ୱିଦ୍ୟତେ; ଯତ ଏତାଦୃଶୋ ଭତ୍କାନ୍ ପିତା ଚେଷ୍ଟତେ|
24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.
ଈଶ୍ୱର ଆତ୍ମା; ତତସ୍ତସ୍ୟ ଯେ ଭକ୍ତାସ୍ତୈଃ ସ ଆତ୍ମନା ସତ୍ୟରୂପେଣ ଚ ଭଜନୀଯଃ|
25 Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.
ତଦା ସା ମହିଲାୱାଦୀତ୍ ଖ୍ରୀଷ୍ଟନାମ୍ନା ୱିଖ୍ୟାତୋଽଭିଷିକ୍ତଃ ପୁରୁଷ ଆଗମିଷ୍ୟତୀତି ଜାନାମି ସ ଚ ସର୍ୱ୍ୱାଃ କଥା ଅସ୍ମାନ୍ ଜ୍ଞାପଯିଷ୍ୟତି|
26 Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.
ତତୋ ଯୀଶୁରୱଦତ୍ ତ୍ୱଯା ସାର୍ଦ୍ଧଂ କଥନଂ କରୋମି ଯୋଽହମ୍ ଅହମେୱ ସ ପୁରୁଷଃ|
27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“або: „Про що з нею гово́риш?“
ଏତସ୍ମିନ୍ ସମଯେ ଶିଷ୍ୟା ଆଗତ୍ୟ ତଥା ସ୍ତ୍ରିଯା ସାର୍ଦ୍ଧଂ ତସ୍ୟ କଥୋପକଥନେ ମହାଶ୍ଚର୍ୟ୍ୟମ୍ ଅମନ୍ୟନ୍ତ ତଥାପି ଭୱାନ୍ କିମିଚ୍ଛତି? ଯଦ୍ୱା କିମର୍ଥମ୍ ଏତଯା ସାର୍ଦ୍ଧଂ କଥାଂ କଥଯତି? ଇତି କୋପି ନାପୃଚ୍ଛତ୍|
28 Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:
ତତଃ ପରଂ ସା ନାରୀ କଲଶଂ ସ୍ଥାପଯିତ୍ୱା ନଗରମଧ୍ୟଂ ଗତ୍ୱା ଲୋକେଭ୍ୟୋକଥାଯଦ୍
29 „Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“
ଅହଂ ଯଦ୍ୟତ୍ କର୍ମ୍ମାକରୱଂ ତତ୍ସର୍ୱ୍ୱଂ ମହ୍ୟମକଥଯଦ୍ ଏତାଦୃଶଂ ମାନୱମେକମ୍ ଆଗତ୍ୟ ପଶ୍ୟତ ରୁ କିମ୍ ଅଭିଷିକ୍ତୋ ନ ଭୱତି?
30 І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.
ତତସ୍ତେ ନଗରାଦ୍ ବହିରାଗତ୍ୟ ତାତସ୍ୟ ସମୀପମ୍ ଆଯନ୍|
31 Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“
ଏତର୍ହି ଶିଷ୍ୟାଃ ସାଧଯିତ୍ୱା ତଂ ୱ୍ୟାହାର୍ଷୁଃ ହେ ଗୁରୋ ଭୱାନ୍ କିଞ୍ଚିଦ୍ ଭୂକ୍ତାଂ|
32 А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.
ତତଃ ସୋୱଦଦ୍ ଯୁଷ୍ମାଭିର୍ୟନ୍ନ ଜ୍ଞାଯତେ ତାଦୃଶଂ ଭକ୍ଷ୍ୟଂ ମମାସ୍ତେ|
33 Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“
ତଦା ଶିଷ୍ୟାଃ ପରସ୍ପରଂ ପ୍ରଷ୍ଟୁମ୍ ଆରମ୍ଭନ୍ତ, କିମସ୍ମୈ କୋପି କିମପି ଭକ୍ଷ୍ୟମାନୀଯ ଦତ୍ତୱାନ୍?
34 Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.
ଯୀଶୁରୱୋଚତ୍ ମତ୍ପ୍ରେରକସ୍ୟାଭିମତାନୁରୂପକରଣଂ ତସ୍ୟୈୱ କର୍ମ୍ମସିଦ୍ଧିକାରଣଞ୍ଚ ମମ ଭକ୍ଷ୍ୟଂ|
35 Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!
