Від Івана 20
1 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було́, прийшла Марія Магдали́на до гро́бу, та й бачить, що камінь від гро́бу відва́лений.
The morow after the saboth daye came Mary Magdalene erly when it was yet darcke vnto ye sepulcre and sawe the stone taken awaye from ye toumbe.
2 Тож біжить вона та й прибуває до Си́мона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: „Взяли́ Господа з гро́бу, і ми не знаємо, де́ покла́ли Його!“
Then she ranne and came to Simon Peter and to the other disciple whome Iesus loved and sayde vnto them. They have taken awaye the Lorde out of the toumbe and we cannot tell where they have layde him.
3 Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гро́бу пішли.
Peter went forth and that other disciple and came vnto the sepulcre.
4 Вони ж бігли оби́два укупі, але другий той учень попе́реду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
They ranne bothe to gether and that other disciple dyd out runne Peter and came fyrst to the sepulcre.
5 І, нахили́вшися, бачить — лежить полотно... Але він не ввійшов.
And he stouped doune and sawe the lynnen clothes lyinge yet wet he not in.
6 Прибува́є і Си́мон Петро, що слідко́м за ним біг, і входить до гробу, і полотно оглядає, що лежало,
Then came Simon Peter folowynge him and went into ye sepulcre and sawe the lynnen clothes lye
7 і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащани́цею, але о́сторонь, зго́рнена, в іншому місці.
and the napkyn that was aboute his heed not lyinge with the lynnen clothe but wrapped togeder in a place by it selfe.
8 Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, — і ввірував.
Then went in also that other disciple which came fyrst to the sepulcre and he sawe and beleved.
9 Бо ще не розуміли з Писа́ння вони, що Він має воскре́снути з мертвих.
For as yet they knew not the scriptures that he shuld ryse agayne from deeth.
10 І учні верну́лися знову до се́бе.
And the disciples wet awaye agayne vnto their awne home.
11 А Марія стояла при гро́бі назо́вні та й плакала. Плачучи́, нахилилась до гробу.
Mary stode with out at the sepulcre wepynge. And as she wept she bowed her selfe into the sepulcre
12 І бачить два Анголи́, що в білім сиділи, — один у голова́х, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло.
and sawe two angels in whyte sittyng the one at the heed and the other at the fete where they had layde the body of Iesus.
13 І говорять до неї вони: „Чого плачеш ти, жінко?“Та відказує їм: „Узяли́ мого Господа, і я не знаю, де Його покла́ли.
And they sayde vnto her: woman why wepest thou? She sayde vnto the: For they have taken awaye my lorde and I wote not where they have layde him.
14 І, сказавши оце, оберну́лась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус.
When she had thus sayde she turned her selfe backe and sawe Iesus stondynge and knewe not that it was Iesus.
15 Промовляє до неї Ісус: „Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш?“Вона ж, думаючи, що то садівни́к, говорить до Нього: „Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де́ покла́в ти Його, — і Його я візьму́!“
Iesus sayde vnto her: woman why wepest thou? Whom sekest thou? She supposynge that he had bene the gardener sayde vnto him. Syr yf thou have borne him hece tell me where thou hast layde him that I maye fet him.
16 Ісус мовить до неї: „Маріє!“А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: „Раббуні́!“цебто: „Учителю мій!“
Iesus sayde vnto her: Mary. She turned her selfe and sayde vnto him: Rabboni which is to saye master.
17 Говорить до неї Ісус: „Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розпові́ж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!“
Iesus sayde vnto her touche me not for I am not yet ascended to my father. But goo to my brethren and saye vnto them I ascende vnto my father and youre father to: my god and youre god.
18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіща́є, що бачила Господа, і Він це їй сказав.
Mary Magdalene came and tolde the disciples yt she had sene the lorde and yt he had spoken soche thinges vnto her.
19 Того ж дня — дня першого в тижні, — коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були́, були за́мкнені, — бо боялись юдеїв, — з'явився Ісус, і став посере́дині, та й промовляє до них: „Мир вам!“
The same daye at nyght which was the morowe after ye saboth daye when the dores were shut where the disciples were assembled to geder for feare of the Iewes came Iesus and stode in the myddes and sayd to the: peace be with you.
20 І, сказавши оце, показав Він їм ру́ки та бо́ка. А учні зраділи, побачивши Господа.
And when he had so sayde he shewed vnto them his hondes and his syde. Then were the disciples glad when they sawe the Lorde.
21 Тоді зно́ву сказав їм Ісус: „Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!“
Then sayde Iesus to them agayne: peace be with you. As my father sent me even so sende I you.
22 Сказавши оце, Він дихну́в, і говорить до них: „Прийміть Духа Святого!
And when he had sayde that he brethed on them and sayde vnto the: Receave ye holy goost.
23 Кому гріхи про́стите, — про́стяться їм, а кому затри́маєте, — то затри́маються!“
Whosoevers synnes ye remyt they are remitted vnto the. And whosoevers synnes ye retayne they are retayned.
24 А Хома́, один з Дванадцятьох, званий Близню́к, із ними не був, як прихо́див Ісус.
But Thomas one of ye twelve called Didymus was not with the when Iesus came.
25 Інші ж учні сказали йому: „Ми бачили Господа!“А він відказав їм: „Коли на руках Його зна́ку відцвя́шного я не побачу, і пальця свого́ не вкладу́ до відцвя́шної рани, і своєї руки не вкладу́ до боку Його, — не ввірую!“
The other disciples sayd vnto him: we have sene ye lorde. And he sayde vnto the: except I se in his hondes the prent of the nayles and put my fynger in the holes of the nayles and thrust my honde into his syde I will not beleve.
26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома́. І, як за́мкнені двері були́, прийшов Ісус, і став посере́дині та й проказав: „Мир вам!“
And after. viii. dayes agayne his disciples were with in and Thomas with them. Then came Iesus when the dores were shut and stode in the myddes and sayde: peace be with you.
27 Потім каже Хомі: „Простягни́ свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади́ до бо́ку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!“
After that sayde he to Thomas: bringe thy fynger hether and se my hondes and bringe thy honde and thrust it into my syde and be not faythlesse but belevynge.
28 А Хома відповів і сказав Йому: „Господь мій і Бог мій!“
Thomas answered and sayde vnto him: my Lorde and my God.
29 Промовляє до нього Ісус: „Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!“
Iesus sayde vnto him. Thomas because thou hast sene me therfore thou belevest: Happy are they that have not sene and yet beleve.
30 Багато ж і інших озна́к учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.
And many other signes dyd Iesus in the presence of his disciples which are not written in this boke.
31 Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я́ Його!
These are written that ye myght beleve that Iesus is Christ the sonne of God and that in belevynge ye myght have lyfe thorowe his name.
