Від Івана 2
1 А третього дня весі́лля справляли в Кані́ Галілейській, і була там Ісусова мати.
Sûnnik suole chu Galilee ram sûnga Cana khopuia inneina aoma. Jisua nû khom mahan a oma,
2 На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його.
Jisua le a ruoisingei khom inneina han an siel ngei sa.
3 Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: „Не мають вина!“
Uain an hun khâiloi lehan, Jisua nû han a kôm, “Uain an insam zoi kêng hi,” a tia.
4 Ісус же відказує їй: „Що тобі, жо́но, до Мене? Не прийшла ще година Моя!“
“Khoimo ko tho rang mi ni ril rang nâng mak,” Jisua'n, “Ko zora la tung mak.” tiin a thuona.
5 А мати Його до слуг каже: „Зробіть усе те, що́ Він вам скаже!“
Jisua nû han tîrlâmngei kôm han, “Nangni a bê murdi tho roi,” tiin a ril ngeia.
6 Було тут шість камінних посу́дин на воду, що стояли для очи́щення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.
Judangei rusûk minsâi balam an dôn anghan lung tuibêl uruk mahan aoma, an sika liter razakhat keng theina chit an ni.
7 Ісус каже до слуг: „Напо́вніть водою посу́дини“. І їх поналива́ли вще́рть.
Jisua'n tîrlâmngei kôm, “Tuibêlngei han tui min sip roi,” a tia, anni ngei han an min sipmata,
8 І Він каже до них: „Тепер зачерпні́ть, і занесіть до весільного ста́рости“. І занесли.
male an kôm, “Atûn chu thâl ungla, moiruoipu kôm se pui roi,” tiin a ril ngeia. Ama kôm han tui ha an chôia,
9 Як весільний же ста́роста скуштува́в воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, — знали ж слу́ги, що води наливали, — то староста кличе тоді молодо́го
maha uain ahong chang zoia, moiruoipu khom han a tem vika. Uain ha kho renga hong mini riet mak (aniatachu, tui thâla an mang, tîrlâmngeiin chu an rieta); masikin mâkpa hah a koia,
10 та й каже йому: „Кожна люди́на подає перше добре вино, а як понапива́ються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг“.
male a kôm, “Mitinin uain sa an sem baka, nûk tieng khuolmingeiin an buong suo nûkin chu uain sa bâkloi an sem ngâia. Aniatachu, nangman chu atûn tena uain sa na la sem banga!” a tipea.
11 Такий поча́ток чудам зробив Ісус у Кані́ Галілейській, — і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його.
Hi sininkhêl hih Jisua'n Galilee rama Cana khopuia motontaka a sin ani; mahan a roiinpui tie ân phuonga a ruoisingeiin ama an iem zoia.
12 Після цього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Капернау́му, і там перебули небагато днів.
Masuole chu, Jisua le a nû, a lâibungngei, male a ruoisingei Capernaum tieng an sea, mahan môrkhat chu an om zoi.
13 А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус.
Judangei Kalkân Kût anâi zoia, masikin Jisua Jerusalema a sea.
14 І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міня́льники.
Mahan Pathien Biekina serâtngei, kêl le belringei khom, male pharvali juorngei le sumthûlngâingei an dosângngei kôla an insung a mua.
15 І, зробивши бича́ з мотузкі́в, Він вигнав із храму всіх, — вівці й воли, а міня́льникам гроші розси́пав, і попереверта́в їм столи́.
Masikin rûiruol a jêmna rang a sina, kêl, belringei le serâtngei an reng rêngin Pathien Biekin renga a mojôk ngei heta; sumthûlngâingei an sumdârngei khom a cheknôineka, an dosângngei khom a nam melet pe ngeia,
16 І сказав продавця́м голубів: „Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торго́вого!
male pharvali juorngei kôm han chong a pêk ngeia, “Mangei hih hi mun renga hin chôipai roi! Ka Pa in hih sadâi munin sin khâi no roi!” a tia.
17 Тоді учні Його згадали, що написано: „Ревність до дому Твого з'їдає Мене!“
“O Pathien, ni in ranga kên pêkna hin, ku sûnga hin mei angin mi kâng ani,” tia ânziek ha a ruoisingei han an rietsuok nôk zoi.
18 І обізва́лись юдеї й сказали Йому: „Яке нам знаме́но покажеш, що Ти можеш робити таке?“
Juda rachamneipungei han chongrekel leh a kôm an hong kîr nôka, “Hima anga tho rangin racham no dôn tiin i sininkhêl thôn mo, mi ni min mu rang?” an tia.
19 Ісус відповів і промовив до них: „Зруйнуйте цей храм, — і за три дні Я поставлю його!“
Jisua'n an kôm, “Hi Biekin hih set ungla, male sûnthumin sin minding nôk ki tih,” tiin a thuona.
20 Відказали ж юдеї: „Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три́ дні поставиш його?“
Hanchu Judangei han, “Hi Biekin sinna rangin kum sômminli leiruk anânga! Nangman sûnthumin ni sinminding nôk thei rang mo?” tiin an rekela.
21 А Він говорив про храм тіла Свого.
Aniatachu Jisua'n biekin a ti hah ama takpum ke a tina ani.
22 Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писа́ння та в слово, що сказав був Ісус.
Masikin thina renga ân thoinôkin chu, a ruoisingeiin hi thurchi hih a lei misîr suozoi, ani ti an riet suoka, Pathien lekhabua chong le Jisua'n a lei ti sai ngei ha an iem zoi.
23 А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Йме́ння, побачивши чуда Його, що чинив.
Jisua Kalkân Kûta Jerusalema aom lâiin mi tamtakin a sininkhêl tho hah an mu sikin ama an iem zoia.
24 Але Сам Ісус їм не звіря́вся, бо Сам знав усіх,
Hannirese Jisua'n ha mi ngei hah a riet ngei let sikin an chunga taksôn zoi maka.
25 і потреби не мав, щоб хто сві́дчив Йому про люди́ну, — бо знав Сам, що в люди́ні було.
Mangei mulungrîlngeia han khoimo aom ama'n a riet var sikin tutên, mangei chungroi hah an ril rang nâng mak.