ମାସଚତୁଷ୍ଟଯେ ଜାତେ ଶସ୍ୟକର୍ତ୍ତନସମଯୋ ଭୱିଷ୍ୟତୀତି ୱାକ୍ୟଂ ଯୁଷ୍ମାଭିଃ କିଂ ନୋଦ୍ୟତେ? କିନ୍ତ୍ୱହଂ ୱଦାମି, ଶିର ଉତ୍ତୋଲ୍ୟ କ୍ଷେତ୍ରାଣି ପ୍ରତି ନିରୀକ୍ଷ୍ୟ ପଶ୍ୟତ, ଇଦାନୀଂ କର୍ତ୍ତନଯୋଗ୍ୟାନି ଶୁକ୍ଲୱର୍ଣାନ୍ୟଭୱନ୍|
36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи. (aiōnios )
ଯଶ୍ଛିନତ୍ତି ସ ୱେତନଂ ଲଭତେ ଅନନ୍ତାଯୁଃସ୍ୱରୂପଂ ଶସ୍ୟଂ ସ ଗୃହ୍ଲାତି ଚ, ତେନୈୱ ୱପ୍ତା ଛେତ୍ତା ଚ ଯୁଗପଦ୍ ଆନନ୍ଦତଃ| (aiōnios )
37 Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.
ଇତ୍ଥଂ ସତି ୱପତ୍ୟେକଶ୍ଛିନତ୍ୟନ୍ୟ ଇତି ୱଚନଂ ସିଦ୍ଧ୍ୟତି|
38 Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.
ଯତ୍ର ଯୂଯଂ ନ ପର୍ୟ୍ୟଶ୍ରାମ୍ୟତ ତାଦୃଶଂ ଶସ୍ୟଂ ଛେତ୍ତୁଂ ଯୁଷ୍ମାନ୍ ପ୍ରୈରଯମ୍ ଅନ୍ୟେ ଜନାଃପର୍ୟ୍ୟଶ୍ରାମ୍ୟନ୍ ଯୂଯଂ ତେଷାଂ ଶ୍ରଗସ୍ୟ ଫଲମ୍ ଅଲଭଧ୍ୱମ୍|
39 З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“
ଯସ୍ମିନ୍ କାଲେ ଯଦ୍ୟତ୍ କର୍ମ୍ମାକାର୍ଷଂ ତତ୍ସର୍ୱ୍ୱଂ ସ ମହ୍ୟମ୍ ଅକଥଯତ୍ ତସ୍ୟା ୱନିତାଯା ଇଦଂ ସାକ୍ଷ୍ୟୱାକ୍ୟଂ ଶ୍ରୁତ୍ୱା ତନ୍ନଗରନିୱାସିନୋ ବହୱଃ ଶୋମିରୋଣୀଯଲୋକା ୱ୍ୟଶ୍ୱସନ୍|
40 А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
ତଥା ଚ ତସ୍ୟାନ୍ତିକେ ସମୁପସ୍ଥାଯ ସ୍ୱେଷାଂ ସନ୍ନିଧୌ କତିଚିଦ୍ ଦିନାନି ସ୍ଥାତୁଂ ତସ୍ମିନ୍ ୱିନଯମ୍ ଅକୁର୍ୱ୍ୱାନ ତସ୍ମାତ୍ ସ ଦିନଦ୍ୱଯଂ ତତ୍ସ୍ଥାନେ ନ୍ୟୱଷ୍ଟତ୍
41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
ତତସ୍ତସ୍ୟୋପଦେଶେନ ବହୱୋଽପରେ ୱିଶ୍ୱସ୍ୟ
42 А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“
ତାଂ ଯୋଷାମୱଦନ୍ କେୱଲଂ ତୱ ୱାକ୍ୟେନ ପ୍ରତୀମ ଇତି ନ, କିନ୍ତୁ ସ ଜଗତୋଽଭିଷିକ୍ତସ୍ତ୍ରାତେତି ତସ୍ୟ କଥାଂ ଶ୍ରୁତ୍ୱା ୱଯଂ ସ୍ୱଯମେୱାଜ୍ଞାସମହି|
43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
ସ୍ୱଦେଶେ ଭୱିଷ୍ୟଦ୍ୱକ୍ତୁଃ ସତ୍କାରୋ ନାସ୍ତୀତି ଯଦ୍ୟପି ଯୀଶୁଃ ପ୍ରମାଣଂ ଦତ୍ୱାକଥଯତ୍
44 Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.
