Від Івана 3
1 Був один чоловік із фарисеїв Никоди́м на ім'я́, начальник юдейський.
Серед фарисеїв був чоловік, на ім’я Никодим, один з юдейських керівників.
2 Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: „Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, — бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде“.
Він прийшов до Ісуса вночі та сказав: ―Равві, ми знаємо, що Ти Вчитель, Який прийшов від Бога, бо ніхто не може робити таких знамень, які Ти робиш, якщо Бог не з ним.
3 Ісус відповів і до нього сказав: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не наро́диться згори́, то не може побачити Божого Царства“.
Ісус відповів: ―Істинно кажу тобі: якщо хтось не народиться знову, не може побачити Царства Божого.
4 Никоди́м Йому каже: „Як може люди́на родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утро́би своїй матері зно́ву й родитись?“
Никодим сказав Йому: ―Як може людина народитися знову, якщо вона вже стара? Адже не може вона знов увійти в утробу своєї матері та народитися?
5 Ісус відповів: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не ро́диться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.
Ісус відповів: ―Істинно кажу тобі: якщо хтось не народиться від води та Духа, не може увійти до Царства Божого.
6 Що вродилося з тіла — є тіло, що ж уродилося з Духа — є Дух.
Те, що народжене від плоті, є плоттю, а народжене від Духа є духом.
7 Не дивуйся тому́, що сказав Я тобі: Вам необхі́дно родитись згори́.
Не дивуйся, що Я сказав тобі: вам треба народитися знову.
8 Вітер віє, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля́ він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа наро́джений“.
Вітер віє, де хоче, ти чуєш його, але не бачиш, звідки він приходить і куди йде. Так само і з кожним, хто народжений від Духа.
9 Відповів Никоди́м і до Нього сказав: „Як це статися може?“
Никодим у відповідь сказав: ―Як це може статися?
10 Ісус відповів і до нього сказав: „Ти — учитель ізра́їльський, — то чи ж цього не знаєш?
Ісус відповів: ―Ти – учитель Ізраїля й не знаєш цього?
11 Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а сві́дчимо про те, що́ ми бачили, але сві́дчення нашого ви не приймаєте.
Істинно кажу тобі: ми говоримо про те, що знаємо, свідчимо про те, що бачили, але ви не приймаєте нашого свідчення.
12 Коли Я говорив вам про зе́мне, та не вірите ви, то я́к же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?
Якщо Я сказав вам про земні речі, і ви не повірили, як же ви повірите, якщо Я скажу про небесне?
13 І не схо́див на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, — Людський Син, що на небі.
Ніхто не піднімався на небо, окрім Того, Хто зійшов із неба, – Сина Людського, Який є на небі.
14 І, як Мойсей підні́с змі́я в пустині, так мусить піднесений бути й Син Лю́дський,
І як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий і Син Людський,
щоб кожний, хто повірить у Нього, мав життя вічне. (aiōnios g166)
16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро́дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. (aiōnios g166)
Бо так полюбив Бог світ, що віддав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. (aiōnios g166)
17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засуди́в, але щоб через Нього світ спасся.
Адже Бог послав Сина у світ не для того, щоб засудити світ, але для того, щоб спасти світ через Нього.
18 Хто вірує в Нього, не буде засу́джений; хто ж не вірує, — той вже засуджений, що не повірив в Ім'я́ Одноро́дженого Сина Божого.
Хто вірить у Нього, не буде засуджений, а хто не вірить, той уже засуджений, бо він не повірив в ім’я Єдинородного Сина Божого.
19 Суд же такий, що світло на світ прибуло́, люди ж те́мряву більш полюбили, як світло, — лихі бо були́ їхні вчинки!
У цьому полягає суд: світло прийшло у світ, але люди полюбили більше темряву, ніж світло, бо їхні вчинки були погані.
20 Бо кожен, хто робить лихе, нена́видить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.
Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло й не приходить до світла, щоб не викрились його вчинки.
21 А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони“.
А хто живе в істині, той приходить до світла, щоб розкрилися його вчинки, бо були зроблені в Бозі.
22 По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської, і з ними Він там проживав та христив.
Після цього Ісус разом зі Своїми учнями пішов до землі юдейської. Він перебував там деякий час та хрестив.
23 А Іван теж христив в Ено́ні побли́зу Сали́му, бо було там багато води; і прихо́дили люди й христились,
Іван також продовжував хрестити в Еноні, що біля Салима, бо там було багато води. Люди продовжували приходити до нього, і він хрестив їх.
24 бо Іван до в'язниці не був ще поса́джений.
На той час Іван ще не був вкинутий до в’язниці.
25 І зчинилось змага́ння Іванових учнів з юдеями — про очи́щення.
Між деякими учнями Івана та одним юдеєм виникла суперечка щодо очищення.
26 І прийшли до Івана вони та й сказали йому: „Учителю, Той, Хто був із тобою по то́й бік Йорда́ну, про Якого ти свідчив, — ото христить і Він, і до Нього всі йдуть“.
Вони прийшли до Івана й сказали йому: ―Равві, ось Той, Хто був із тобою на тому боці Йордану й про Кого ти свідчив, зараз Сам хрестить, і всі йдуть до Нього.
27 Іван відповів і сказав: „Люди́на нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.
Іван сказав у відповідь: ―Не може людина прийняти нічого, якщо не дано їй з неба.
28 Ви самі мені свідчите, що я говорив: я — не Христос, але по́сланий я перед Ним.
Ви самі свідки того, що я казав: «Я не Христос, я посланий перед Ним».
29 Хто має заручену, той молодий. А дружко́ молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!
Хто має наречену, той є нареченим. Друг нареченого стоїть, слухає та радіє від голосу нареченого. Отже, у цьому й моя радість, і зараз вона сповнилась.
30 Він має рости, я ж — малі́ти.
Йому належить зростати, а мені меншати.
31 Хто зве́рху приходить, — Той над усіма́. Хто походить із землі, то той зе́мний, і говорить по-зе́мному. Хто приходить із неба, Той над усіма́,
Той, Хто приходить згори, величніший за всіх. Земний же належить до землі й говорить по-земному. Той, Хто приходить із неба, величніший за всіх.
32 і що бачив і чув, те Він свідчить, — та свідо́цтва Його не приймає ніхто.
Він свідчить про все, що бачив та чув, але ніхто не приймає Його свідчення.
33 Хто ж прийняв свідо́цтво Його, той стверди́в тим, що Бог правдивий.
Той, хто приймає Його свідчення, той засвідчив, що Бог істинний.
34 Бо Кого Бог послав, Той Божі слова́ промовляє, — бо Духа дає Бог без міри.
Адже Той, Кого надіслав Бог, говорить слова Божі, тому що [Бог] дає Йому Духа без міри.
35 Отець любить Сина, і дав усе в Його руку.
Отець любить Сина й усе віддав у Його руки.
