Від Івана 4
1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
Now as soon as the Master was aware that the Pharisees had heard it said, "Jesus is gaining and baptizing more disciples than John"--
2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
though Jesus Himself did not baptize them, but His disciples did--
3 Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.
He left Judaea and returned to Galilee.
4 І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.
His road lay through Samaria,
5 Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.
and so He came to Sychar, a town in Samaria near the piece of land that Jacob gave to his son Joseph.
6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
Jacob's Well was there: and accordingly Jesus, tired out with His journey, sat down by the well to rest. It was about six o'clock in the evening.
7 Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“
Presently there came a woman of Samaria to draw water. Jesus asked her to give Him some water;
8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.
for His disciples were gone to the town to buy provisions.
9 Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“Бо юдеї не сходяться із самарянами.
"How is it," replied the woman, "that a Jew like you asks me, who am a woman and a Samaritan, for water?" (For Jews have no dealings with Samaritans.)
10 Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.
"If you had known God's free gift," replied Jesus, "and who it is that said to you, 'Give me some water,' you would have asked Him, and He would have given you living water."
11 Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?
"Sir," she said, "you have nothing to draw with, and the well is deep; so where can you get the living water from?
12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“
Are you greater than our forefather Jacob, who gave us the well, and himself drank from it, as did also his sons and his cattle?"
13 Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.
"Every one," replied Jesus, "who drinks any of this water will be thirsty again;
15 Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.
"Sir," said the woman, "give me that water, that I may never be thirsty, nor continually come all the way here to draw from the well."
16 Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.
"Go and call your husband," said Jesus; "and come back."
17 Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
"I have no husband," she replied. "You rightly say that you have no husband," said Jesus;
18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.
"for you have had five husbands, and the man you have at present is not your husband. You have spoken the truth in saying that."
19 Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.
"Sir," replied the woman, "I see that you are a Prophet.
20 Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.
Our forefathers worshipped on this mountain, but you Jews say that the place where people must worship is in Jerusalem."
21 Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.
"Believe me," said Jesus, "the time is coming when you will worship the Father neither on this mountain nor in Jerusalem.
22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
You worship One of whom you know nothing. We worship One whom we know; for salvation comes from the Jews.
23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.
But a time is coming--nay, has already come--when the true worshippers will worship the Father with true spiritual worship; for indeed the Father desires such worshippers.
24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.
God is Spirit; and those who worship Him must bring Him true spiritual worship."
25 Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.
"I know," replied the woman, "that Messiah is coming--'the Christ,' as He is called. When He has come, He will tell us everything."
26 Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.
"I am He," said Jesus--"I who am now talking to you."
27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“або: „Про що з нею гово́риш?“
Just then His disciples came, and were surprised to find Him talking with a woman. Yet not one of them asked Him, "What is your wish?" or "Why are you talking with her?"
28 Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:
The woman however, leaving her pitcher, went away to the town, and called the people.
29 „Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“
"Come," she said, "and see a man who has told me everything I have ever done. Can this be the Christ, do you think?"
30 І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.
They left the town and set out to go to Him.
31 Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“
Meanwhile the disciples were urging Jesus. "Rabbi," they said, "eat something."
32 А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.
"I have food to eat," He replied, "of which you do not know."
33 Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“
So the disciples began questioning one another. "Can it be," they said, "that some one has brought Him something to eat?"
34 Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.
"My food," said Jesus, "is to be obedient to Him who sent me, and fully to accomplish His work.
35 Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!
Do you not say, 'It wants four months yet to the harvest'? But look round, I tell you, and observe these plains-- they are already ripe for the sickle.
36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи. (aiōnios g166)
The reaper gets pay and gathers in a crop in preparation for the Life of the Ages, that so the sower and the reapers may rejoice together. (aiōnios g166)
37 Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.
For it is in this that you see the real meaning of the saying, 'The sower is one person, and the reaper is another.'
38 Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.
I sent you to reap a harvest which is not the result of your own labours. Others have laboured, and you are getting benefit from their labours."
39 З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“
Of the Samaritan population of that town a good many believed in Him because of the woman's statement when she declared, "He has told me all that I have ever done."
40 А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
When however the Samaritans came to Him, they asked Him on all sides to stay with them; and He stayed there two days.
41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
Then a far larger number of people believed because of His own words,
42 А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“
and they said to the woman, "We no longer believe in Him simply because of your statements; for we have now heard for ourselves, and we know that this man really is the Saviour of the world."
43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
After the two days He departed, and went into Galilee;
44 Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.
though Jesus Himself declared that a Prophet has no honour in his own country.
45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
When however He reached Galilee, the Galilaeans welcomed Him eagerly, having been eye-witnesses of all that He had done in Jerusalem at the Festival; for they also had been to the Festival.
46 Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.
So He came once more to Cana in Galilee, where He had made the water into wine. Now there was a certain officer of the King's court whose son was ill at Capernaum.
47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
Having heard that Jesus had come from Judaea to Galilee, he came to Him and begged Him to go down and cure his son; for he was at the point of death.
48 Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“
"Unless you and others see miracles and marvels," said Jesus, "nothing will induce you to believe."
49 Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“
"Sir," pleaded the officer, "come down before my child dies."
50 Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.
"You may return home," replied Jesus; "your son has recovered." He believed the words of Jesus, and started back home;
51 А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.
and he was already on his way down when his servants met him and told him that his son was alive and well.
52 А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.
So he inquired of them at what hour he had shown improvement. "Yesterday, about seven o'clock," they replied, "the fever left him."
53 Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.
Then the father recollected that that was the time at which Jesus had said to him, "Your son has recovered," and he and his whole household became believers.
54 Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.
This is the second miracle that Jesus performed, after coming from Judaea into Galilee.