ତଥାପି ଦିୱସଦ୍ୱଯାତ୍ ପରଂ ସ ତସ୍ମାତ୍ ସ୍ଥାନାଦ୍ ଗାଲୀଲଂ ଗତୱାନ୍|
45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
ଅନନ୍ତରଂ ଯେ ଗାଲୀଲୀ ଲିଯଲୋକା ଉତ୍ସୱେ ଗତା ଉତ୍ସୱସମଯେ ଯିରୂଶଲମ୍ ନଗରେ ତସ୍ୟ ସର୍ୱ୍ୱାଃ କ୍ରିଯା ଅପଶ୍ୟନ୍ ତେ ଗାଲୀଲମ୍ ଆଗତଂ ତମ୍ ଆଗୃହ୍ଲନ୍|
46 Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.
ତତଃ ପରମ୍ ଯୀଶୁ ର୍ୟସ୍ମିନ୍ କାନ୍ନାନଗରେ ଜଲଂ ଦ୍ରାକ୍ଷାରସମ୍ ଆକରୋତ୍ ତତ୍ ସ୍ଥାନଂ ପୁନରଗାତ୍| ତସ୍ମିନ୍ନେୱ ସମଯେ କସ୍ୟଚିଦ୍ ରାଜସଭାସ୍ତାରସ୍ୟ ପୁତ୍ରଃ କଫର୍ନାହୂମପୁରୀ ରୋଗଗ୍ରସ୍ତ ଆସୀତ୍|
47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
ସ ଯେହୂଦୀଯଦେଶାଦ୍ ଯୀଶୋ ର୍ଗାଲୀଲାଗମନୱାର୍ତ୍ତାଂ ନିଶମ୍ୟ ତସ୍ୟ ସମୀପଂ ଗତ୍ୱା ପ୍ରାର୍ଥ୍ୟ ୱ୍ୟାହୃତୱାନ୍ ମମ ପୁତ୍ରସ୍ୟ ପ୍ରାଯେଣ କାଲ ଆସନ୍ନଃ ଭୱାନ୍ ଆଗତ୍ୟ ତଂ ସ୍ୱସ୍ଥଂ କରୋତୁ|
48 Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“
ତଦା ଯୀଶୁରକଥଯଦ୍ ଆଶ୍ଚର୍ୟ୍ୟଂ କର୍ମ୍ମ ଚିତ୍ରଂ ଚିହ୍ନଂ ଚ ନ ଦୃଷ୍ଟା ଯୂଯଂ ନ ପ୍ରତ୍ୟେଷ୍ୟଥ|
49 Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“
ତତଃ ସ ସଭାସଦୱଦତ୍ ହେ ମହେଚ୍ଛ ମମ ପୁତ୍ରେ ନ ମୃତେ ଭୱାନାଗଚ୍ଛତୁ|
50 Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.
ଯୀଶୁସ୍ତମୱଦଦ୍ ଗଚ୍ଛ ତୱ ପୁତ୍ରୋଽଜୀୱୀତ୍ ତଦା ଯୀଶୁନୋକ୍ତୱାକ୍ୟେ ସ ୱିଶ୍ୱସ୍ୟ ଗତୱାନ୍|
51 А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.
ଗମନକାଲେ ମାର୍ଗମଧ୍ୟେ ଦାସାସ୍ତଂ ସାକ୍ଷାତ୍ପ୍ରାପ୍ୟାୱଦନ୍ ଭୱତଃ ପୁତ୍ରୋଽଜୀୱୀତ୍|
52 А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.
ତତଃ କଂ କାଲମାରଭ୍ୟ ରୋଗପ୍ରତୀକାରାରମ୍ଭୋ ଜାତା ଇତି ପୃଷ୍ଟେ ତୈରୁକ୍ତଂ ହ୍ୟଃ ସାର୍ଦ୍ଧଦଣ୍ଡଦ୍ୱଯାଧିକଦ୍ୱିତୀଯଯାମେ ତସ୍ୟ ଜ୍ୱରତ୍ୟାଗୋଽଭୱତ୍|
53 Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.
ତଦା ଯୀଶୁସ୍ତସ୍ମିନ୍ କ୍ଷଣେ ପ୍ରୋକ୍ତୱାନ୍ ତୱ ପୁତ୍ରୋଽଜୀୱୀତ୍ ପିତା ତଦ୍ବୁଦ୍ଧ୍ୱା ସପରିୱାରୋ ୱ୍ୟଶ୍ୱସୀତ୍|
54 Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.
ଯିହୂଦୀଯଦେଶାଦ୍ ଆଗତ୍ୟ ଗାଲୀଲି ଯୀଶୁରେତଦ୍ ଦ୍ୱିତୀଯମ୍ ଆଶ୍ଚର୍ୟ୍ୟକର୍ମ୍ମାକରୋତ୍|