Від Івана 4
1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
When therefore the Lord knew that the Pharisees heard that Jesus more disciples doth make and baptize than John,
2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
(though indeed Jesus himself was not baptizing, but his disciples, )
3 Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.
he left Judea and went away again to Galilee,
4 І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.
and it was behoving him to go through Samaria.
5 Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.
He cometh, therefore, to a city of Samaria, called Sychar, near to the place that Jacob gave to Joseph his son;
6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
and there was there a well of Jacob. Jesus therefore having been weary from the journeying, was sitting thus on the well; it was as it were the sixth hour;
7 Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“
there cometh a woman out of Samaria to draw water. Jesus saith to her, 'Give me to drink;'
8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.
for his disciples were gone away to the city, that they may buy victuals;
9 Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“Бо юдеї не сходяться із самарянами.
the Samaritan woman therefore saith to him, 'How dost thou, being a Jew, ask drink from me, being a Samaritan woman?' for Jews have no dealing with Samaritans.
10 Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.
Jesus answered and said to her, 'If thou hadst known the gift of God, and who it is who is saying to thee, Give me to drink, thou wouldest have asked him, and he would have given thee living water.'
11 Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?
The woman saith to him, 'Sir, thou hast not even a vessel to draw with, and the well is deep; whence, then, hast thou the living water?
12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“
Art thou greater than our father Jacob, who did give us the well, and himself out of it did drink, and his sons, and his cattle?'
13 Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.
Jesus answered and said to her, 'Every one who is drinking of this water shall thirst again;
15 Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.
The woman saith unto him, 'Sir, give me this water, that I may not thirst, nor come hither to draw.'
16 Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.
Jesus saith to her, 'Go, call thy husband, and come hither;'
17 Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
the woman answered and said, 'I have not a husband.' Jesus saith to her, 'Well didst thou say — A husband I have not;
18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.
for five husbands thou hast had, and, now, he whom thou hast is not thy husband; this hast thou said truly.'
19 Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.
The woman saith to him, 'Sir, I perceive that thou art a prophet;
20 Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.
our fathers in this mountain did worship, and ye — ye say that in Jerusalem is the place where it behoveth to worship.'
21 Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.
Jesus saith to her, 'Woman, believe me, that there doth come an hour, when neither in this mountain, nor in Jerusalem, shall ye worship the Father;
22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
ye worship what ye have not known; we worship what we have known, because the salvation is of the Jews;
23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.
but, there cometh an hour, and it now is, when the true worshippers will worship the Father in spirit and truth, for the Father also doth seek such to worship him;
24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.
God [is] a Spirit, and those worshipping Him, in spirit and truth it doth behove to worship.'
25 Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.
The woman saith to him, 'I have known that Messiah doth come, who is called Christ, when that one may come, he will tell us all things;'
26 Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.
Jesus saith to her, 'I am [he], who am speaking to thee.'
27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“або: „Про що з нею гово́риш?“
And upon this came his disciples, and were wondering that with a woman he was speaking, no one, however, said, 'What seekest thou?' or 'Why speakest thou with her?'
28 Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:
The woman then left her water-jug, and went away to the city, and saith to the men,
29 „Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“
'Come, see a man, who told me all things — as many as I did; is this the Christ?'
30 І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.
They went forth therefore out of the city, and were coming unto him.
31 Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“
And in the meanwhile his disciples were asking him, saying, 'Rabbi, eat;'
32 А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.
and he said to them, 'I have food to eat that ye have not known.'
33 Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“
The disciples then said one to another, 'Did any one bring him anything to eat?'
34 Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.
Jesus saith to them, 'My food is, that I may do the will of Him who sent me, and may finish His work;
35 Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!
do not say that it is yet four months, and the harvest cometh; lo, I say to you, Lift up your eyes, and see the fields, that they are white unto harvest already.
36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи. (aiōnios g166)
'And he who is reaping doth receive a reward, and doth gather fruit to life age-during, that both he who is sowing and he who is reaping may rejoice together; (aiōnios g166)
37 Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.
for in this the saying is the true one, that one is the sower and another the reaper.
38 Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.
I sent you to reap that on which ye have not laboured; others laboured, and ye into their labour have entered.
39 З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“
And from that city many believed in him, of the Samaritans, because of the word of the woman testifying, — 'He told me all things — as many as I did.'
40 А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
When, then, the Samaritans came unto him, they were asking him to remain with them, and he remained there two days;
41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
and many more did believe because of his word,
42 А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“
and said to the woman — 'No more because of thy speaking do we believe; for we ourselves have heard and known that this is truly the Saviour of the world — the Christ.'
43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
And after the two days he went forth thence, and went away to Galilee,
44 Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.
for Jesus himself testified that a prophet in his own country shall not have honour;
45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
when then, he came to Galilee, the Galileans received him, having seen all things that he did in Jerusalem in the feast — for they also went to the feast.
46 Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.
Jesus came, therefore, again to Cana of Galilee, where he made the water wine, and there was a certain courtier, whose son was ailing in Capernaum,
47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
he, having heard that Jesus is come out of Judea to Galilee, went away unto him, and was asking him that he may come down and may heal his son, for he was about to die.
48 Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“
Jesus then said unto him, 'If signs and wonders ye may not see, ye will not believe.'
49 Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“
The courtier saith unto him, 'Sir, come down before my child die;'
50 Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.
Jesus saith to him, 'Be going on; thy son doth live.' And the man believed the word that Jesus said to him, and was going on,
51 А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.
and he now going down, his servants met him, and told, saying — 'Thy child doth live;'
52 А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.
he inquired then of them the hour in which he became better, and they said to him — 'Yesterday at the seventh hour the fever left him;'
53 Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.
then the father knew that [it was] in that hour in which Jesus said to him — 'Thy son doth live,' and he himself believed, and his whole house;
54 Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.
this again a second sign did Jesus, having come out of Judea to Galilee.
