< Від Івана 3 >
1 Був один чоловік із фарисеїв Никоди́м на ім'я́, начальник юдейський.
Erat autem homo ex Pharisæis, Nicodemus nomine, princeps Iudæorum.
2 Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: „Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, — бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде“.
Hic venit ad Iesum nocte, et dixit ei: Rabbi, scimus quia a Deo venisti magister, nemo enim potest hæc signa facere, quæ tu facis, nisi fuerit Deus cum eo.
3 Ісус відповів і до нього сказав: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не наро́диться згори́, то не може побачити Божого Царства“.
Respondit Iesus, et dixit ei: Amen, amen dico tibi, nisi quis renatus fuerit denuo, non potest videre regnum Dei.
4 Никоди́м Йому каже: „Як може люди́на родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утро́би своїй матері зно́ву й родитись?“
Dicit ad eum Nicodemus: Quomodo potest homo nasci, cum sit senex? Numquid potest in ventrem matris suæ iterato introire, et renasci?
5 Ісус відповів: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не ро́диться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.
Respondit Iesus: Amen, amen dico tibi, nisi quis renatus fuerit ex aqua, et Spiritu Sancto, non potest introire in regnum Dei.
6 Що вродилося з тіла — є тіло, що ж уродилося з Духа — є Дух.
Quod natum est ex carne, caro est: et quod natum est ex Spiritu, spiritus est.
7 Не дивуйся тому́, що сказав Я тобі: Вам необхі́дно родитись згори́.
Non mireris quia dixi tibi: oportet vos nasci denuo.
8 Вітер віє, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля́ він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа наро́джений“.
Spiritus ubi vult spirat: et vocem eius audis, sed nescis unde veniat, aut quo vadat: sic est omnis, qui natus est ex spiritu.
9 Відповів Никоди́м і до Нього сказав: „Як це статися може?“
Respondit Nicodemus, et dixit ei: Quomodo possunt hæc fieri?
10 Ісус відповів і до нього сказав: „Ти — учитель ізра́їльський, — то чи ж цього не знаєш?
Respondit Iesus, et dixit ei: Tu es magister in Israel, et hæc ignoras?
11 Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а сві́дчимо про те, що́ ми бачили, але сві́дчення нашого ви не приймаєте.
Amen, amen dico tibi, quia quod scimus loquimur, et quod vidimus testamur, et testimonium nostrum non accipitis.
12 Коли Я говорив вам про зе́мне, та не вірите ви, то я́к же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?
Si terrena dixi vobis, et non creditis: quomodo, si dixero vobis cælestia, credetis?
13 І не схо́див на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, — Людський Син, що на небі.
Et nemo ascendit in cælum, nisi qui descendit de cælo, Filius hominis, qui est in cælo.
14 І, як Мойсей підні́с змі́я в пустині, так мусить піднесений бути й Син Лю́дський,
Et sicut Moyses exaltavit serpentem in deserto; ita exaltari oportet Filium hominis:
15 щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя. (aiōnios )
ut omnis, qui credit in ipsum, non pereat, sed habeat vitam æternam. (aiōnios )
16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро́дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. (aiōnios )
Sic enim Deus dilexit mundum, ut Filium suum unigenitum daret: ut omnis, qui credit in eum, non pereat, sed habeat vitam æternam. (aiōnios )
17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засуди́в, але щоб через Нього світ спасся.
Non enim misit Deus Filium suum in mundum, ut iudicet mundum, sed ut salvetur mundus per ipsum.
18 Хто вірує в Нього, не буде засу́джений; хто ж не вірує, — той вже засуджений, що не повірив в Ім'я́ Одноро́дженого Сина Божого.
Qui credit in eum, non iudicatur: qui autem non credit, iam iudicatus est: quia non credit in nomine unigeniti Filii Dei.
19 Суд же такий, що світло на світ прибуло́, люди ж те́мряву більш полюбили, як світло, — лихі бо були́ їхні вчинки!
Hoc est autem iudicium: quia lux venit in mundum, et dilexerunt homines magis tenebras, quam lucem: erant enim eorum mala opera.
20 Бо кожен, хто робить лихе, нена́видить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.
Omnis enim, qui male agit, odit lucem, et non venit ad lucem, ut non arguantur opera eius:
21 А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони“.
qui autem facit veritatem, venit ad lucem, ut manifestentur opera eius, quia in Deo sunt facta.
22 По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської, і з ними Він там проживав та христив.
Post hæc venit Iesus, et discipuli eius in terram Iudæam: et illic demorabatur cum eis, et baptizabat.
23 А Іван теж христив в Ено́ні побли́зу Сали́му, бо було там багато води; і прихо́дили люди й христились,
Erat autem et Ioannes baptizans in Ænnon, iuxta Salim: quia aquæ multæ erant illic, et veniebant, et baptizabantur.
24 бо Іван до в'язниці не був ще поса́джений.
Nondum enim missus fuerat Ioannes in carcerem.
25 І зчинилось змага́ння Іванових учнів з юдеями — про очи́щення.
Facta est autem quæstio ex discipulis Ioannis cum Iudæis de Purificatione.
26 І прийшли до Івана вони та й сказали йому: „Учителю, Той, Хто був із тобою по то́й бік Йорда́ну, про Якого ти свідчив, — ото христить і Він, і до Нього всі йдуть“.
Et venerunt ad Ioannem, et dixerunt ei: Rabbi, qui erat tecum trans Iordanem, cui tu testimonium perhibuisti, ecce hic baptizat, et omnes veniunt ad eum.
27 Іван відповів і сказав: „Люди́на нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.
Respondit Ioannes, et dixit: Non potest homo accipere quidquam, nisi fuerit ei datum de cælo.
28 Ви самі мені свідчите, що я говорив: я — не Христос, але по́сланий я перед Ним.
Ipsi vos mihi testimonium perhibetis, quod dixerim: Non sum ego Christus: sed quia missus sum ante illum.
29 Хто має заручену, той молодий. А дружко́ молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!
Qui habet sponsam, sponsus est: amicus autem sponsi, qui stat, et audit eum, gaudio gaudet propter vocem sponsi. Hoc ergo gaudium meum impletum est.
30 Він має рости, я ж — малі́ти.
Illum oportet crescere, me autem minui.
31 Хто зве́рху приходить, — Той над усіма́. Хто походить із землі, то той зе́мний, і говорить по-зе́мному. Хто приходить із неба, Той над усіма́,
Qui desursum venit, super omnes est. Qui est de terra, de terra est, et de terra loquitur. Qui de cælo venit, super omnes est.
32 і що бачив і чув, те Він свідчить, — та свідо́цтва Його не приймає ніхто.
Et quod vidit, et audivit, hoc testatur: et testimonium eius nemo accipit.
33 Хто ж прийняв свідо́цтво Його, той стверди́в тим, що Бог правдивий.
Qui accepit eius testimonium, signavit quia Deus verax est.
34 Бо Кого Бог послав, Той Божі слова́ промовляє, — бо Духа дає Бог без міри.
Quem enim misit Deus, verba Dei loquitur: non enim ad mensuram dat Deus Spiritum.
35 Отець любить Сина, і дав усе в Його руку.
Pater diligit Filium: et omnia dedit in manu eius.
36 Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить — а гнів Божий на нім перебува́є“. (aiōnios )
Qui credit in Filium, habet vitam æternam: qui autem incredulus est Filio, non videbit vitam, sed ira Dei manet super eum. (aiōnios )